WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна характеристика фізичних вправ - Реферат

Психологічна характеристика фізичних вправ - Реферат

спеціалізовані сприймання виробляються на основі високого ступеня розвитку рухової чутливості і точного розрізнювання просторових відносин. Ці сприймання дають змогу легкоатлетам активно і оптимально пристосовуватися до конкретних умов виконання вправ.
Успішне виконання легкоатлетичних вправ багато в чому залежить від попередньої психологічної підготовки. Для цього використовують різні методичні прийоми. Так, при підготовці легкоатлетів-стрибунів іноді наближають стояки, не змінюючи висоти планки, для того, щоб викликати ілюзію прямокутника, утвореного землею, стояками та планкою і витягнутого вгору. Неодноразово долаючи ніби більшу висоту, спортсмен звикає до неї і потім, коли нормально розставлені стояки, цю висоту бере без особливого напруження.
Деякі стрибуни у висоту встановлюють планку на бажану висоту вдома і, отже, звикають до неї. Цей вид психологічного "настроювання" також сприяє успішному подоланню великих висот.
У практиці підготовки легкоатлетів-метальників дуже часто використовується ілюзіяваги. Без відома спортсмена, зберігаючи попередню форму полегшеного приладу, поступово збільшують його вагу, доводячи до потрібної. Унаслідок такої підготовки більшість метальників далеко кидають як полегшений прилад, так і той, вагу якого непомітно збільшували.
Рухові навички в легкій атлетиці дуже часто взаємодіють одна з одною. Здебільшого це має характер перенесення навичок, коли вироблені навички позитивно впливають на формування нових, і навпаки, вироблення нових навичок сприяє закріпленню наявних. Наприклад, взаємно позитивно впливають навички в метанні гранати і в метанні списа. У цьому разі навички переносяться завдяки тому, що у вправах є багато спільних елементів.
У легкій атлетиці можна спостерігати і негативний вплив одних рухових навичок на вироблення інших. Так, якщо метальник диска починає оволодівати метанням списа, то спочатку він робить кидок збоку, а не із-за голови, тобто переносить навичку з метання диска, яка тут сприймається як помилка.
Так само негативно впливає навичка в стрибках у довжину, якщо перейти до потрійного стрибка. У цьому випадку допускається помилка під час виконання початкового поштовху і спотворюється перша частина потрійного стрибка (високий стрибок).
При формуванні в легкоатлетів рухових навичок у ходьбі, бігу та стрибках дуже часто доводиться переробляти, змінювати вже складені навички, бо незалежно від бажання відтворюються окремі компоненти завчених рухів.
Вироблені рухові навички легкоатлетів характеризуються міцністю і стійкістю, бо більшість із них постійно підкріплюється в повсякденному житті.
Основною особливістю плавання є пересування у воді. Як правило, до плавальних видів зараховують також стрибки у воду з вежі. Проте за своїми психологічним особливостями стрибки у воду ближче до "сухопутних" видів спорту, ніж до плавання: основна діяльність стрибуна відбувається у повітрі; момент зіткнення з водою є в основному закінченням даного виду вправи; у зв'язку з цим за особливостями техніки виконання стрибки у воду більш схожі з легкоатлетичними і гімнастичними вправами, ніж з плаванням. Спостереження показують, що видатні стрибуни у воду не відрізняються особливими досягненнями у плаванні, а майстри плавання рідко бувають водночас відмінними стрибунами у воду. Основні особливості моторики при плаванні обумовлені саме тим, що воно відбувається у водному середовищі.
Пересування у воді при плаванні відрізняється наступними характерними рисами.
1. Воно здійснюється за допомогою рухів рук та ніг при опорі не на тверде, а на рідке середовище.
2. Тіло плавця майже повністю занурено у воду, завдяки цьому його вага різко знижується (майже до 2-3 кг).
3. При плаванні відсутні статичні зусилля (які потрібні на суші для утримання пози або рівноваги) і полегшуються рухи кінцівками.
4. Пересування у воді відбувається при значно більшому опорі зовнішнього середовища, ніж у повітрі. При плаванні із швидкістю 1,8 м за секунду опір води, який долає плавець, досягає 13,3 кг, а при аналогічному пересуванні (у положенні лежачи) на суші опір повітря становить всього 97 г.5. У зв'язку з цим швидкісне плавання вимагає великих м'язових зусиль і значних витрат енергії: плавець на 1 м шляху затрачає в 3-4 рази більше енергії, ніж пішохід.
Рухи, які забезпечують пересування плавця у воді, за своєю структурою різко відрізняються від звичних координацій при ходьбі. Техніка стильних видів плавання підпорядковується завданню забезпечити максимально швидке пересування при мінімальній затраті сил. Це досягається за допомогою своєрідної координації рухів рук і ніг. Плавання має циклічний характер. Проте в плавальному циклі при стильному плаванні рухи рук і ніг не виконуються шляхом звичайної при ходьбі перехресної координації: при плаванні способом брас вони виконуються одночасно, а при плаванні кролем на один рух руками припадає від двох і до десяти рухів ногами. Засвоєння цих нових видів координацій створює значні труднощі в навчанні плаванню.
Досягнення високих спортивних результатів у плаванні неможливе без вироблення спеціалізованого сприймання, яке називається "відчуттям води". При відсутності "відчуття води" губиться відчуття її опору, руки ніби провалюються скрізь воду.
"Відчуття води" це складна система якісно різних відчуттів - дотикових, м'язових, температурних та ін. Виробляється "відчуття води" важко і тільки в процесі тривалого тренування при плаванні на середні і довгі дистанції. Воно не вдосконалюється при роботі над стилем і при тренуванні на короткі дистанції, коли плавець вимушений застосовувати максимальні за інтенсивністю і швидкістю м'язові зусилля.
Гострота "відчуття води" послаблюється при втомі, перетренуванні, значному пониженні температури води, а також при перервах в заняттях. Відома втрата "відчуття води" спостерігається вже при перерві в один-два тижні. Для того щоб підтримувати "відчуття води" на високому рівні, потрібні систематичні тренування.
При навчанні плаванню найбільшу трудність має правильне орієнтування в просторі. Виявлено, що до 40% плавців на початковому етапі навчання не бачать, куди пливуть, а 14,3% розрізняють напрям руху неточно.
У лижників характерною рисою формування рухових навичок є те, що до їх складу включаються образи не тільки техніки способів пересування на лижах, а й навколишнього середовища, в якому виконуються рухові дії. Це сприяє появі "відчуття снігу".
У боротьбі сприймання

 
 

Цікаве

Загрузка...