WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна характеристика фізичних вправ - Реферат

Психологічна характеристика фізичних вправ - Реферат

суперника і його дій здійснюється не тільки зором, але і за допомогою м'язово-рухових і дотикових відчуттів. Протягом усього поєдинку борець безпосередньо стикається із суперником, завдяки чому відповідні дотикові відчуття при захватах, утримуванні, підніманні суперника, при власному опорі йому (наприклад, у положенні моста) дозволяють судити про положення і рухи суперника. Дотикова чутливість у борців дуже розвинена.
М'язово-рухові відчуття дозволяють борцеві точно сприймати детальні особливості рухів суперника, ступінь і характер затрачуваних ним м'язових зусиль, розгадати його тактичні задуми і розуміти технічні прийоми, які він застосовує. Разом з тим за допомогою м'язово-рухових зусиль борець дуже точно сприймає ступінь напруги або розслаблення власних м'язів.
Окремі прийоми боротьби (міст, кидки) мають сильний вплив на вестибулярний апарат. Водночас боротьба пов'язана з розвитком здатності зберігати стійку увагу при різних умовах опори. Завдяки цьому систематичні тренування в боротьбі зміцнюють органи рівноваги і понижують чутливість до різких подразників вестибулярного апарату.
"Відчуття килиму" є складним сприйманням. У нього входять як зорові, так і м'язово-рухові відчуття в їх органічному поєднанні: спортсмен оцінює відстань від краю килима не просто у сприйнятих зором просторових величинах, але в амплітуді тих рухів, які можуть поміститись на цьому просторі. При цьому велике значення у "відчуттях килиму" має уява про площу різних ділянок килима в тому чи іншому положенні на ньому тих, що борються.Ця уява утворюється шляхом зіставлення відстані, яку бачать, до краю килима і до його центра. Якщо в даний момент поєдинку борець бачить попереду і справа від себе меншу частину килима, він чітко уявляє собі, що зліва і позаду буде відповідно більша частина. Таким чином, важливою умовою точності просторових сприймань борця є можливість бачити в даний момент відстань до краю килима. Навіть незначне зорове сприймання цієї відстані допомагає борцеві точно визначити своє положення на килимі. Ось чому борці завжди намагаються стояти спиною до центра і обличчям до краю килима.
Під час поєдинку від борця вимагається стійка інтенсивна увага, яка повністю зосереджена на суперникові і його діях. Втрата стійкої уваги, її відволікання сторонніми подразниками завжди негативно відбивається на діях борця, призводить до зниження її активності і до втрати ініціативи. Борець повинен відрізнятися статичною увагою, здатністю раптово доводити її до потрібної інтенсивності.
Мислення борця спрямоване на розгадування тактики суперника і водночас на вирішення власних тактичних завдань, здійснення яких також залежить від правильного врахування дій суперника. Аналізуючи дії суперника, борець повинен слідкувати за його рухами, звертати увагу на його стійку, положення рук, ніг, темп боротьби, особливості дихання, тобто враховувати різноманітність умов ведення боротьби і найдрібніші деталі рухів суперника. Як і в інших видах спорту, мислення борця носить наочно-дійовий характер, опирається на глибоке знання техніки і тактики боротьби, вимагає швидкого орієнтування і своєчасного прийняття потрібних рішень, реалізується і перевіряється в практичних діях. Боротьба сприяє розвитку спостережливості, винахідливості, умінню швидко приймати рішення і одразу ж приводити їх у виконання.
Боротьба викликає у спортсмена яскраві і різноманітні емоційні стани, які часто коливаються в процесі поєдинку залежно від "протікання" боротьби. Проте в процесі тривалого спортивного досвіду у борця виробляється здатність керувати своїми емоціями і підтримувати їх стійкий позитивний характер.
3 Автоматизовані і усвідомлені компоненти фізичних вправ
Кожна фізична вправа, як суцільний руховий акт, включає ряд самостійних рухів. Ці рухи, як правило, здійснюються під постійним контролем свідомості. Але окремі компоненти фізичних вправ можуть виконуватися автоматично, тобто без будь-якої участі свідомості. Так, для кидання малого м'яча в ціль треба стати і вихідне положення, тримати м'яч у руці, зробити рух рукою з м'ячем у бік цілі, рух тулубом, перемістити тіло за ходом кидка і т.д.
Усі ці структурні елементи вправи підвладні нашій свідомості. Але такі її компоненти, як форма згинання пальців під час захоплювання м'яча, швидкість руху руки, якою кидають, переставлення ніг і переміщення тіла за ходом кидка та ряд інших виконуються без участі свідомості, хоч можливість контролю їх з боку свідомості зберігається.
Природа автоматизованих компонентів у діях людини і роль свідомості в них досить повно розкриті в працях І.М. Сєченова. Вивчаючи механізми керування завченими рухами та діями, він показав, що ряд елементів здійснюється автоматично, незалежно від волі людини. Цю групу рухів людини він назвав мимовільними, під якими розумів тільки ті рухи, де немає місця ні міркуванню, ні волі. Ці рухи здійснюються через чуттєву нервову регуляцію, механізм якої є природженим, а контроль свідомості за всіма рухами людини відбувається завдяки диференційованій роботі вищих відділів нервової системи. Основу цієї диференціації становить багатоплановість чуттєвої нервової регуляції.
У найзагальніших рисах усю різноманітність чуттєвої нервової регуляції І.М. Сєченов зводить до трьох рівнів. Механізм першого рівня включає функції найпростіших нервових процесів, які забезпечують цілісність організму. На цьому рівні забезпечується керування рухом, напруженням і розслабленням м'язів та ін. Більш складний механізм другого рівня, де регулюється життєдіяльність окремих систем організму. Тут народжуються системні відчуття голоду, спраги, втоми тощо. І.М. Сєченов підкреслив, що системне відчуття спричинює доцільну діяльність не інакше як через посередництво психіки, через що діяльність набирає свідомо довільного характеру.
Механізм третього рівня нервової регуляції забезпечує керування рухом на основі зорової, слухової, дотикової, смакової та нюхової орієнтації, завдяки цьому рухи набирають глибокого усвідомленого характеру.
Пізнання закономірностей автоматизованих і усвідомлених компонентів фізичних вправ має велике значення для практики фізичного виховання. На цій основі відшукуються можливості активізації методів навчання фізичних вправ. Учитель фізичної культури заздалегідь планує використання автоматизованих рухів, які становлять основу для побудови нових рухових структур.
4 Рухові уявлення під час виконання фізичних вправ
Процес формування рухових
Loading...

 
 

Цікаве