WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → „Я-образ” як психологічний чинник соціальної дезадаптації особистості - Реферат

„Я-образ” як психологічний чинник соціальної дезадаптації особистості - Реферат


Реферат на тему:
"Я-образ" як психологічний чинник соціальної дезадаптації особистості
Дослідження "Я-образу" набуває особливого значення в психологічній науці, оскільки ця проблема прямо пов'язується з проблемою виховання особистості як суб'єкта власної життєдіяльності.
Особистісний розвиток пов'язується з компетентністю у власному "Я", в основі якого - здатність приймати оптимальні рішення стосовно себе на основі глибокого самопізнання, переживання інтегрованості. Глибинне пізнання сутності свого "Я" - процес творчий, його результатом є соціальна і психологічна зрілість, відповідальність, здатність продуктивно вирішувати непрості проблеми, долати, зокрема, кризи життєвого шляху.
Дезадаптація особистості - надскладна соціально-педагогічна та психологічна проблема. Навіть саме визначення поняття "дезадаптація особистості" у різних авторів подається неоднаково. Одні вчені вважають дезадаптацію процесом дисгармонійного розвитку особистості, коли виникає неузгодженість цілей і результатів, коли вона стає джерелом психічної напруги, внутрішнього дискомфорту, нестабільності перебігу психічних процесів (А. Фурман). Інші вважають дезадаптацією хід внутрішньо-психічних процесів, що призводить не до розв'язання проблемної ситуації, а до її посилення, зростання труднощів і викликаних нею неприємних переживань (А. Налчаджян). За Н. Сарджвеладзе, дезадаптація - це непристосованість до інших і до себе, складний соціально-психологічний процес, що характеризується неадекватністю комунікативних навичок та дезорганізацією поведінки, невпевненістю у власних силах і недовірливим внутрішньо-особистісним відношенням. Визначення поняття "психологічна дезадаптація" зустрічаємо й у К. Роджерса: це процес невідповідності між "Я-структурою" особистості і досвідом. Особистість сприймає, зокрема, себе та свої стосунки з людьми і явищами у своєму оточенні так, щоб це відповідало її "Я-структурі". Тому особа схильна до заперечень або спотворення будь-якого переживання, що не відповідає її теперішньому "Я-образу", оскільки свідомість відчуває тривогу, загрозу, розлад.
Для нашого дослідження ці міркування вагомі, оскільки така психоструктура, як "Я-образ", на нашу думку, є визначальним чинником, що скеровує діяльність і поведінку особистості.
Дослідження "Я-образу" як психологічного чинника дезадаптації особливо актуальні щодо осіб підліткового віку, оскільки саме на цьому етапі життя, з одного боку, активно формується ця психоструктура, а з іншого - саме на цей вік припадає найбільша кількість порушень поведінки, що призводить до соціально-психологічної дезадаптованості особистості.
Порушення поведінки, як вважає А. Лічко, слід розглядати з урахуванням причин, факторів, мотивів, що містяться в основі девіації. Одним із факторів, що детермінує поведінку, є "Я-образ". Це внутрішнє утворення визначає напрям діяльності і поведінки людини в ситуаціях вибору і контактів з людьми.
У соціально дезадаптованих особистостей, як свідчать численні дослідження [2; 8; 10; 17], "Я-образ" дещо спотворений, що призводить до зміни уявлень індивіда про себе, перегляду цінностей і цілей, збільшення соціально-психологічної дезадаптивності, втрати свого місця в соціумі. Це відбувається через порушення гармонії між внутрішнім і зовнішнім світом особистості.
Уявлення особистості про себе є результатом діяльності її самосвідомості, що містить у собі усвідомлення своєї тотожності та власного "Я" як активного, діяльного начала в собі; усвідомлення своїх психічних властивостей і якостей; певну сукупність соціально-моральних позицій.
Структура "Я-образу " включає такі компоненти: когнітивний - уявлення про себе, образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значимості тощо; емоційно-ціннісний (самооцінка) - афективна оцінка уявлень про себе - самоповага, себелюбність, самоприниження; поведінковий - потенційна поведінкова реакція, тобто ті конкретні дії, які можуть викликатися "Я-образом" і самооцінкою. Їх спрямованість і ступінь виразності є значимим показником успішного становлення "Я-образу" юної особистості та її соціально-психологічної адаптованості.
Факторами, що впливають на формування тих чи інших особливостей "Я-образу" підростаючої особистості, є культура, в якій розвивається людина, соціально-економічна ситуація буття, вікові і статеві особливості особистості.
Зміст "Я-образу" складається з двох утворень: диференціюючої складової (її змістом є знання, які виокремлюють "Я" суб'єкта у порівнянні з іншими людьми, що надає відчуття власної унікальності, неповторності) та інтегруючої складової, або системи самоідентичності, яка містить знання про спільні риси і характеристики, котрі об'єднують особу з іншими людьми.
Згідно з сучасними уявленнями, "Я-концепція" особистості має складну структуру. Вона включає образ тіла ("тілесне Я"), "реальне Я", "динамічне Я", "фантастичне Я", "ідеальне Я", "ймовірне Я", "уявне Я", "фальшиве Я" ("спотворене Я").
Викривлення в образах "тілесного Я" і "реального Я" є результатом болісних внутрішньо-особистісних конфліктів, втрати звичних контактів з соціальним середовищем, порушення здатності виконувати певні соціальні ролі. В цих умовах можливий розвиток пасивної життєвої позиції, апатії, а в складнішій формі - невротичних і депресивних станів. Проте проблема адекватного формування "Я-образу" полягає в тому, що в соціально дезадаптованих особистостей ускладнюється процес творчого пристосування до оточення, тому в них формується хибне уявлення про світ і про себе в ньому. Адекватність вимірюється тим, наскільки успішно особистість реалізує власні потреби в соціумі, віднаходить там своє місце і на емоційному рівні відчуває їх.
За даними Д. Фельдштейна, в позиції "Я" зростаючої особистості акумулюється ступінь оволодіння соціальним досвідом відносно суспільства. Вчений виокремив два типи соціальних позицій: "Я в суспільстві" та "Я і суспільство". Перша позиція ставить акцент на собі, відображаючи прагнення підростаючої особистості осягнути власний "Я-образ"; друга стосується усвідомлення себе як суб'єкта суспільних стосунків.
У багатьох дослідженнях розглядаються рівні сформованості "Я-образу" та ознаки їх прояву. Найпоширеніші такі підходи до вирішення цієї проблеми: рівень сформованості "Я-образу" визначається ступенем розвитку окремих його структурних компонентів (Р. Бернс, В. Столін, І. Кон); сформованість "Я-образу" підлітка визначається відповідно до розвитку його особистісних якостей, наприклад, самооцінки, рівня домагань, самоповаги тощо (Л. Долинська, Н. Чепелєва та ін.).
Рівні сформованості "Я-образу", на думку М. Розенберга, слід визначати відповідно до ступеня: а) когнітивної складності та диференційованості, яка вимірюється кількістю усвідомлюваних особистістю власних якостей; б) суб'єктивної значимості для індивіда його "Я-образу"; в) цілісності, послідовності "Я-образу" - без наявності в ньому внутрішніх протиріч; 4) стійкості, стабільності "Я-образу" в часі[14, с. 70 - 71].
Подібний підхід розглядається і в працях Р. Бернса [2]. Вчений розрізняє у підлітків позитивну і негативну "Я-концепцію". Перша характеризується такими ознаками прояву, як "утвердження в імпонуванні іншим людям, здатності до тієї чи іншої діяльності та наявності почуття власної значимості" [2, с. 27]. Друга, навпаки, проявляється у "почутті відкинутості, звичці бути залежним від соціального оточення та конфліктах з батьками" [2, с. 190]. При цьому, на думку Р. Бернса, "Я-образу" підлітка властива висока "пластичність", іншими словами - здатність до кардинальних змін залежно від набутого досвіду.
Більш диференційований підхід про рівні сформованості "Я-образу" бачимо в концепції В. Століна [14]. Перший рівень пов'язаний із збідненими уявленнями про себе, недостатньою рефлексією, нездатністю абстрактно мислити. Другий свідчить про несформованість почуття власної ідентичності, низький рівень самоповаги, тривожність, синдром відчуження. Зміст "Я" учня слід вважати позитивним при його високій когнітивній складності та достатній емоційній насиченості. Тому, на
Loading...

 
 

Цікаве