WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Ідеологічні технології як шлях до консолідації українського суспільства - Реферат

Ідеологічні технології як шлях до консолідації українського суспільства - Реферат


Реферат на тему:
Ідеологічні технології як шлях до консолідації українського суспільства
?
До свого десятилітнього існування у державно-незалежному статусі українське суспільство підходить неконсолідованим, роздрібненим, дезорієнтованим. Воно впритул наблизилось до небезпечної лінії, за якою на Україну чигає суспільна ентропія, політична агонія та економічний колапс. Однак, ситуація ще не безнадійна, і ту сакраментальну лінію не обов'язково переступати. Для того, аби вберегтись від системної загрози, що намітилась, українському суспільству треба, максимально мобілізувавши усі наявні ресурси, якнайшвидше здійснити, як мінімум три прориви.
Економічний, що передбачає введення української економіки (передусім на макрорівні, тобто в аспекті встановлення нормативних умов) у парадигму сучасних ліберально-ринкових стандартів.
Технологічний, який дасть змогу Україні наблизитись до інформаційно-постіндустріального технологічного укладу, в якому уже працюють провідні країни світу.
Ідеологічний. Цей напрям вимагає кількох деталізованих попередніх зауваг. По-перше, сам термін "ідеологія", суттєво дискредитований практикою марксизму-ленінізму, не викликає належної поваги у суспільних верств, орієнтованих на ліберальні цінності, по-друге, у найновітніші часи, зокрема в Україні, ідеологія була відтиснута з суспільної авансцени політикою, яка все більше і більше починає відігравати не властиву їй роль - крім суто "виконавчої" функції, політика бере на себе "законодавчу", яка є прерогативою ідеології. По-третє, будь-яка ідеологія неможлива без кількох базових цінностей, абсолютну вартість яких не ставлять під сумнів навіть найзатятіші опоненти.
Отже, чи готове українське суспільство до здійснення трьох означених проривів? Не віддаючи перевагу жодному з них, з акцентуємо увагу на ідеології, поза як і економічний, і технологічний напрями вже частково актуалізовані і мають певні напрацьовані запаси, тоді як ідеологічний поступово відсувається на маргінес.
На користь важливості цієї галузі суспільного буття можна навести такі аргументи:
- на ідеологічній базі, виробленій з врахуванням інтересів усіх соціальних верств, можна сконсолідувати суспільство для виходу з критичного стану;
- ідеологія має стати фундаментом для осмисленої, прогнозованої, ефективної політики;
- прийнятна для більшості соціальних верств ідеологія гарантуватиме громадянський мир в Україні на певну часову перспективу.
Тому ми пропонуємо термін ідеологічні технології як сукупність методів вироблення та доведення до суспільства прийнятних для нього ідеологічних цінностей.
Насамперед, слід кодифікувати найсуттєвіші негативні фактори, що породжують роздрібненість, не консолідованість та дезорієнтованість українського суспільства.
1. Регіональні відмінності.
Історично сталось так, що різні частини етнічної української території розвивались у складі не просто різних держав, а були складовими різних цивілізацій: Східна Україна - православно-слов'янської, Західна - європейської. Ситуація ускладнилась ще й тим, що на цей розлам на певний проміжок часу наклався радянсько-комуністичний алгоритм буття, антицивілізаційний за своєю суттю. Такий стан спричинився до того, що розбіжності пролягли найважливішими ділянками суспільного українського організму:
а) Лінгвістична ділянка. Дві частини єдиного українського етносу є носіями двох різних мов - питомої української та накинутої російської.
б) Ментальна ділянка. Дві частини єдиного українського етносу частково причетні до різних цивілізацій (православно-слов'янської та європейської) поза як є носіями світоглядних елементів згаданих цивілізацій.
в) Економічна ділянка. Дві частини єдиного українського етносу мають досвід різних методів господарювання: колективно-общинного та приватно-ринкового.
2. Конфесійні відмінності.
Найбільш дезінтеграційний потенціал містить не наявність в Україні багатьох відгалужень протестантизму, не функціонування ісламських та іудейських громад і навіть не діяльність деструктивних культів і тоталітарних сект, а розкол православ'я на три недружні гілки та відсутність взаємоспрямованих векторів між православієм та греко-католицизмом.
