WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → „Я-образ” як психологічний чинник соціальної дезадаптації особистості - Реферат

„Я-образ” як психологічний чинник соціальної дезадаптації особистості - Реферат

думку В. Століна, психокорекція "Я-образу" підлітка має бути спрямована на "зміцнення або вибудовування ним самим власної самосвідомості - оптимізації її роботи в цілому" [14, с. 255].
І. Сабанадзе вживає термін "неблагоприємна", неадаптивна "Я-концепція" (слабка віра в себе, страх отримати відмову, низька самооцінка, зниження почуття власної значущості), яка, у разі виникнення, призводить до порушення поведінки та соціальної дезадаптації. Неблагоприємна "Я-концепція" має такі прояви: зниження самоповаги і, як наслідок, соціальна дезадаптація, агресивність і злочинність; стимуляція конформістських реакцій у складних ситуаціях.
Особливості поведінки підлітка залежать від розвитку когнітивного компонента самосвідомості. Важливою у нього є така риса, як здатність до інтроспекції (самоспостереження). При цьому, здатність бачити себе очима оточуючих призводить до усвідомлення вад своєї особистості, яке часто відрізняється від уявлень про себе самого. Когнітивні компоненти досвіду (поняття, ідеї, ідеали, моральні принципи, критерії оцінювання) вступають в суперечність з реальною ситуацією. Тому на рівні когнітивного конструкту самосвідомості підлітка однією з особливостей дезадаптивності є когнітивний дисонанс - явище, що полягає в переживанні суперечностей у змісті пізнання. Це один із суттєвих психологічних факторів дезадаптивності, внутрішніх впливів на самоздійснення підлітка.
Ще одним елементом когнітивного конструкту самосвідомості підлітка, що викликає дезадаптивність, є дифузія ідентичності. Під ідентичністю розуміють поняття, що визначає почуття визнання себе, адекватності і стабільності оволодіння власним "Я" незалежно від змін "Я" і ситуації; здатність особистості до повноцінного вирішення завдань, які постають перед нею на кожному етапі розвитку. А розпад ідентичності і загроза її формуванню є дифузією ідентичності. Такі підлітки не можуть виробляти власні цінності, цілі та ідеали, не можуть завершити психосоціальне самовизначення.
В адаптації і в розумінні того, як підліток виконуватиме ту чи іншу діяльність, важливу роль відіграє емоційний конструкт, що мотивує поведінку, не тільки активізуючи її, але й спрямовуючи, підтримуючи. До емоційного конструкту самосвідомості, в якому приховуються особливості дезадаптивності підлітків, належать тривожність, емоційні спалахи, самоприниження, фрустрованість тощо.
Досліджуючи емоційний компонент "Я-образу", Л. Вереїна доходить висновку, що інтегративною основою емоційного компонента є інтерес як особистісна форма емоційного прийняття світу і себе самого. Психологічним механізмом формування позитивної емоційної складової "Я-образу" є формування любові до себе. Деформація цього почуття призводить до порушень у формуванні цілісної гармонійної особистості, спотворень в емоційній орієнтації "Я-образу" та виникнення психологічного феномена егоїзму. Л. Вереїна виокремлює такі структурні складові негативної емоційної орієнтації, як неприйняття себе, екстернальність, вимоги до інших про піклування, фрустрованість, страждання, страх відкидання [3].
Необхідно підкреслити, зазначає Н. Пастернак, що демонстровані "стереотипні", буденні уявлення про власне "Я" жодним чином не можуть характеризувати саму особистість: реальне життя може бути насичене різними відчуттями і переживаннями, але вони не відображаються в уявленнях про власне "Я" [11].
Як же неповні уявлення про своє "Я" проявляються в поведінці особистості? Вони, по-перше, можуть датися взнаки тоді, коли людина зустрічається з проблемою, для вирішення якої необхідне краще знання своїх психологічних особливостей. Примітивність таких уявлень зумовлює "сліпоту" у баченні і розумінні реальних проблем і призводить до псевдорішень, зокрема, таких, як пошук винних у своїх невдачах. По-друге, збіднення "Я-образу", зумовлене можливостями децентрації, може викликати появу комунікативних бар'єрів. Так, нездатність усвідомлювати свої психологічні проблеми і пов'язані з ними потреби призводить до труднощів у встановленні співвідношення між власними інтересами та інтересами інших людей. Саме тому в проблемно-конфліктній ситуації особистість обирає один із невеликого спектра крайніх поведінкових варіантів, наприклад, поступитися чи піти на конфлікт.
