WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → „Мовні конфлікти” та конструювання етнічної і національної ідентичності - Реферат

„Мовні конфлікти” та конструювання етнічної і національної ідентичності - Реферат

формування позитивної національної ідентичності у значної кількості громадян. Адже в цих умовах вирішального значення набуває примордіальна солідарність, яка базується на основі локальних традицій. На думку О. Потебні, традиції народу зберігаються переважно у мові. Тому як тільки дитина оволодіває мовою, вона до них прилучається. В результаті засвоєння рідної мови дитина з віком набуває національних рис навколишнього середовища.
Відомо, що етнічна самосвідомість, як і свідомість та самосвідомість взагалі, не є вродженими, хоча деякі передумови для їх виникнення існують уже в немовляти. Згідно з концепцією Ж. Піаже, етнічна ідентичність є результатом дії низки чинників, під впливом яких людина перебуває у перші 10 - 15 років життя. Ці чинники можуть бути класифіковані так: пов'язані з місцем народження та проживання, сімейні, соціального оточення, політико-економічні, пов'язані з навчально-виховними закладами, правові, особистісні. Деталізація їх дає нам повнішу картину процесу етноідентифікації, де можна побудувати певну ієрархію інтенсивності їх впливу.
Для виявлення основних чинників, які впливають на процес етноідентифікації, було проведено експертне опитування студентів-філологів Національного університету ім. Т. Шевченка. Список основних чинників мав такий вигляд: школа, сім'я, релігійні інститути, оточення (друзі, знайомі), інтелектальна еліта, ВНЗ, творча еліта, місце народження (а саме Україна), мова, громадянство, престижність українського етносу (народу), економічні чинники, культурні традиції, інтенсифікація міжетнічних контактів, політичні чинники, пошук орієнтирів і стабільності в перенасиченому інформацією світі.
Подальше дослідження мало на меті встановити міру впливу кожного з чинників на формування позитивної етнічної ідентичності.
Досліджуваними були студенти Національного університету ім. Т. Шевченка, а саме - представники факультетів соціології і психології, кібернетики, філософського, географічного та історичного факультетів. В дослідженні брало участь 62 респонденти, з них 27 осіб чоловічої статі (43,5 %), 35 - жіночої (56,5 %).
Таблиця 1
Відсоткове співвідношення оцінок чинників формування етнічної ідентичності
-3 -2 -1 0 +1 +2 +3
Школа 8,1% 3,2% 6,5% 1,6% 29% 41,9% 9,7%
Сім'я 4,8 1,6 8,1 0 9,7 35,5 40,3
Релігійні інститути 11,3 9,7 21 14,5 29 6,5 8,1
Оточення 4,8 3,2 19,4 4,8 21 35,5 11,3
Інтелектуальна еліта 3,2 4,8 9,7 8,1 24,2 35,5 14,5
ВНЗ 4,8 1,6 9,7 1,6 32,3 40,3 9,7
Творча еліта 1,6 6,5 11,3 8,1 19,4 33,9 19,4
Місце народження 8,1 4,8 3,2 3,2 21 29 30,6
Мова 6,5 3,2 9,7 3,2 12,9 27,4 37,1
Громадянство 11,3 8,1 16,1 0 29 21 14,5
Престижність 12,9 12,9 12,9 4,8 17,7 24,2 14,5
Економічні чинники 16,1 11,3 9,7 12,9 32,3 12,9 4,8
Культурні традиції 3,2 1,6 4,8 4,8 19,4 33,9 32,3
Міжетнічні контакти 6,5 9,7 6,5 22,6 25,8 25,9 3,2
Політичні чинники 9,7 3,2 21 12,9 25,8 21 6,5
Пошук орієнтирів 12,9 3,2 16,1 30,6 14,5 14,5 8,1
Як видно з таблиці 1, найбільшу роль у процесі становлення етнічної ідентичності належить таким чинникам, як "сім'я" та "мова".