3. Вікові відмінності.
В Україні зв'язок між поколіннями порушений настільки, що вже є підстави говорити про три соціальні групи, сформовані на підставі вікової ознаки.
а) Старше покоління. Незалежно від політичної (лівої-правої) орієнтації цей контингент об'єднує така спільна риса як категорична вимога всебічного патерналізму з боку держави, спрямованого на всі сфери суспільства. Вони готові прийняти повноцінне піклування від держави (хто - УРСР, а хто - УССД*), жертвуючи при цьому такою часткою своєї свободи, яку держава лише захоче взяти.
б) Середнє покоління. Основними об'єднуючими рисами цієї групи є індеферентність до ідеології при збереженні відносного інтересу до політики, прагматизм щодо питань економічного існування, проте позбавлений перспективного мислення і морально-етичний релятивізм, набутий внаслідок частої зміни ціннісних орієнтирів у суспільстві впродовж відносно короткого історичного часу.
в) Молодше покоління. Ця група наразі перебуває у режимі пошуку і важко однозначно спрогнозувати, до яких світоглядних цінностей вона прихилиться. Поки що молодь хитається між ліберальними цінностями західного походження та соціалізованим націоналізмом місцевого виробництва.
4. Неоднорідність еліти.
Культурна, економічна та політична еліта українського суспільства не формують окремого соціального феномену, який би накидав решті суспільства свої світоглядно-поведінкові стандарти, а навпаки, є точним віддзеркаленням суспільства з усіма приналежними йому суперечностями.
5. Майнова диференціація.
В Україні зростає нерівність в доходах між різними соціальними прошарками населення. В світовій практиці існує критерій, що одночасно може служити індикатором соціальної напруги, це - розрив у доходах між 20% родин найбільш забезпечених і 20%-ою групою родин найменш забезпечених. В США він складає 9,4 рази, а в Канаді і Великобританії трохи більше 5 разів. В жодній з провідних країн з ліберальною ринковою економікою він не перевищує 10. Тоді як у слабкорозвинутих країнах цей показник доходить до тридцяти. Україна впритул наблизилась до цієї небезпечної цифри.
Для вироблення засад ідеологічної консолідації з метою подолання тривожних тенденцій, що намітились у розвитку українського суспільства, першим чином необхідно усунути, або, принаймні, згладити усі названі групи відмінностей.
Але, насамперед, слід окреслити роль держави в цьому процесі.
Держава як апріорі репресивний механізм не може стати єдиною незаперечною базою консолідації суспільства, але вона може стати суттєвим чинником. В першу чергу держава повина оголосити суспільству і впровадити в реалії свою роль і свої функції. Отож:
- держава не є інструментом вирішення всіх проблем;
- держава має своюсферу компетенції (законодавство, безпека, міжнародні зв'язки, соціальні програми тощо);
- держава регламентує правила економічного і соціального буття і здійснює контроль за їх виконаннями.
За умов такого державного функціонування марно очікувати якогось конкретного впливу держави на процес суспільної консолідації, але держава може стимулювати цей процес своїм прикладом. Бо що можна очікувати від суспільства, держава якого активно демонструє перманентне протистояння трьох гілок влади і одночасно певну недоброзичливість усіх трьох до так званої четвертої гілки влади- засобів масової інформації, які за своєю природою не є гілкою влади, а швидше інститутом громадянського суспільства.
Гармонізація стосунків трьох гілок влади, ефективна їх взаємодія посилить дієвість усього державного механізму, надасть потужний імпульс позитивної енергії суспільству, а це неодмінно простимулює хвилю соціального оптимізму. Особливо в сучасному українському суспільстві, більшість членів якого все ще є потенційними рецепієнтами державного патерналізму.
Держава (усі три гілки влади) мусить зробити це - перебудувати свою діяльність з алгоритму апріорної ворожості між своїми складниками на відлагоджену технологію бездоганного ефективного функціювання хоча б із спонукання інстинкту самозбереження. Бо деструктивні процеси в суспільстві виплоджують небезпечно велику кількість негативної енергії, яка
Loading...

 
 

Цікаве