WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вибори і використання кризового менеджменту - Реферат

Вибори і використання кризового менеджменту - Реферат

спроби створити нову державну ідеологію, свого роду союз традицій і модерну. Йдеться, з одного боку, про "збирання земель" та особливий шлях російського православ`я, а з іншого - про впровадження наукомістских технологій у виробництво, в першу чергу у ВПК. Звичайно, з метою захистити національну цілісність країни. Водночас мова велася й про спроби певної реприватизації, коли суб`єкти, що приватизували майно з порушенням закону, мають за це відповідати ("Юкос"). Не випадково 85 % москвичів були готові, за оцінками соціологів, на значне погіршення стосунків з Україною в ході подій навколо острова Тузла. Це можна оцінювати і як дуже вдалий PR-захід перед виборами до Держдуми, а можна і як перші спроби консолідувати російський електорат. Це ж стосується і проблеми реприватизації.
Репроватизація-націоналізація - інструменти державного регулювання. Так, у Франції протягом ХХ століття пройшли три хвилі націоналізації як засобу збалансування державних і приватних інтересів.
В Україні ситуація з підсумками приватизації трохи інша. Люди, яких, так би мовити, призначили олігархами, не бажають навіть чути про корекцію результатів. Симптоматичним є твердження М. Бродського: "Українську псевдоеліту терміни "націоналізація" та "реприватизація" лише дратують. Адже найпривабливіші й найприбутковіші підприємства потрапили до рук представників політико-економічних кланів непрозорим шляхом" [2]. Навіть зробивши поправку на гостро-полемічний стиль цього твердження, можна зрозуміти, що воно відповідає очікуванням багатьох груп електорату.
На відміну від України, "до державної скарбниці Російської Федерації повертається близько 60 % природної ренти нафто-газового комплексу - 40 мільярдів доларів. Зараз вироблено нові правила, що дадуть додатково 20 мільярдів доларів" [2].
Якщо врахувати, що в Україні події, аналогічні російським, досить часто відбуваються через один-два роки, то посилення Москвою соціального захисту своїх громадян багато про що говорить. Прикметно, що це враховували аналітичні служби депутатів-мажоритарників під час виборів 2002 року. "Навіть поверховий аналіз передвиборчих програм кандидатів у народні депутати України, що перемогли в мажоритарних округах, показує значне посилення (принаймні в текстах) ролі держави в програмах соціального захисту населення та і взагалі підвищення ролі державного регулювання економікою" [15].
Висловимо гіпотезу про можливість використання кризового менеджменту (СМ) проти В. Ющенка та В. Януковича, які оцінюються більшістю аналітиків як можливі учасники другого кола виборів-2004. Які технологій СМ можуть бути використані проти них?
Віктор Янукович
Провідна стратагема [16] формування іміджу - "Проскочити вибір". В цьому випадку наголос в позиціюванні іміджу нинішнього Прем'єра має робитися на тому, що перемога є неминучою, оскільки інші конкуренти не мають грунтовних програм. Головне - що Президент В. Янукович зробить після перемоги. Для цього має бути грунтовно розроблено програму розбудови України після перемоги кандидата. Додаткові стратагеми:
а) "Перерости посаду, яку зараз обіймає" - претендент вже нині, за дорученням діючого Президента, виконував певні функції, які відповідали посаді більш високого рівня;
б) "Зав`язка на побут" - показ кола інтересів кандидата поза роботою, оскільки зараз це "вузьке місце" в позиціюванні іміджу В. Януковича (імідж "Сильна особистість", в побуті - елементи іміджу "Свій хлопець"). На даний момент для електорату уподобання та інтереси Прем`єр-міністра (справжні чи міфологемні) є майже державною таємницею.
Отже, в якому напрямку можливе використання технологій СМ для здійснення впливу на "лідерів думки", до яких прислухається, інколи навіть цього не усвідомлюючи, загал виборців?
Цілком можливі такі варіанти:
· розкручування теми про "помилки молодості";
· "незалежні" журналістські розслідування щодо обставин, строків та умов захисту претендентом кандидатської і докторської дисертацій;
· використання тактичної контр-стратагеми "Залежний лідер". Підтримка інформації про вимушену несамостійність претендента; наприклад, від найбагатших людей з так званого донецького клану. (За С. Фаєром це неминуче знижує імідж претендента, ускладнює роботу його іміджмейкерів, змушених протидіяти "липким" чуткам);
· використання тактичної контр-стратагеми "Захист протиріччям". Нагадаємо: В. Янукович на початку літа 2003 року обіцяв співвітчизникам, що ціни на продукти, в першу чергу на хліб, мають знизитися наприкінці вересня до рівня травневих. Його конкуренти можуть, не спростовуючи цієї заяви, а залучивши колишніх директорів-господарників, помізкувати, що трапилося б з таким керівником у "брежнєвські", а тим більше в "сталінські" часи;
· "об`єктивний аналіз", що підводить цільову аудиторію до самостійного висновку, ніби одним з головних винуватців продовольчої кризи в Україні взагалі та стрибка цін на хліб зокрема є саме В. Янукович. Адже він, перебуваючи на посаді губернатора Донецької області, разом з сумським колегою виступав проти відмови від принципу "ручного керування" у справі видачі збіжжя із державних запасів. Тому що в цій ситуації саме губернатор вирішує, кому, скільки і на яких умовах буде продано зерна з державних запасів [18];
· наступна тема - "Хороший регіональний лідер, який не зміг вирости до загальнодержавних масштабів". При всій повазі до шахтарів - "Україна не Донбас!";
· "незалежні" аналітичні огляди та "витікання" інформації про суто проросійську орієнтацію претендента як такого, що, можливо, має якісь таємні угоди з російським істеблішментом. Звичайно ж на шкоду національним інтересам України;
· "Хто ви, докторе економічних наук Віктор Янукович, в позаробочий час?!" Як свідчать результати минулих президентських виборів [15, с. 21], якщо виборці не знали інтересів та уподобань кандидата, то "його сприймали як управлінця, що ігнорує реальні проблеми". Тобто деяким претендентам "на гетьманську булаву" дуже завадило те, що не було хоч якоїсь "зав`язки на побут". В такому випадку пересічний виборець просто не розуміє, чим живе кандидат, які у нього уподобання ізахоплення, як він виховував своїх дітей, хто в нього дружина. Став же хрестоматійним приклад, який переходить з підручника в підручник, ніби невдача Едварда Кеннеді в президентських виборах США (1976 рік) багато в чому була зумовлена тим, що він не зміг переконливо пояснити під час теледебатів, чому хоче стати президентом.
Віктор Ющенко
Провідна стратагема "Увімкнути залежність". Враховуючи телегенічність кандидата, дати виборцям, особливо жінкам, можливість проголосувати "за", щоб підтримати гарну людину й справжнього чоловіка. В цьому випадку відбувається процес підміни поняття: замість вибору за політичним критерієм використовується вибір "на знак підтримки".
Додаткові стратагеми:
а) "Стирання адмістративного прошарку". Критика бюрократично-чиновницької сваволі дозволить претендентові дистанціюватися від владної вертикалі, хоча в дійсності він був і є її представником, який має відповідати і за досягнення, і за прорахунки;
б) "Пов`язати з негативними подіями" - сформувати громадську думку, що всі (чи майже всі) економічні, політичні та соціальні негаразди в Україні пов`язані з якоюсь певною особою або незначною групою осіб. При чому ці одіозні особистості налаштовані негативно саме проти В. Ющенка. В цьому разі конструюється жорстке
Loading...

 
 

Цікаве