WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Інформаційно-психологічні операції США проти Іраку в 2002 – 2003 роках - Реферат

Інформаційно-психологічні операції США проти Іраку в 2002 – 2003 роках - Реферат


Реферат на тему:
Інформаційно-психологічні операції США проти Іраку в 2002 - 2003 роках
При вивченні особливостей інформаційної боротьби в збройних конфліктах доцільно зупинитися на проведенні інформаційно-психологічної операції (ІПО) США проти Іраку у 2002 - 2003 роках. Це обумовлюється, зокрема, важливістю для світової спільноти, в тім числі й для України, непростих проблем мирного розв'язання конфліктів. У процесі аналізу використовуватимемо класифікацію та характеристики офіційного керівного документа з цієї проблематики в США - польового статуту збройних сил РМ 33-1 "Психологічні операції", наведенні в книзі О. Литвиненка "Спеціальні інформаційні операції та пропагандистські кампанії" [1].
Аналізуючи хід подій, зміст і кількість інформаційних повідомлень Держдепартаменту США (приблизно 311 документів) [2], а також матеріалів засобів масової інформації щодо подій в Іраку з травня 2002 по січень 2003 року, можна простежити досить чітку і, підкреслимо, вже майже класичну схему проведення ІПО з особливостями, продиктованими геополітичною ситуацією, яка склалася після 11 вересня 2001 року і на сьогодні є визначальною в оцінках дій урядів багатьох держав світу. "Основна мета спеціальних психологічних операцій полягає в забезпеченні зміни поведінки союзників і противників США в сприятливому для країни напрямі" - це положення польового статуту ЗС США РМ 33-1 "Психологічні операції" може бути критерієм ефективності будь-якої діяльності в цьому напрямку.
Відповідно до класифікації, встановленої статутом (за метою операцій), і висловлювань президента Дж. Буша з нагоди дій стосовно Іраку (наприклад: "Наш уряд заявив, що проводитиме політику, спрямовану на зміну режиму, чого поки що не відбулося. Ми будемо використовувати всі наявні у нас засоби для досягнення цієї мети"), зазначену ІПО можна вважати стратегічною. Її мета - зміна політичного курсу Іраку, забезпечення національних інтересів США на Близькому Сході. В ході ІПО системно застосовуються можливості не лише збройних сил, а й інших державних і недержавних установ, апарату Білого Дому, Конгресу, Сенату і президента. Її складовими можуть бути інші види ІПО (оперативні, тактичні) - залежно від визначення нових завдань. До них, зокрема, можна зарахувати інформаційний вплив на Україну, Білорусь (інформаційна зачіпка - "продаж заборонених товарів Іракові"), Францію та Німеччину (засудження позиції, консервативність поглядів, нерозуміння сучасних пріоритетів Європи).
Розглядаючи поетапно схему здійснення ІПО США проти Іраку в контексті загальносвітових процесів, сучасного балансу сил та інтересів на міжнародній арені, зможемо простежити динаміку дій та їх відповідність задекларованій меті, зміщення акцентів з основних причин конфлікту на другорядні, введення додаткових інформаційних подій для підсилення "інформаційного приводу", а також визначити пропагандистські прийоми, за допомогою яких інформаційні повідомлення працюють на досягнення поставленої (справжньої) мети.
Матеріали Держдепартаменту [2] окреслюють офіційну позицію США щодо Іраку. Саме в них закладено принципи інтерпретації фактів для світової громадської думки. Аби наблизити американську позицію до потрібної аудиторії, матеріали подаються не тільки англійською, а й арабською і російською мовами та пропонуються для необмеженого використання без редагування (матеріали у електронному вигляді захищені).
Метою діяльності на підготовчому етапі є планування операції, визначення форм і способів її проведення, цілей, завдань, сил і засобів, цільової аудиторії, прийомів і методів впливу. Як правило, заходи етапу проводяться приховано. У даному випадку позиція США щодо Іраку давно відома - ще з часів війни в Перській затоці 1990 - 1991 років. А з 1998 року в США діє закон про визволення Іраку (Публічний закон 105-338), що вимагає усунення режиму С. Хусейна.
Отже, мета операції - зміна режиму С. Хусейна і приведення до влади демократичного представницького уряду в Багдаді, який зможе "налагодити мирні стосунки з сусідніми державами, поведе Ірак курсом, який дозволить йому посісти законне місце в співтоваристві націй" (з виступу офіційного представника США на засіданні Ради Безпеки ООН 6 травня 2002 року). Теза, яка, попри основне інформаційне повідомлення, буде проголошуватися в парі з тезою про застосування сили проти Іраку [3]. Основне завдання: досягнення мети з найменшими для США втратами й у найкоротший термін. Сили і засоби: найвищі посадовці, уся система органів державної влади США, спецслужб, недержавних організацій та авторитетних осіб, збройні сили і закріплені за ними зони відповідальності (цільові аудиторії).
Щодо прийомів та методів впливу, то в зазначеній операції, вірогідно, заплановано використання усього їх арсеналу як у соціальній, так і кіберплощині. Сили психологічних операцій США, враховуючи досвід війни 1990 - 1991 років, здійснюватимуть тотальний вплив на визначені об'єкти.
Для простішого розуміння виникнення етапів, передумов, проведення і можливих результатів ІПО спробуємо зобразити її схематично в контексті сучасної геополітичної ситуації у світі.
Підготовчим етапом ІПО США проти Іраку, на нашу думку, можна вважати визначення завдань і планування операції після терористичного акту 11 вересня 2001 року. З початком антитерористичної кампанії в Афганістані і після виголошення заяв про безпосередню причетність Іраку до підтримки "Аль-Каїди", Усами бен Ладена і світового тероризму [4] США широко пропагували свою позицію щодо силових, збройних методів боротьби проти міжнародного тероризму у будь-якій частині світу. Об'єднавши чимало держав у антитерористичну коаліцію, США проголосили гасло "Хто не з нами, той проти нас". Дж. Буш у посланні "Про становище країни" в січні 2002 року зарахував іракський режим до "вісі зла" разом з Іраном і Північною Кореєю.
Отримавши міжнародну підтримку своєї концепції, США очолюють антитерористичну коаліцію, відчуваючи відповідальність за стан справ у кризових регіонах світу, до яких належить і Ірак. Одинадцятирічний збройний конфлікт, регулярні ракетно-бомбові удари по іракській території, економічні санкції, запроваджені згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН, не дають бажаного ефекту, не дають змоги остаточно вирішити проблему конфлікту. Основним і майже єдиним джерелом, яке живить режим С. Хусейна протягом усіх 12 років дії міжнародних санкцій, є нафта.
Аналізуючи зміст перших інформаційних повідомлень Держдепартаменту США, починаючи з 6 травня 2002 року [4], можна помітити, що проблема Іраку актуалізується через повернення Ради Безпеки ООН (з ініціативи США) до питання санкцій у досить миролюбній площині: необхідно внести зміни до програми "Нафта в обмін на продовольство".
Раніше, 14 березня 2002 року, Рада Безпеки одностайно проголосувала за прийняття
Loading...

 
 

Цікаве