WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Адаптивні механізми самосвідомості й самоідентифікації - Реферат

Адаптивні механізми самосвідомості й самоідентифікації - Реферат

"Я-концепції" та її окремих структур (щодо стійких "Я-образів"), є показниками того, як особистість адаптована до соціальних умов існування. Безумовно, треба враховувати, що в структурі різних особистостей можуть існувати як адаптивні, так і дезадаптивні й патологічно адаптуючі "Я-концепції" та їх підструктури.
У процесі дослідження ми дійшли висновку, що особи, котрі страждають на етнообумовлену депресією, видозмінюють свою "Я-концепцію" й усвідомлювані "Я-образи", обираючи при цьому адаптацію шляхом відходу від проблемної ситуації. Це пасивна "адаптація", втеча, пошук нових, зручніших і сприятливіших для забезпечення безпеки й задоволення потреб стратегій; тобто, це адаптація зі збереженням проблемної ситуації й пристосуванням до неї.
Депресанти найчастіше обирають шлях перетворення сприйняття й тлумачення ситуації, тобто створення її непроблемного суб'єктивного образу. У випадках, коли випадає говорити про декларований, штучний "космополітизм" (позаетнічність) створюваного "Я-образу", то це шлях глибшої зміни самої особистості, у першу чергу її "Я-концепції". На нашу думку, цей спосіб вирішення ситуації найнебезпечніший: він загрожує несподіваними модифікаціями депресивної симптоматики, а також деструктивним типом порятунку від психологічного тиску.
Розвинена людська особистість має систему уявлень про себе, і вона вважає, що ця система відповідає реальності. Це система якостей, котрі приписуються собі в певний "момент" життя. Ми говоримо про приписувані властивості, оскільки уявлення людини про свої фізичні, а особливо психічні якості не завжди точно віддзеркалюють якості реальні. Більше того, реальні властивості і якості особистості часто відображаються в свідомості спотворено, причому можуть приписуватися собі якості, котрих геть немає. Проте уявлення людини про себе в певний період її життя (її "реальне Я" або, точніше кажучи, її актуальний, відносно стійкий "Я-образ") відіграє велику роль у її життєдіяльності: мотивує її активність, детермінує вибір найближчих цілей і рівень домагань, визначає особливості спілкування з іншими, вибір адаптивних механізмів і стратегій тощо.
Нинішнє "Я" бере участь в адаптації особистості в актуальних соціальних ситуаціях, але якщо ситуації змінюються, то й нинішнє "Я" зазнає певних змін, що забезпечує гнучке реагування й регулювання поведінки, а відтак і адаптацію особистості. Саме нинішнє "Я" є суб'єктом етнообумовлених депресивних реакцій, тоді як часткові "Я-образи" нерідко виконують "маскувальну" функцію, підтримуючи ті елементи поведінки й реагування суб'єкта, котрі допомагають вилучити з усвідомлюваного поля як сам факт депресії, так і переживання, що її провокують.
Динамічне "Я" суб'єкта, схильного до етнообумовлених депресивних проявів, часто являє собою "урізану" конструкцію, у якій немає місця для самого поняття етнічності й національності. Для німців така "урізаність" буває особливо актуальною, оскільки культивує в собі уявлюваний образ "людини волі", здатної силоміць перемогти в собі неконструктивну, як їй здається, сентиментальність.
Зрозуміло, всі описані процеси мають значення для психічно складних індивідів - як правило, інтелігентів зі схильністю до рефлексивного мислення. Подібні ж характеристики зазвичай притаманні й ідеальному "Я" респондентів, що належать до групи, що описується.
Репрезентовані "Я-образи", тобто образи і маски, "...які індивід виставляє напоказ, аби приховати за ними якісь негативні або хворобливі риси, ідіосинкразії, слабкості свого реального "Я" [2], в осіб, що потерпають від етнообумовлених депресій [10], незадовільно справляються зі своїми соціально-психологічними адаптивними функціями. Як правило, використовується маска байдужого прагматика, непривабливого для навколишніх, який важко знаходить спільну мову з колегами й близькими.
Очевидно, що такі "вітринні" "Я-образи" (а під репрезентованими "Я", на нашу думку, можна розуміти тільки ситуаційні "Я-образи", котрі, однак, досить стійкі й багаторазово відтворюються у відповідних ситуаціях) є захисно-адаптивними утвореннями психіки людини. Їх можна назвати захисно-адаптивними підструктурами самосвідомості, які, у випадку етнообумовлених депресій, не виконують призначеної їм функції.
Описані спотворення "Я-образів" цілком підходять під пропоновану деякими авторами концепцію "фальшивого Я". "Фальшиве Я", що фруструється, приводить в рух захисні механізми, які, стаючи патологізованими, викликають подальше поглиблення стану патологізованої адаптації особистості. Спотворений "Я-образ" перешкоджає правильному розумінню власного досвіду, інших людей. Відбувається перехід від спотворення самопізнання до спотвореного пізнання навколишнього світу, у першу чергу - соціального. Спотворюється сприйняття міжособистісних відносин.
У процесі діагностики етнообумовлених депресій і спостереження за поведінкою респондентів ми мали можливість переконатися в тім, які негативні впливи справляє фрустрована етнічна самосвідомість на загальну структуру психічного світу обстежуваних. У психіці можуть утворитися різні витіснені "Я-образи", між якими немає зв'язків або ці зв'язки, якщо й встановлюються, однобічні (одне "Я" знає про інше, але це інше не інформоване про перше). Це означає, що центральне "Я", зв'язуючись із певним "Я-образом" і активізуючи його, тим самим ізолюється від іншої підсвідомої підструктури "Я-концепції", якщо ці підструктури ізольовані одна від одної.
У такий спосіб на рівні "Я-концепції" і "Я-образів" проявляє себе соціально-психічна дезадаптованість, викликана етнообумовленими депресивними станами.
Література:
1. Налчаджян А. А. Личность: групповая социализация и психическая адаптация. Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1988. - 284 с.
2. Налчаджян А. А. Социально-психическая адаптация личности (формы, механизмы и стратегии). - Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1988. - 109 с.
3. Налчаджян А. А. Социально-психологическая адаптация личности. Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1988. - 78 с.
4. Налчаджян А. А., Мкртчян М. А. Мотив, конфликт, фрустрация. - Ереван: Издательство АН Армянской ССР,1978. - 63 с.
5. Выготский Л. С. Развитие личности и мировоззрения ребенка. В кн.: Психология личности. Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтера и А. А. Пузырева. - М.: Наука,1984. - 268 с.
6. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. М., 1946. - 327 с.
7. Столин В. В. Самосознание личности. М.: МГУ. - 1983. - 75 с.
8. Кон И. С. Открытие "Я". - М.: Политиздат, 1978. - 367 с.
9. Кайгер В. И. Немцы - переселенцы в Украине. Этнопсихологическое исследование состояния самосознания и уровня социально-психологической адаптации. - Одесса.: Астропринт, 2003.
10. Сухарев А. В. Этнофункциональный подход в психологии: методика экспериментального полевого исследования // Прикладная психология и психиатрия, - №3, 1998.
11. Кайгер В. И., Жуковский В. И., Годлевский Л. С. Способ диагностики этнообусловленных депрессий // Патент №97115582 от 13.10.98 г.
12. Кайгер В. И., Жуковский В. И., Годлевский Л. С. Способ лечения этнообусловленных депрессий // Патент №97115580, 97115581 от 13.10.98 г.
13. Абдулатипов Р. Г. Природа и парадоксы национального "Я". - М.: Наука, 1991. - 286 с.
www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве