WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості спілкування молодших школярів (кваліфікаційна робота) - Реферат

Особливості спілкування молодших школярів (кваліфікаційна робота) - Реферат

здатністю відчути глибинний підтекст вчинків дитини2.
Психотерапевт А. Б. Добрович у книзі "Вихователеві про психологію і психогігієну спілкування" зауважує, що недоліком екстравертів є те, що вони нерідко поверхневі в оцінці співбесідника3.
Народившись, дитина входить у світ встановлених століттями звичаїв, способів поведінки, поглядів закріплених у рідній мові. Виховання полягає в тому, що людина, підростаючи, освоює, присвоює складний світ дорослих в якому опинилася вона.
Дитина оволодіває досвідом дорослих буквально з перших місяців свого життя: спочатку підсвідомого пристосування, а потім - систематичного навчання.
У процесі живого спілкування з дитиною, дорослі навіть незалежно від своєї волі передають їй погляди на навколишній світ, свої моральні поняття і уявлення. Тому вплив дорослих дуже великий на особливості спілкування молодших школярів у майбутньому.
Отже, вже з перших днів свого життя дитина засвоює прийняті в її середовищі стереотипи поведінки; іншими словами, дорослі свідомо і несвідомо навчають дітей і "зовнішніх" і "внутрішніх" алгоритмів спілкування, формують зразки поведінки і відносин своїх синів і доньок.
Змалку дитині кажуть: "Не плач, адже ти - мужчина!", "Будь охайною, акуратною, адже ти - дівчинка!" Дитина одержує еталони "доброго", "злого", "красивого", "потворного" і т. д. Згодом, зустрівшись із новим явищем, людина дивиться на нього через вироблені у дитинстві оцінки і стосунки.
Такі оціночні еталони відіграють подвійну роль у стосунках, спілкуванні людей. З одного боку, вони допомагають швидко зорієнтуватись і правильно відреагувати на ті чи інші типові особливості людей, навіть малознайомих, але з другого боку, вони можуть викликати упередженість до людини, затулити її реальні якості і риси. Під впливом такого еталону, нерідко застосованого правильно, ми діємо за принципом: "Я його не знаю, але вже… не люблю".
3. Вміння слухати має першорядне значення у людському спілкуванні. Підраховано: із часу, що використовується для контактів з тими, що нас оточують, ми 9% пишемо, 16% - читаємо, 30% - говоримо, 45% - слухаємо. Відсотки молодших школярів дещо інші, відносно від осіб, які спілкуються. Найбільший відсоток на уроках, у розмові з дорослими. Але коли іде мова про спілкування з друзями? З друзями діти намагаються якомога більше говорити і якнайменше слухати. Це зв'язано із їхнім психічним станом. Діти при спілкуванні почуваються вільно, комфортно. Над вибором фраз і слів не задумуються, а словесно зразу відображають свої думки. Велику роль грає настрій, який вони і не намагаються приховати при спілкуванні. Кожен учасник розмови намагається розповісти якомога більше. Тема їхніх спілкувань - це цікаві пригоди, з якими так кортить поділитися з товаришами4.
3 а). Психологи розробили чимало тестів на визначення цієї здатності. При цьому вона оцінювалась за стобальною системою.
Тест на вміння слухати.
На 10 питань слід дати відповіді, які оцінюються:
"майже завжди" - 2 бали;
"у більшості випадків" - 4 бали;
"іноді" - 6 балів;
"рідко" - 8 балів;
"майже ніколи" - 10 балів.
1. Чи прагнете ви завершити бесіду, коли тема, а то і співбесідник нецікаві вам?
2. Чи дратують вас манери вашого партнера по спілкуванню?
3. Чи може невдалий вираз вашого співбесідника викликати у вас грубість?
4. Чи уникаєте ви вступати з невідомою вам людиною у розмову?
5. Чи маєте ви звичку перебивати співрозмовника?
6. Чи робите ви вигляд, що уважно слухаєте, а самі думаєте зовсім про інше?
7. Чи змінюєте ви тон, голос, вираз обличчя у залежності від того, хто ваш співбесідник?
8. Чи змінюєте ви тему розмови, якщо вона зачіпає неприємну вам тему?
9. Чи виправляєте ви людину, якщо вона неправильно вимовила слово?
10. Чи буває у вас зверхній тон до того, з ким говорите?
Результат визначається дуже просто: чим більше балів, тим у більшій мірі розвинуте у вас вміння слухати. Якщо ж ви набрали більше 62 балів, то ви слухач "вище середнього рівня"5.
Які ж висновки. За дослідженнями більшість дітей вважають, що кращий співбесідник - близький друг (подруга). Це, певно, пояснюється тим, що саме дружба народилася на основі здатності слухати одне одного, ставитися з інтересом. Більшість вважають, що до числа кращих слухачів належать учні, які вчаться гірше або на думку колективу є гіршими. Тоді велику роль у спілкуванні надається кращому учневі, відміннику. Тому при спілкуванні молодших школярів ведучу роль відіграє навчання. Але це не завжди так. Велике значення відіграє мода, яка опанувала всі сфери людського життя. Тому на сучасному етапі вона зачепила і наймолодших. Діти молодшого шкільного віку звертають увагу на зовнішній вигляд свого співрозмовника і відносно таких критеріїв іде розподіл кому слухати, а кому говорити.
3 б). Треба звернути увагу на різницю між хлопчиками і дівчатками у спілкуванні.
Хлопчики слухають в першу чергу, що говорять (звертають увагу на зміст), у той час, коли дівчата слухають, як говорять (звертають увагу на форму передачі)6.
Щоб зрозуміти, про що говорить співбесідник, треба зрозуміти мету його розмови. Основною метою, якою керуються молодші школярі при спілкуванні є повідомлення чогось. Діти це не здатні переключатися на різні тематики.
3 в). Соціальне спілкування вимагає, щоб співбесідники говорили або слухали по черзі, не перебиваючи одне одного. Молодші школярі навпаки, при такому виді спілкування намагаються всі взяти участь у спілкуванні одночасно. І часто такі бесіди починаються із виразів: "А я чув…", "А я знаю…" Правильно слухати, коли метою бесіди є обмін інформацією діти здатні у тому випадку, коли це їх зацікавило. Тільки тоді вони чітко запам'ятовують сказане.
При експресивному спілкуванні доречні прийоми нерефлексивного слухання або вміння уважно мовчати, не втручатись у промову співбесідника. Адже він і без того емоційний, збуджений і відчуває ускладнення при формулюванні своїх думок. У дітей молодшого шкільного віку при експресивному спілкуванні не спостерігається даних навичок, ці навички вони набувають пізніше з власним розвитком. Хоча в них уже відчувається розуміння того про що говорить співбесідник, при умовах - виявлення жалю, здивованості.
Яка б не була мета спілкування, завжди корисно знати технічні прийоми активного слухання та вміти користуватися. Уже у молодшому шкільному віці психолог може ознайомити дітей з ними:
1. Пригадайте і обдумайте свої звички слухання.
2. Умійте показати другові, що ви його слухаєте.
3. Будьте уважні.
4. Треба вміти зосередити свою увагу.
5. Розумійте не тільки слова, але і почуття.
6. Стежте за мімікою, рухами.
Найпоширенішими помилками є:
1. Перебивання співрозмовника.
2. Не задавайте безліч запитань.
3. Не вживайте зайвих слів, які завадили б розумінню основної думки7.
3 г). Спілкування молодших школярів характеризується великоюкількістю рухів та жестів. Діти ще не можуть лаконічно, точно
Loading...

 
 

Цікаве