І. Кон [8] зазначає, що динамічні прояви "Я-образу" підлітка слід позначати поняттями сильне "Я" або слабке "Я". Перше відзначається, як правило, високим рівнем рефлексивності й самоповаги. Навпаки, слабке "Я" "позитивно корелює з відхиленнями у його поведінці: нечесністю, правопорушеннями, наркоманією, алкоголізмом, агресивною поведінкою, спробами самогубства та різними психічними розладами" [8, с. 102].
Н. Максимова та Е. Мілютіна, вивчаючи психологічні аспекти боротьби з алкоголізмом і наркоманією, наголошують на таких психологічних особливостях неповнолітніх, як низький рівень розвитку самосвідомості, брак навичок рефлексії, низький рівень самоповаги - аж до неприйняття "Я-образу", що, однак, може маскуватися захисною поведінкою, яка демонструє завищену самооцінку [10].
На думку Е. Цибух, проблематика адиктивної особистості проявляється у бракові позитивної Я-самопрезентації, розмитих межах свого "Я" (нечіткості у визначенні меж цього "Я"). Самооцінка залежної особистості постійно перебуває в стані маятника: від повного самознецінювання до неадекватного "звеличення" свого "Я" [17].
Перелічені особистісні порушення внутрішньої єдності "Я-образів" особистості належать до так званої негативної "Я"-концепції", що призводить до появи соціальної дезадаптації особистості, формує суперечливу і конфліктну самооцінку, тривожність і агресивну соціально-захисну поведінку в соціумі.
Оскільки "Я" - це відображення самого себе, погляд зсередини, то у кожної особистості формується власний "Я-образ". А. Маслоу, К. Роджерс, Р. Бернс вважають пріоритетом самої особистості вибір дій і вчинків, самовизначення іформування себе. Вони зосереджують увагу на усвідомленні і розвиткові внутрішніх сил особистості, її емоціях, відносинах, переконаннях, цінностях, сприйняттях і проблемах. Ставлення до світу і оточуючих, здатність приймати самостійні рішення, чинити вільні і відповідальні дії визначаються характером уявлень індивіда про себе. У зв'язку з цим формування адекватного "Я-образу" вважається одним з найважливіших завдань у процесі розвитку гармонійної особистості.
Е. Еріксону належить ідея про адаптивні функції "Я". Він розглядає "Я" як утворення, що підтримує сталість і тривалість існування, як "силу", що дозволяє подолати розчарування і амбівалентність буття [7]. Р. Баумейстер розглядає его-захисну функцію, коли самоповага підтримується за допомогою вчинку, в якому суб'єкт робить вибір на користь поведінки, що спростовує погану репутацію. Водночас експерименти, що виходять з теорії когнітивного дисонансу Л. Фестінгера, показують, що людина змінює свої настановлення щодо себе так, аби вони узгоджувалися з її поведінкою [6].
Концептуальна модель В. Століна щодо его-захисних функцій підтверджує гіпотезу про те, що можливості захисту самоставлення закладені в його будові завдяки багатомірності, яке, за В. Століним, включає самоінтерес, самоповагу і самосимпатію, та адитивності глобального самоставлення [14].
Онтогенетичний аналіз становлення та розвитку "Я-образу" показує, що, починаючи з підліткового віку, ця психоструктура несе функціональне навантаження в самовихованні особистості. Вона сприяє здійсненню вибору способів самовиховання, формуванню моральних критеріїв ставлення особистості до цілей і завдань самовиховання. "Я-образ" опосередковує перехід особистості до самовиховання, виступає детермінантою особистісного і професійного самовизначення, виражає високий рівень саморегуляції особистості.
Говорячи про "Я-образ" як узагальнений механізм саморегуляції поведінки на особистісному рівні, М. Боришевський підкреслює його роль у забезпеченні почуття ідентичності, самототожності людини. Саме почуття ідентичності уявлень про себе протягом більш чи менш тривалих життєвих періодів дозволяє людині усвідомити необхідні рамки між "Я" і "не-Я", що є
Loading...

 
 

Цікаве