WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вибори і використання кризового менеджменту - Реферат

Вибори і використання кризового менеджменту - Реферат

Президента.
Визначаючи різницю між російським та українським менталітетами, певні джерела стверджують, що, в першу чергу, йдеться про український індивідуалізм і російський колективізм. Головна ж відмінність українців від росіян - "соціальний фаталізм - переконаність, що красива мова, прекрасні пісні, родючі землі та багатомільйонне населення в умовах демократії спроможні автоматично забезпечити українському народові державність і назалежність, що це чудо може відбутися без будь-яких зусиль" [7, с. 163].
Не випадково привернула загальну увагу резонансна стаття А. Толстоухова [11], в якій він розставив зовсім інші, ніж всі звикли, акценти щодо місця України в світі. Як резюме цієї статті звучать слова: "Україна ще має самовизначитися стосовно процесу глобалізації, але насамперед звільнитися від дивного фаталізму в сприйнятті самої глобалізації" [11].
Тобто проблема полягає в тому, що вже виникли певні традиції та стереотипи, вийти за межі яких політик-старожил вже не може. Оскільки звик, "що так завжди робили". Відповідно, побачити "глухий кут" в цьому випадку дуже складно. Не випадково говорять, що позбутися ілюзій непросто. Для цього необхідно "розтлумачити один за одним масу спокусливих софізмів, розкривши багате різноманіття прихованих мотивів" [5, с. 145].
Додатковий фактор, що може спричинити прийняття хибного рішення загальнодержавного рівня - реакція на стрес. Американські дослідники [12] виділили сім специфічних реакцій президентів США, що спонукали їх приймати неправильні рішення:
· фіксація уваги лише на одній альтернативі, без урахування інших;
· примітивізація позиції суперника;
· довготривала втома, яка призводить до підвищення рівня підозрілості та ворожості;
· обмежений час для прийняття рішень, що може призвести до недооцінки їх негативних наслідків;
· посилення тенденції сприймати ситуацію, що відбувається, як таку, що вже траплялася раніше;
· прагнення зменшити власну відповідальність за ситуацію, що виникла;
· бажання взаємодіяти лише з тими експертами і радниками, які повністю підтримують особисту позицію політика [12, с. 133].
В ролі подібного стресора, що впливає на продуктивність дій перших осіб держави, автор цього підходу розглядає, перш за все, інші держави, що здійснюють масовані психологічні операції. Мішенями є країни, які "зовсім не обов`язково є ворогами, але політика яких відрізняється від політики, що проводять США" [12, с. 135].
Всі вже звикли до понять "психологічна війна", "інформаційна війна", "психологічні операції", але справа в тому, що цілком можливо, Україна вже давно є об`єктом для таких заходів. Вони могли бути розроблені в будь-якій країні, яка має свої особливі інтереси в Україні. Перевага психологічних операцій над військовими в тому, що вони "тихі", без вибухів, бомбардувань, стрілянини. А головне - "об`єкт розробки" може й гадки не мати, що проти нього вже ведеться "тиха" війна.
Ефективність психологічних операцій проти певних мішеней в інших країнах може бути значно посилена за рахунок використання методів "кризового менеджменту" (СМ). Під цим поняттям ми розуміємо технологію створення кризових ситуацій та керування ними в інтересах певних соціальних сил [13].
Перший компонент СМ - збирання інформації (сильні риси конкурентів; ділові, особисті та інші зв'язки дійових осіб; встановлюються залежності - кому конкурент-мішень не зможе відмовити в проханні; визначаються канали отримання інформації та перелік авторитетних для об'єкта розробки осіб).
Другий компонент СМ - реінжиніринг. Його мета - підвищення ефективності роботи структури, що є конкурентною для політика-мішені. Складові її перевіряються на так звану "кризову стійкість" для забезпечення безпеки даної організації.
Третій компонент - створення певного ставлення цільової аудиторії до відповідного факту чи події. Відносно кожної цільової аудиторії визначається заплановане ставлення. На відміну від реклами та PR, основний інстумент яких ЗМІ, засоби СМ значно багатогранніші, оскільки використовуються різні канали доправлення інформації. Для гарантованого формування саме потрібної точки зору в СМ використовується "принцип підстраховуючих оргзаходів". У цьому випадку одна і та ж тенденція проходить і в огляді преси, підготовленому референтом, і в аналітичному звіті, підготовленому відповідним центром, і навіть в передачі новин саме тією FM-станцією, музику якої слухає політик, коли їде в авто.
Четвертий компонент СМ - забезпечення прийняття потрібних рішень (лобіювання). Оскільки для фахівців з кризового менеджменту, на відміну від рекламістів та PR-менів, їх цільова аудиторія складається з однієї - двох осіб, то їхнє завдання: після створення в об'єкта певного ставлення довести його до такого стану, коли він і сам ладний прийняти потрібне СМ рішення. Але для підвищення ймовірності, що він це зробить, його акуратно, не порушуючи закону, "стимулюють", одночасно перекриваючи можливість для неприйняття непотрібного рішення.
Таким чином, головна різниця між кризовим менеджментом і рекламою та PR є те, що за його допомогою не просто створюється потрібна думка у цільової аудиторії, але й забезпечується прийняття рішень та здійснення дій, вигідних замовнику СМ.
Як ілюстрацію можливого використання технологій кризового менеджменту наведемо тільки один приклад - абсолютно добровільне рішення М. Горбачова та Е. Шеварднадзе про повне виведення радянських військ з Німеччини. Ані США, ані Велика Британія подібних рішень не ухвалювали, а часткове виведення британських військ та їх облаштування на новому місці були компенсовані німецькою стороною. Радянські війська виводили майже в нікуди…
Підсумки "оксамитової" революції в Грузії та виборів до Державної Думи Російської Федерації дозволяють стверджувати про певний дрейф пріоритетів виборців в бік лівого центру. Якщо проаналізувати виступ М. Саакашвілі на одному з українських телеканалів [14], то головний висновок такий: Е. Шеварднадзе втратив будь-яку підтримку населення своєї країни через фіаско в економіці. Твердження нинішнього президента Грузії про те, що накази його попередника відмовилась виконувати навіть його особиста охорона, говорить саме про це. "Грузія закінчує рік з критичним для неї дефіцитом бюджету… Не фінансуються навіть ті елементарні речі, які будь-яка нормальна держава спроможна фінансувати. Саме тому, що країна була доведена до відчаю, стало можливим таке об`єднання опозиції" [17]. Кредит довіри виборців можна повернути з відсотками, а можна й розтринькати. Що й відбулося… Висновоктривіальний, але повчальний, оскільки і в частини української еліти превалює думка, що кредит довіри її виборців - це назавжди…
Подібне можна сказати, підбивиючи підсумки виборів до Державної Думи Росії 2003 року. Можна звернути увагу на принизливу поразку партій "Яблуко" та "Союз правих сил", що декларували позицію ліберально-ринкової економіки, переконуючи росіян, ніби "капіталізація" Російської Федерації відбувається за усіма західними нормами. Але разюча невідповідність їх заяв очікуванням електорату, як і фантастичне небажання лідерів правих сил зрозуміти власну непопулярність, призвели до відомих результатів. В той же час "Единая Россия" та "Родина" в своїх програмах наголошували саме на посиленні регулюючої ролі держави в економіці, а особливо у сфері соціального захисту громадян.
Слід завважити також, що було здійснено перші
Loading...

 
 

Цікаве