WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Історична соціологія та соціальна психологія: можливості міждисциплінарних досліджень - Реферат

Історична соціологія та соціальна психологія: можливості міждисциплінарних досліджень - Реферат

роль соціально-психологічного механізму переходу від одного нормативного стану (інволюції) до іншого (еволюції). Загалом цей перехід реалізується в межах єдиного епохального циклу, тому в таких умовах змінюється лише "полярність" системних якостей суспільства. Реально нові типи соціальної поведінки не з'являються. Про період "коеволюції", з точки зору суб'єктивного психологічного сприйняття, можна сказати, що в цей трансформаційний час змінюються зовнішні щодо соціальних суб'єктів історичні умови, натомість соціально-психологічні характеристики акторів історичного процесу, тобто особистостей, соціальних груп і класів, а також соціальних інститутів перебувають у стані "інверсії", тобто зворотному щодо сталих нормативних характеристик. Саме на цьому етапі поступово виникають передумови для розвитку нових суспільних практик, а також для зміни ментальності різних соціальних суб'єктів.
Сама ж відповідна зміна здійснюється вже на "еволюційній" стадії розгортання універсального епохального циклу, коли інноваційна активність досягає великого ступеня інтенсивності, внаслідок чого укорінюються нові соціальні практики, змінюються провідні види історичної діяльності. Соціально-психологічна стабільність утримується завдяки безперервності змін. Адекватною аналогією в цьому плані буде порівняння соціального розвитку еволюційної доби з їздою на велосипеді: їздець перебуває в "сідлі" доти, доки "крутить педалі". Але акумулювання психологічної "втоми", відпрацювання стратегічних завдань цього "еволюційного" етапу циклу розвитку поступово стимулює нагромадження низки гострих проблем, розв'язання яких стає можливим вже після нового революційного етапу, який відкриває якісно новий епохальний цикл.
Визначальне значення для розвитку всього зазначеного універсального епохального циклу, на нашу думку, має духовна сфера. Саме вона "продукує" соціально-психологічні передумови для циклічного розвитку провідних соціально-історичних видів діяльності. На кожній фазі циклу провідними видами діяльності, кожен з яких на певних історичних етапах відіграє роль "першої скрипки", є матеріальне виробництво, політика, релігія, наука, мораль, зміна повсякденної свідомості, трансформація соціально-психологічних механізмів контролю. Так, на "революційній" стадії до соціально-психологічного феномена провідних видів історичної діяльності належать зміна механізмів соціального контролю, нові практики, які радикально впливають на повсякденну свідомість, змінюючи мораль і релігійні традиції. Натомість на "інволюційній" стадії розвитку циклу провідним видом історичної діяльності є матеріальне виробництво, яке начебто покликане нагромаджувати "реальні цінності", які потім перерозподіляються або знищуються на наступних етапах циклу. На "коеволюційній" стадії провідну роль відіграє політика, яка впливає на всі інші типи суспільної діяльності. На "еволюційному" етапі циклу відбувається інноваційне соціально-психологічне наповнення насамперед релігії, зміна наукової картини світу, перегляд норм моралі, з'являються нові "віртуальні" риси буденної свідомості. Соціальний динамізм та нестабільність у зміні механізмів соціального контролю уявляються як умови розвитку органічної (за Е. Дюркгеймом) соціальної солідарності та стабільності.
Отже, запропонована модель універсального епохального циклу дає можливість узгодити існуючі "протиріччя" між провідними парадигмами соціальної психології та історії. Адже частина науковців аргументує тезу щодо незмінності соціально-психологічної природи людини: "Змінюються часи, а не люди". Прихильники ж динамізму соціально-історичного розвитку наголошують, що "люди більше схожі на свій час, ніж на своїх батьків". Проте в моделі універсального епохального циклу обидва ці підходи стають адекватними для різних стадій циклу (революції - інволюції - коеволюції - еволюції). Відповідно, використання понятійного апарату соціальної психології дає можливість поставити точніший "діагноз" певному історичному часу, а завдяки цьому можна вирішити теоретичну проблему адекватної ідентифікації соцієтальних властивостей певних етапів розгортання універсального епохального циклу.
Насамкінець звернемо увагу на перспективи соціально-історичних досліджень у цій парадигмі. Нагальною потребою, зокрема, є розробка міждисциплінарної епістемології для верифікації теорій психологічних аспектів соціально-історичних досліджень. Уточнення потребує і система критеріїв ідентифікації соціально-психологічних рис, властивих на певних етапах розгортання епохальних циклів різним індивідам, малим і великим соціальним групам.
Література:
1. Julius Morel und andere. Soziologische Theorie. Abris der Ansatze ihrer Hauptvertrerter. - Munchen, 1993.
2. Андерсон Б. Уявлені спільноти: міркування щодо походження й поширення націоналізму. - К., 2001.
3. Афонін Е. А., Бандурка О. М., Мартинов А. Ю. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: історико-соціологічний аналіз). - К., 2002.
4. Афонін Е. А., Бандурка О. М., Мартинов А. Ю. Суспільний розвиток від Різдва Христового. - К., 2000.
5. Бандурка О. М., Друзь В. А. Етнопсихологія. - Харків, 2000.
6. Блок М. Апология истории, или Ремесло историка - М., 1987.
7. Гнатенко П. И. Национальная психология. - Донецк, 2000.
8. Гуревич Л. Я. Марк Блок и Апология истории // Марк Блок. Апология истории, или Ремесло историка. - М., 1987. - С. 195.
9. Историческая память: преемственность и трансформация // Социологические исследования. - 2002. - № 8.
10. История теоретической социологии. - Т. 3. - М., 1998.
11. Канетті Е. Маса і влада. - К., 2001.
12. Коул М. Культурно-историческаяпсихология - наука будущего. - М., 1997.
13. Крисько В. Г. Этническая психология. - М., 2002.
14. Кромм М. М. Историческая антропология. - Санкт-Петербург, 2000.
15. Лебедев Б. К. Исторические формы социальных типов личности. - Казань, 1976.
16. Леонгард К. Акцентуированные личности. - К., 1989.
17. Лесны И. О недугах сильных мира сего. (Властители мира глазами невролога). - Т. 1 - 2. - Прага, 1990.
18. Лурье С. В. Историческая этнология. - М., 1998.
19. Майерс Д. Социальная психология. - Санкт-Петербург, 1998.
20. Моз де Л. Психоистория. - Ростов-на-Дону, 2000.
21. Павленко В. М., Таглин С. О. Етнопсихологія. - К., 1999.
22. Поршнев Б. Ф. Социальная психология и история. - М., 1966.
23. Психология. Словарь. - М., 1990. - С. 377.
24. Русина О., Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. Українська історія в таємницях і курйозах. - К., 2002.
25. Сорокін П. Соціологія революції. Зміна людської поведінки у революційні епохи. - К., 1999.
26. Толстых А. В. Опыт конкретно-исторической психологи личности. - Санкт-Петербург, 2000.
27. Февр Л. Бои за историю. - М., 1990.
28. Фрейд З. Тотем и табу. - М., 1998; Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. - М., 1992.
29. Черных А. И. Историческая социология на Западе (конец ХХ века) // Социологические исследования. - 2002. - № 2.
30. Чижевский А. Л. Космический пульс жизни: Земля в объятиях Солнца. - М., 1995.
31. Шевцов В. А. Введение в общую культурно-историческую психологию. - Санкт-Петербург, 2000.
32. Шкуратов В. А. Историческая психология. М., 1997.
33. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХVІ - ХVІІ ст. - К., 2002.
34. http://www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве