WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Інституційні ознаки організованої злочинності та її соціальна основа - Реферат

Інституційні ознаки організованої злочинності та її соціальна основа - Реферат

суспільства.
Процес виникнення соціальних інститутів (закріплення соціальних зв'язків) називають інституціалізацією. Це заміна спонтанних дій людей на дії впорядковані, тобто такі, що виявилися нормативно врегульованими шляхом визначення і закріплення соціального статусу та ролі. В контекстіорганізованої злочинної діяльності інституціалізація пов'язана з тривалою практикою вчинення злочинів у межах стійких форм взаємодії, що спричиняє перехід до організаційної структури. Центральну роль у дії соціального інституту відіграє сукупність статусів і ролей, призначених для задоволення певних потреб. Інституціалізація - загальний механізм усталення соціальних дій, що повторюються протягом тривалого часу. Передумовами інституціалізації є: 1) наявність певної потреби і нових типів соціальної діяльності, спрямованої на її задоволення; 2) розвиток відповідних організаційних структур і норм; 3) засвоєння широким загалом цих норм. Наприклад, потреба у немедичному вживанні наркотиків зумовлює створення організаційних структур з виробництва та незаконного їх обігу. При цьому в певних колах стає престижним споживати наркотичні речовини у немедичних цілях.
Наскільки виправдано говорити про організовану злочинність як соціальний інститут, тобто про включення її в соціальну структуру, перетворення на впливовий елемент суспільства? Для відповіді на це запитання необхідно розглянути історичні, економічні, організаційні, нормативні, політичні аспекти явища, а також його соціальну базу.
Соціально-економічна функціональність мафії
Основою організованої злочинності є формування і функціонування злочинних організацій - специфічних соціальних груп, що утворилися на ґрунті інституційного оформлення соціального становища людей у сфері злочинної діяльності. З точки зору соціології, злочинна організація - це сукупність соціальних зв'язків індивідів і груп, що ґрунтується на системі соціальних статусів і ролей, ідентифікацій, соціальних норм і цінностей (тіньові конвенції, мафіозні кодекси), які надають взаємодії індивідів і груп цілеспрямованого, регулярного і стійкого характеру злочинної діяльності, спрямованої на досягнення економічних (прибуток), політичних (влада), соціальних (визнання, легітимація) або ідеологічних (престиж) цілей незаконними засобами, зокрема за допомогою корупції або насилля.
Найвідоміші сучасні традиційні мафії - злочинні організації, ґрунтовані на кланових та квазісімейних стосунках. Вони мають соціальну основу, давню історію розвитку, внаслідок чого у них сформувалися організаційна структура та субкультура (кодекс поведінки, система ініціації, жаргон, прикметні ознаки тощо). Так, прототипом тайванської мафії були побратимські китайські об'єднання, японської Якудзи - самураї, що втратили своїх військових зверхників. Один із різновидів організованої злочинності, яка побутувала в СРСР, - співтовариство злодіїв у законі - чимало запозичив в ідейному та організаційному плані від церковного ордену, російської селянської общини та робітничої артілі. Cправжньої функціональності організований криміналітет набуває за часів розвитку капіталізму. Недарма найбільша активність транснаціональних злочинних організацій (японської Якудзи, американської та італійської мафії, латиноамериканських наркокартелів, азійських тріад, східноєвропейських груп) спостерігається саме у ринкових суспільствах.
У нормативно-правових актах окремих країн та документах ООН організовану злочинність розуміють саме як здійснення економічного підприємництва за допомогою протизаконних засобів, пов'язаних із загрозою застосування фізичної сили або її використанням, здирством, корупцією, шантажем, реалізацією незаконних товарів та послуг тощо [25; 26]. Таке підприємництво щільно пов'язане з тіньовою економікою, в межах якої виробляється валовий продукт і чистий прибуток.
Такі традиційні промисли організованої злочинності, як торгівля людьми, незаконне виробництво та обіг наркотичних і психотропних речовин, незаконна торгівля предметами культури чи їх викрадення, незаконне транспортування мігрантів, незаконний обіг автотранспортних засобів та їх частин чи їх викрадення, незаконне виготовлення та обіг вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин тощо, існують завдяки попиту на цю продукцію.
Сучасна організована злочинність охоплює виробництво, розподіл, обмін і споживання нелегальних благ і послуг. Організований характер цього "бізнесу" спричиняє зміну спонтанних, випадкових, хаотичних дій на впорядковану, стандартизовану, нормативно врегульовану, стійку взаємодією злочинців, що передбачає розподіл функцій та професіоналізацію, формування статусно-рольової системи всередині злочинних спільнот і перенесення її в суспільство в цілому. Іншими словами, можна говорити про інституційні та структурні аспекти організованої злочинності. Ступінь її інституціалізації та вкоріненості в суспільстві і державних інститутах зумовлений культурним контекстом. В деяких країнах організована злочинність тримається у певних межах, не завдаючи істотної шкоди економіці та політиці, в інших - значною мірою підмінює легальні інститути, а соціальні норми мафії конкурують за силою примусу з позитивними законами.
Організована злочинність як регулятор тіньових ринків виконує низку економічних функцій: задоволення потреб у нелегальних товарах (наприклад, у наркотиках) чи послугах (проституція), незаконна доставка легальних товарів (контрабанда зброї), координація дій суб'єктів злочинної діяльності (наприклад, злочинців-професіоналів та злочинних спільнот), контроль за виконанням угод і розв'язання конфліктів, створення робочих місць і залучення кваліфікованого персоналу (технологів, юристів, економістів), франчайзинг (допуск на ринок інших злочинців під маркою відомої злочинної організації), консалтинг (наприклад, стосовно технології відмивання грошей), захист, нівелювання бюрократичних перепон, фінансування тощо. Часом легальні організації беруть учать у незаконних підприємствах і виявляють пряму зацікавленість у функціонуванні злочинних спільнот задля збільшення власних активів, посилення впливу, усунення конкурентів тощо.
Згідно з новою інституційною теорією, взаємодія економічних суб'єктів у сфері просування товарів на ринок пов'язана з трансакційними витратами. Вони стосуються отримання інформації про партнерів, ведення переговорів, укладання угод, виходу на ринок та збуту продукції. Традиційні промисли організованої злочинності потребують невеликих виробничих затрат, тоді як трансакційні витрати, особливо якщо їх здійснюють незнайомі особи, досить значні. Для зменшення таких витрат встановлюються конвенції, що забезпечує довіру між різними ланками злочинного промислу,
Loading...

 
 

Цікаве