WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Інституційні ознаки організованої злочинності та її соціальна основа - Реферат

Інституційні ознаки організованої злочинності та її соціальна основа - Реферат


Реферат на тему:
Інституційні ознаки організованої злочинності та її соціальна основа
Соціолого-кримінологічні дослідження організованої злочинності
Вчені-соціологи дедалі більше цікавляться питаннями, пов'язаними з формами організованої злочинності. Серед помітних праць з цієї тематики можна назвати дослідження генезису етнічних злочинних спільнот (А. Костяєва, О. Белявська, Р. Мінна) [1 - 3], патрон-клієнтних відносин як основи мафії (Дж. Альбіні) [4], нормативних її регуляторів (Р. Катанзаро) [5], економічних аспектів організованого криміналітету (Т. Шеллінг) [6]. Соціологи вивчають такі незвичні для їх фаху проблеми, як система транснаціональної злочинності, вплив глобалізації на її інтенсифікацію [7]. Основні результати розвідок західних вчених актуальні й для України.
Чимало російських науковців (М. Афанасьєв, С. Глінкіна, В. Радаєв та ін.) торкаються теми організованої злочинності і корупції, аналізуючи тіньову економіку та її вплив на соціальну структуру, процеси формування вищих верств, конверсії бюрократичного ресурсу в економічний капітал [8 - 10]. Про актуальність цієї теми для соціологічного дискурсу свідчать не лише наукові розвідки, а й запровадження у деяких університетах Заходу експериментальної дисципліни "Соціологія організованої злочинності". В цьому зв'язку можна вказати на розроблений В. Волковим (Європейський університет у Санкт-Петербурзі) курс "Держава, насилля та мафія у порівняльній перспективі".
Сучасна соціологія звертає увагу на зрощення влади з криміналом, по-різному називаючи процеси збагачення на пострадянському просторі (крім країн Балтії): клептократія, номенклатурна олігархія, плутократія, бандократія, приятельський, мафіозний, бандитський капіталізм, бюрократично-олігархічна держава тощо. Дослідники говорять про клановість влади, торкаючись при цьому і проблем корупції та організованої злочинності.
Західні вчені (Дж. Альбіні, Р. Доджерс, Дж. Воллер та ін.) і наукові інституції (Центр стратегічних досліджень у Вашингтоні, Центр дослідження організованої злочинності і корупції Натансона, Національний інститут юстиції департаменту юстиції США) також виявляють інтерес до пострадянської організованої злочинності, досліджують її не лише з огляду права, але й застосовують при цьому загальносоціологічні концепти [11 - 14]. Роботи Л. Шеллі щодо сицілійської моделі розвитку російської оргзлочинності мають не лише суто правовий зміст, а й розглядаються в широкому соціальному та соціально-політичному контекстах [15]. 1997 року український науковець В. Гвоздецький захистив дисертацію "Організована злочинність як об'єкт соціально-філософського аналізу" [16]. У свою чергу, емпіричні соціологічні методи широко використовуються в обстеженні громадської думки [17].
Існує низка підходів до пояснення сутності організованої злочинності: теорія раціонального вибору, теорія взаємодії, теорія втримання та соціального контролю, екологічна теорія, теорія психологічних рис, теорія диференціальної асоціації, теорія навчання, теорія диференційних можливостей, теорія аномії та конфлікту культур, теорія субкультур і соціальної дезорганізації, теорія етнічного наслідування, теорія злочинної організації як підприємства, організаційна теорія тощо [18]. Ці концепції мають різний рівень узагальнення, часто-густо трактують одні й ті ж феномени дещо по-різному.
Перспективи інституційного аналізу організованої злочинності
Актуальною науковою проблемою залишається реінтерпретація загальносоціологічних парадигм для пояснення феномена організованої злочинності. Одна із соціологічних концепцій трактує організовану злочинність як соціальний інститут. Відтак її прихильники концентрують дослідження соціального контексту "п'ятої влади" на її інституційних ознаках, а кримінальну поведінку в межах злочинних організацій пояснюють у термінах, що характеризують соціальну структуру і соціальні процеси.
Аналіз організованої злочинності з огляду на її функції в суспільстві має свою наукову традицію. Окремі аспекти цієї теми досліджувалися Д. Крессі та Дж. Альбіні [19; 20]. Деякі представники правової науки та соціології в Росії (Н. Бараєва, Я. Гілинський, Я. Костюковський, В. Попов, Ю. Латов, М. Синютін та ін.) також застосовують інституційний підхід до аналізу цього явища.
Проблема соціальних інститутів посідає значне місце у соціологічному теоретизуванні. Поряд із суто соціологічним інституціоналізмом існує неоінституційний аналіз у межах економічної науки (Р. Коуз, Дж. Бюкенен, Д. Норт, О. Уільямсон) [21 - 23]. Цей напрям, у центрі якого аналіз взаємодії економіки з соціальними інститутами - певними "правилами гри", сукупністю формальних і неформальних обмежень, завдяки яким структуруються відносини між людьми, соціологи активно використовуєть для пояснення тіньової економіки [24].
В соціології існує чимало визначень соціального інституту. Для потреб нашого дослідження сформуємо певний раціональний теоретичний конструкт, наближений до розуміння соціального інституту в підручниках і словниках.
Соціальний інститут - це елемент соціальної структури, системне утворення, нормативно оформлена сукупність суспільних відносин, забезпечених відповідними людськими та матеріальними ресурсами і спрямованих на виконання певної соціальної функції. Інститут створює можливість задовольняти потреби індивідів способом, визнаним домінуючою частиною суспільства, а тому, відтворюючи соціально бажану поведінку, є формою соціального зв'язку. Інститути такою своєю дією забезпечують функціонування соціальної системи.
При розгляді соціального інституту як регулятора суспільних відносин необхідно звертати увагу принаймні на три аспекти:
· функціональний - низка суспільних функцій, які виконує інститут. Звісно, що такі функції можуть бути корисними для одних суб'єктів, але шкідливими для інших;
· нормативний - система правил, норм і цінностей, якими керуються особи, причетні до діяльності інституту, підпорядковуючи свою поведінку його вимогам. Норми можуть бути як формальними (легальні інститути), так і неформальними (тіньові інститути);
· організаційний - інститут потребує груп і організацій, що контролюють, чи дотримуються відповідні норми.
Важливого значення набуває і аналіз чинників, що сприяють тривалому існуванню того чи іншого інституту. Такі умови дають змогу закріпити інституціалізуючі дії в соціальному інституті, посилити його регулятивний вплив у різних сферах. Серед основних чинників, які зумовлюють інституціалізацію, а згодом і потужність того чи того соціального інституту, можна назвати історію, традиції, мораль, право, економіку. Існує і зворотний вплив інституту на різні сфери життєдіяльності
Loading...

 
 

Цікаве