WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія особистості та колективу в спорті - Реферат

Психологія особистості та колективу в спорті - Реферат

або на міжособистісні стосунки) була підтримана лідером з числа спортсменів.
Аналіз керівних дій лідера дозволяє виділити три найважливіші узагальнені функції лідерства: організаційну, інформаційну та виховну. Організаційна функція полягає у вироблені загальнокомандних цілей, розробці планів реалізації зусиль усіх членів команди для досягнення поставлених цілей (спрямовує дії товаришів командами "Блок!", "Стояти!", "Швидше!", "На мене!" тощо). Інформаційна функція передбачає, що лідер є центр обміну інформацією в команді. Він доводить до спортсменів інформацію про поточні завдання, способи їх вирішення, розподіл функцій, суперника тощо ("Буде кидок!", "Нас менше!", "Руки! "). Виховна функція передбачає зусилля лідера длярозвитку у членів команди почуття товариськості, особистої відповідальності, поваги до соціальних норм та вимог, дисциплінованості, зібраності, надійності та інших суспільно значних характеристик поведінки ("Правильно!", "Молодець!", "Куди дивишся?!", "Що робиш?" тощо).
Інтенсивність використання різних лідерських функцій (організаційної, інформаційної та виховної) залежить від типу лідера, а саме від того, в якій підструктурі (діловій або емоційній) він є лідером. Спортсмен, який має максимальний статусний ранг у діловій підструктурі, є діловим лідером команди, в емоційній - емоційним. Таким чином, у кожній команді є зокрема два лідери: діловий та емоційний.
Діловий лідер орієнтований на спортивні досягнення, піклується про вдосконалення майстерності спортсменів, виступає ініціатором у пошуку більш ефективних та сучасних методів підготовки.
Емоційний лідер орієнтований на міжособистісні стосунки в команді, підтримання сприятливого психологічного клімату, профілактики міжособистісних конфліктів, виховання у спортсменів високих моральних та патріотичних почуттів.
Насправді поділ на ділових та емоційних лідерів є дещо умовним. Часто обидві лідерські функції виконує один спортсмен. До того ж таке поєднання спостерігається тим частіше, чим вищий ранг спортивної команди. Спеціалісти пояснюють це впливом рівня вимог на концентрацію влади в команді. Чим вищі вимоги до результату і чим напруженіша спортивна діяльність, тим вищою повинна бути концентрація влади. Спортивна команда функціонує ефективніше, якщо розподіл влади в команді відповідає характеру спортивної діяльності. Коли команда орієнтована просто на участь у змаганнях, а не на певний результат, більш ефективним є розподілене лідерство, а коли команда орієнтована на досягнення високих результатів - інтеграція лідерства. Тому при орієнтуванні спортивної команди на рекорди (товариства, світові, олімпійські тощо) вона функціонує більш ефективно, якщо лідерські функції поєднані. Коли в команді є декілька лідерів, між ними може виникнути суперництво за абсолютне лідерство. У цьому випадку, вони самі не можуть успішно виступати в одній команді і викликають розкол її на конкуруючі групування, що, звичайно, негативно відображається на спортивних успіхах команди.
6 Проблема психологічної сумісності в спортивній команді
Часто всі спроби тренера команди включити якогось гравця в певне поєднання з іншими гравцями (ігрову ланку) стають неуспішними, хоча в іншому поєднанні цей же гравець показує добру злагодженість та взаєморозуміння з партнерами. У першому випадку відсутня, а в другому має місце психологічна сумісність даного спортсмена з іншими членами команди. Тільки при наявності такої згуртованості гравець може показати в сумісній діяльності всі свої позитивні індивідуальні якості.
Сумісність членів спортивної команди обумовлена такими факторами:
1. Наявністю у спортсменів функціональної сумісності, тобто психологічних та психофізіологічних даних, які полегшують колективну ігрову діяльність. Якщо два гравці виконують сумісну ігрову дію (наприклад, швидку комбінацію нападу в хокеї), проте в одного повільна реакція та неточна обробка інформації, а інший реагує швидко і з першого погляду правильно оцінює ситуацію, що виникла в грі, - такі гравці несумісні, вони не можуть добитись успіху в сумісних діях: у них відсутня потрібна ступінь комунікативності у виконанні сумісних дій. Характер та особливість комунікативних стосунків учасників групи повинні відповідати тим завданням та умовам, які ставить перед ними дана спортивна діяльність. При цьому потрібно враховувати не тільки внутрігрупові функціональні зв'язки, але і динаміку їх використання, а також характер інформаційної спрямованості - односторонній або взаємний. Функціональні (базуються на психофізіологічній сумісності) взаємостосунки - головні в спортивній діяльності у взаємодії гравців. Тому пошук адекватної функціональної структури майбутньої діяльності при вирішенні тактичних завдань та відповідний підбір команди є необхідною умовою та заставою подальшого вдосконалення спортивної майстерності команди.
2. Характером міжособистісних стосунків, що склалися між членами команди. Практика підтверджує, що досить час-то та чи інша команда, яка поступається техніко-тактичною майстерністю іншій, більш сильнішій команді, одержує переконливу перемогу. У таких випадках кажуть, що команда перемогла за рахунок дружби та моральної згуртованості її членів. Система особистісних взаємостосунків створює для спортсменів умови не тільки зацікавленості, але і задоволення від перебування в такому спортивному колективі. Дружба, згуртованість спортивного колективу, без яких неможливі досягнення в спорті, визначаються сумісністю в особистісному аспекті (установки, почуття, звички, спрямованість особистості, моральні принципи тощо).
Багато тренерів ураховуючи цей важливий факт, добиваються високої зіграності команди враховуючи не тільки ігрові та психологічні особливості спортсменів, але і їх особистісні якості. В умовах сучасного розвитку спорту управління та керівництво командою з боку тренера неможливе без урахування факторів сумісності членів команди. При цьому розрізняють психофізіологічні та соціально-психологічні фактори сумісності.
Під психофізіологічною сумісністю розуміють відповідність людей одних одним за віком, рівнем фізичного та сенсомоторного розвитку, за ступенем підготовки, тренованості, за проявом основних властивостей нервової системи тощо. Отже, психофізіологічна сумісність залежить від багатьох факторів: це і чисто фізичні та фізіологічні особливості (ріст, сила, витривалість, здоров'я тощо), це і особливості процесів сприймання, мислення, уваги, пам'яті, емоцій та ін.
Соціально-психологічна сумісність базується на загальних цілях, інтересах та установках членів спортивного колективу, на єдності ціннісних орієнтацій та спрямованості особистості членів колективу, на особливостях соціального типу поведінки, на ставленні до виконуваної роботи, до товаришів по команді тощо.
7 Формування колективу
Loading...

 
 

Цікаве