WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія спортивного змагання - Реферат

Психологія спортивного змагання - Реферат

ознаки динаміки емоцій, проте ми можемо про них судити лише за результатами дій спортсмена, як про своєрідний "внесок" у продукти діяльності.
Звідси висновок, що, по-перше, в міру зростання спортивної майстерності доля непередбачуваності у змагальній діяльності залишається значно більшою для психічних проявів та меншою для фізичних параметрів руху; по-друге, у випадку втрати контролю над психічними процесами спортсмен може зустрітись з досить суттєвим розростанням небажаних емоцій. Просте почуття розумної обережності зосереджує на собі увагу спортсмена, не дозволяє йому зосередитись на інших важливих факторах змагань, заставляє помилятись навіть у стандартних ситуаціях. Тому спортсмен втрачає впевненість у своїх силах, починає слідкувати за кожним своїм рухом, втрачає автоматизм, а разом з тим і високу швидкість реакцій та рухів.
Ще одна важлива причина виникнення тривожності під час змагальної діяльності - неадекватна оцінка власних дій та дій суперника. Декілька вдалих спроб суперника - і новачок зарання віддає йому перемогу. Досвідчений гравець зуміє зважити і оцінити ймовірність таких дій суперника в подальшому ході поєдинку і зуміє подолати власну невпевненість та тривожність.
Якщо ж спортивні здібності спортсмена є явно вищими від здібностей суперників, тоді у нього може формуватись завищена самооцінка, яка також принесе чимало турбот самому спортсменові та його тренерові. Завищена самооцінка дозволяє значно знизити тривожність та невпевненість, проте вона поєднана з низькою критичністю, яка не дозволяє успішно вирішувати так звану проблему невдалого старту. Випадкова або невипадкова перевага суперника на початку змагання для людини з високою критичністю є предметом аналізу, в той же час як спортсмен із завищеною самооцінкою не стане шукати причини, і тим самим збільшує свою невдачу.
Як правило, мотивація самокритично настроєних спортсменів має значно менше коливань, особливо в бік пониження домагань. У той же час спортсмен, який змагається під враженням свого недавнього зіркового виступу і який має високі вимоги до себе самого, може суттєво завищити собі завдання. Потрібно розуміти, що навіть найталановитіші спортсмени після піку досягнень мають потребу в деякій стабілізації або навіть пониженні результату на змаганнях.
У сучасному спорті високих досягнень постійно зростають об'єм та інтенсивність втручання різних суспільних, інформаційних державних структур протягом тренувального та змагального процесів, а отже, вноситься додаткова непередбачуваність та емоціогенність в змагальну ситуацію.
Емоціогенність - характеристика життєвої ситуації, яка відрізняється ймовірністю виникнення емоцій.
Отже, є необхідність підвищення психологічної культури змагальної діяльності, засвоєння методів психологічної підготовки (психорегуляції, психотренінгу), набуття досвіду психологічного аналізу спортивної діяльності під час змагань, забезпечення спортсменам сприятливого інформаційного клімату.
4 Передстартові та післястартові психічні стани
Центральне місце в психології спортивного змагання займають дослідження передзмагальних психічних станів.
Найбільш важливою характеристикою перед стартового стану є рівень емоційного збудження, яке може сприяти як підвищенню, так і пониженню результативності дій спортсмена. Цей рівень може бути оптимальним, проте він відрізняється лабільністю. Загальновизнаними в психології, фізіології спорту, спортивній медицині є три різновиди перед стартових станів: бойової готовності, стартової лихоманки та стартової апатії. Ці стани відображають різні рівні емоційного збудження. Його динаміка - не що інше, як зміна цих станів. Передстартове емоційне збудження може виникати навіть за декілька днів до старту. Чіткіше воно проявляється у день змагань. У цей час, як правило, проявляється і його змінність, динаміка, які схематично зображені на графiку.
При відсутності емоціогенних ситуацій рівень емоційного збудження знаходиться в межах певного ординару. Його коливання займають діапазон від дрімотливих до активних робочих станів при виконанні повсякденних обов'язків Такий рівень емоційного збудження можна спостерігати, коли змагання не мають важливого значення для спортсмена, а його підготовка дозволяє бути впевненим у сприятливому результаті змагань. Проте при цьому не будуть використані його резервні можливості, що звичайно понизить ймовірність кращого результату. Тому такий стан не можна вважати адекватним до майбутньої спортивної діяльності.
Як правило, з наближенням часу старту рівень емоційного збудження підвищується. Виконуючи функцію регуляції енергетичних струмків, передзмагальне емоційне збудження готує організм спортсмена до майбутньої діяльності. У найбільш сприятливих випадках до часу старту воно досягає оптимального рівня. Це і є стан бойової готовності (на схемі БГ). Воно характеризується оптимізацією функцій усіх систем організму, які забезпечують діяльність спортсмена в умовах змагання. Психологічно стан бойової готовності супроводжується напруженим очікуванням, загальним підйомом, бажанням вступити в боротьбу та намаганням віддати всі сили в боротьбі за перемогу.
Проте точка оптимального рівня емоційного збудження може не збігтися з часом старту. Спортсмен може опинитись у стані бойової готовності за більший або менший час до старту. Можуть бути і неочікувані зміни часу старту, частіше затримки, які тривають іноді десятки хвилин. І скоріше набуття оптимального рівня емоційного збудження, і перенесення часу старту - це фактори, які негативно впливають на динаміку емоційного збудження. В одних випадках воно буде зростати і може досягти надвисокого рівня - тоді у спортсмена виникає стан стартової лихоманки (СЛ). В інших випадках воно може змінитись станом стартової апатії (СА), яка характеризується спаданням рівня емоційного збудження нижче ординарного. Саме у таких випадках про спортсмена кажуть: "Він перегорів". Особливо різкий спад рівня емоційного збудження спостерігається у тих випадках, коли надвисокий його рівень змінюється надмірним гальмуванням.
Спортсмени з сильною стосовно збудження нервовою системою можуть тривалий час перебувати в стані бойової готовності і навіть у стані стартової лихоманки, і це не завадить їм досягнути високого спортивного результату. Спортсмени із слабкою стосовно збудження нервовою системою швидко втрачають стан бойової готовності, а стартова лихоманка змінюється у них стартовою апатією. Це найгірший серед передстартових станів - криза стану психічної готовності до змагання.
Встановлено, що на одних і тих же змаганнях в одного і того ж спортсмена у різний час і в різній послідовності можуть проявлятись усі різновиди перед стартового стану. Найчастіше це спостерігається в тих видах спорту, деспортсмен стартує не один, а декілька разів (стрибки, метання).
Стартова лихоманка характеризується сильним хвилюванням, частковою дезорганізацією поведінки, безпричинним пожвавленням, швидкою зміною емоційних станів, нестійкістю уваги, незібраністю, помилками, які зумовлені послабленням процесів пам'яті (запам'ятовування, впізнавання,

 
 

Цікаве

Загрузка...