WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Етапи психофізичного розвитку дитини - Реферат

Етапи психофізичного розвитку дитини - Реферат

різних думок, якщо вони є - тоді немає виховання.
В 9 міс. дитина може бути товариська або замкнута, добра або зла, енергійна чи пасивна, тобто зародки характеру вже мають місце. Нервовість або важкість помітні, і потрібно виправляти цей стан. Ще до року один зосереджено займається чимось, а інший бере іграшку і тут же кидає її, хапається то за одне, то за інше. Саме тут закріплюється нестійкість в характері, що може приголомшливо проявитися в шкільні роки, а потім і в житті. Б'ють на сполох звичайно в першому класі, коли мають справу із сформованим характером.
До 11 міс. маля повинно розуміти і виконувати прохання типу "підніми", "не чіпай", "візьми", "віддай", "поклади", "відкрий ротик". І справа не лише в розумовому розвитку, а в закріпленні готовності виконувати вказівки дорослих і в розумінні "потрібно". Якщо він тепер не виконає цього, то в 10 років і пальцем не поворухне при 3-х кратному проханні. Таким чином в 11 міс. дитиною або можна керувати, або вона некерована. Вона вчиться розуміти похвалу і здивування, виражені словами, радіти першому і засмучуватися другому.
В 1 рік дитина починає ходити і її темперамент проявляється чітко. Один пішов рішуче, навпростець, впав, встав без сліз і пішов далі. Відгородили стільчиками частину кімнати, а він змітає їх, вперто ступає в двері і в іншу кімнату. Це - холерик. Другий пішов - і тут же бігом. І ось він вже на дивані, під столом. Його не втримати. Це - сангвінік. Третій пішов в свою першу путь обережно, непоквапливо. Він не йде безцільно, а направляється до чогось. Пішов і став, зайнявся своїми справами. І якщо якийсь простір обмежений стільчиком, він зупиниться, поверне назад. Це флегматик.
В рік дитина особливо прив'язана до матері. Вона підвищено боязлива, оскільки розуміє більше ніж вміє. Можливо саме страх збільшує її здатність пересуватися. Вона пішла і злякалася. Те саме у дітей тварин. Вони бігають, але лише біля матері. Інстинкт самозбереження підказує не віддалятися від неї. Так і дитина. Тільки в 1,5-2 роки, оволодівши мовою, вона починає віддалятися від матері. Вона сміливішає, отримавши можливість висловити прохання, поскаржитися, запитати де мама. Мова фантастично збільшує можливості пристосування і з цим - впевненість і самостійність.
До 3-4 років в дитині нехай в зародку, проглядаються всі людські чесноти або вади, формується її характер. Дитина може вже хитрити - віддати одну іграшку, а взяти дві кращі. Вона починає розуміти, якою їй потрібно здаватися, залишаючись при цьому сама собою. Отже, у неї не все не язику, що на умі, у неї є своє внутрішнє життя, абсолютно усвідомлюване.
Перед кимось вона відчуває страх, намагається приховати його і пам'ятає про це довго, їй знайоме почуття любові, вона проявляє його і пам'ятає людей, які любили її все життя. Маленький хитрун добре розуміє, хто є хто в сім'ї. Може тероризувати малого брата чи бабцю. Чекає з роботи владного батька, щоб поскаржитися йому на маму. Взнавши таємницю, дитина може приховувати її довго, використовуючи в своїх інтересах.
Отже, 3-4 річне маля не простачок. І це природно. Він вчиться пристосовуватися до будь-яких обставин, адаптуватися до будь-якого середовища. І обов'язково пристосується. Але велика шкода буде нанесена в сім'ї, де є невеликодушний сильний і негордий слабкий. Дитина наслідує сильного. Якщо сильний великодушний, такою швидше всього й буде дитина, і навпаки.
Дитина 4-го року життя вловлює глузування над собою, пам'ятає кривду, не буде гратися з ровесником, що принизив її. Іронічний батько або насмішливий старший брат - це біда для маленької дитини, джерело глибоких переживань і появи відчуття власної неповноцінності, яке вона може пронести через все життя.
Дитина гостро переживає як невдачі, так і задоволення від подолання перешкод і труднощів. Нехай переживе все це, накопичить досвід. Батьки не повинні оберігати 3-4 річну дитину від подолання труднощів. Інакше, зіткнувшись в подальшому з переконаннями, вона не прикладе зусиль, не подолає їх. Результатом буде зневір'я, розчарування, відмова від подальших спроб, схильність звинувачувати у власних невдачах всіх і вся.
В 3-4 роки у дітей при правильному вихованні проявляється ще одна принципова якість - стид. Де стид, там і совість. Неправильним вихованням можна пригнітити розвиток цієї тендітної якості, зробити дитину безсоромною. Але немає стида і людина стає егоїстом. Немає стида - людина безвідповідальна, брехлива, непостійна. Немає стида - не буде ні сина, ні дочки, а в майбутньому - ні чоловіка, ні жінки, ні батька, ні матері. Немає стида - немає порядної людини.
На 4-му році життя дитина повинна оцінювати свої вчинки з позицій добра і зла. З цього часу психічно повноцінна дитина не буде спричиняти біль іншому, мучити тварин. Якщо ж такі дії мають місце і робляться свідомо, перед нами або психопатичний характер, або результат поганого виховання.
В 5-6 років, як ми вже говорили, первісне базове фундаментальне виховання закінчується. Дитина цього віку багато в чому вже особистість. Її вели многотрудним шляхом, на якому вона вбирала хороше і погане. Тепер все залежить від співвідношення хорошого і поганого в ній. Дитина прийшла в цей світ, не знаючи про нього нічого. Батьки першими зустрічають її і проходять поряд з нею ці 5 років. Якими вони з'являються перед дитиною, таким вона й уявляє собі світ, людей, відношення до себе і відношення до інших людей. Якимибули перші враження від життя, така й дитина. Як живуть батьки - мирно чи конфліктно, одухотворено чи їх потреби бідні - такі і перші, найважливіші враження від життя у дитини.
Дитина на 6-му році життя нерідко розуміє дорослих людей більше, ніж вони розуміють її, і страждає від їх нерозуміння. Нерідко на прийом приходять матері, які чітко пам'ятають, як дитина розвивалась, росла, поправлялась, чим хворіла. Але питання: "Яка ваша дитина за характером, що вона за людина?" - ставить їх в безвихідь. Як же вони виховували, не знаючи власного сина чи дочку?
Якщо дитина не впевнена в собі, несамостійна, нерішуча і в неї не розвинуте почуття гідності - в ній пригнічений темперамент, і це наслідок помилок у вихованні, що ведуть до небезпечних наслідків у формуванні особистості. Якщо дитина неавторитетна серед ровесників, нерівноправна серед них, не вміє за себе постояти, принижена - це дуже серйозно. У неї порушена адаптація. Ровесники в такому випадку безпомилково висвітлюють дефекти виховання і розвитку дитини. Вони миттєво вловлюють слабкості, невміння, невпевненість і боязливість.
Якщо дитина спілкується з більш старшими, то потрібно своєчасно прояснити для себе - їй нудно з ровесниками, оскільки в неї швидкий розумовий розвиток чи її приваблює їх вільна поведінка. Якщо вона егоїстична, демонстративна і не визнає своїх помилок, в ній зріють істеричні риси характеру.
В 3 роки вже розвинуті такі риси, як стид і співчуття. І погано, якщо цього немає.
Погана і тривожна вразливість. Вона нерідко призводить до неврозу.
Незосередженість і відсутність цікавості породжують конфлікти в школі, і можуть призвести до малорозвинутості розумових потенцій.
Агресивність - найбільш небезпечна риса у важкому характері, а слабкість, незграбність і невміння призводять до почуття неспроможності і неврозу. Батьки повинні попереджати розвиток таких рис.
Отже, головним питанням, яке потрібно прояснити в 2 роки - це чи засвоїла дитина поняття "можна", "не можна", "треба", а в 3 роки стидно. Якщо засвоїла, виховання правильне і такій дитині не загрожує розвиток нервовості чи важкості характеру.
Література:
1. Психологічний словник /Під ред. В.І.Войтко. - К.- Вища школа, 1982. - 216 с.
2. Стоунс Э. Психопедагогика. Психологическая теория и практика обучения. Речевое общение учителя. - М., 1984. - С. 129-144.
3. Яценко Т.С. Социально-психологическое обучение в подготовке будущих учителей. Психокоррекционная работа в группе активного социально-психологического обучения. - Киев, 1987. - С. 48-59.
4. Немов Р.С. Психологія. Книга 1: Основи загальної психології. - М., Освіта, 1994.
5. Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движе-ние.М.,1996. - 178 с.
6. Спілкування й оптимізація спільної діяльності. Під ред. Андрєєвої Г.М. і Яноушека Я. М., МГУ, 1987.
7. Хохелъ С. Целостное восприятие личности и методы определения ее типа. - К., 1992. - 321 с.
8. Экман П. Психология лжи. - К., 1999. - 256 с.
9. Спілкування й оптимізація спільної діяльності. /Під ред. Андрєєвої Г.М. і Яноушека Я./ М., МГУ, 1987.
Loading...

 
 

Цікаве