Крім того, було встановлено, ким відчувають себе студенти - сучасники переходу від однієї політичної системи до іншої: громадянами України, громадянами світу, громадянами СРСР, чи це їм взагалі байдуже.
Таблиця 2
Відчуття на сьогодні:
Громадянин України 74,2 %
Громадянин СРСР 3,2 %
Громадянин світу 9,7 %
Сам не знаю хто 4,8 %
Це для мене не суттєво 11,3 %
Інше 0 %
Як показали останні політичні події, на початку ХХІ століття як мінімум для 1/3 громадян незалежної української держави національна ідея є поняттям абсолютно чужим і майже ворожим. На даний момент відбулася політизація ідентичності російської меншини в Україні. Це підтверджує також існування в Україні кількох партій "проросійського" спрямування.
Як писав Г. Лебон, "звичайно, будь-яка країна на зразок Італії може відразу, завдяки винятковим обставинам, утворити єдину державу, але було б помилкою вважати, що вона відразу ж здобуде національну душу. Я добре бачу в Італії п'ємонтців, сицілійців, венеціанців, римлян тощо, але не бачу ще там італійців" [5, с. 26]. Можна провести аналогію, що "національна душа", національна ідентичність українців ще не склалася, недостатньо сформувалася, адже держава Україна існує лише трохи більше десяти років.
В останній час дискутувалося питання про ймовірність зникнення мовних проблем та конфліктів у високоцивілізованих країнах. Зокрема, І. Кон стверджував, що мовні проблеми, які періодично виникають в поліетнічних суспільствах, не переростатимуть в серйозні конфлікти та не викликатимуть масового національного руху за умови вирішення глибоких соціально-економічних суперечностей. Аналізуючи мовні проблеми в Канаді, вчений стверджує, що там мовний бар'єр відображає історичне відставання франкомовної провінції Квебек і глибоко вкорінену економічну, соціальну та культурну нерівність англо- і франкоканадців. Там, де подібних проблем не існує, окремі культурно-лінгвістичні розходження не переростають у серйозний конфлікт.
Щоправда, побутує і протилежна точка зору. Зокрема, С. Хантінгтон стверджує, що економічні чинники вторинні. Первинними виступають культурно-мовні відмінності, які посилюють економічний конфлікт, роблять суперечності "політично опуклими" й "емоційно забарвленими". На мою думку, виникнення мовних конфліктів можливе у будь-яких країнах, де є дві або і більше лінгвістичних спільнот - незалежно від того, на якій стадії розвитку вони перебувають.
Відтак, можна стверджувати, що мовні проблеми (реальні чи вигадані) підвищують мобілізаційну роль етнічної ідентичності як українців, так і представників національних меншин, активізуючи її емоціональний компонент, і водночас негативно впливають на формування позитивної національної ідентичності у значної кількості громадян України, посилюючи соціальну конфліктність в умовах поліетнічного суспільства.
Література:
1. Хантингтон С. Кто мы?: Вызовы американской национальной идентичности. - М.: ООО "Изд-во АСТ": ООО "Транзиткнига". - 2004.
2. Євтух В. Б. Етносуспільні процеси в Україні: можливості наукових інтерпретацій. - К.: ВД "Стилос", 2004.
3. Потебня А. А. Мысль и язык. - К.: СИНТО, 1993.
4. Малахов В. Символическое производство этничности и конфликт // Язык и этнический конфликт / Под ред. М. Брилл Олкотт и И. Семенова; Моск. Центр Карнеги. - М.: Гендальф. - 2001. - С. 115 - 137.
5. Лебон Г. "Психология народов" // Психология толп. - М.: Институт психологии РАН, Изд-во "КСП+", 1998.
6. Кон И. С. Социологическая психология. - М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Изд-во НПО "МОДЭК", 1999.
7. Сухачев В. Ю. Особенности конституирования национальной иэтнической идентичности в современной России // Национальная идентичность - теория и реальность. - Спб.: Гражданская инициатива, 1999. - С. 30 - 37.
8. Fallers L. The Anthropology of the Nation-State. - Chicago, 1968.
9. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве