WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна характеристика фізичних вправ - Реферат

Психологічна характеристика фізичних вправ - Реферат

загальнорозвивальних вправ школярі навчаються розчленовувати складні дії на окремі рухи з наступним синтезом їх у нових поєднаннях; з допомогою цих вправ у дітей формується певна культура руху, розвивається рухова ініціатива тощо. Дітям шкільного віку нелегко оволодіти загальнорозвивальними вправами. Ці труднощі можна значно зменшити, якщо застосовувати спеціальні методичні прийоми.
Встановлено, якщо перед виконанням вправ учні не дістали конкретного завдання запам'ятати рухи, то вони поганозапам'ятовують весь комплекс; повнота і точність створених уявлень будуть на низькому ріні. Усе це якісно змінюється, коли перед учнями поставити завдання активно запам'ятати виконуваний комплекс вправ.
Вивчаючи акробатичні вправи, учні ознайомлюються з особливостями обертових рухів під час переміщення тіла в просторі. Під час самостійного виконання акробатичних вправ виникають внутрішні перешкоди, що звичайно проявляються у вигляді страху та побоюваннях. Усе це свідчить про складність психологічної структури цих вправ. Оволодіння акробатичними вправами значно розширює руховий досвід спеціального спрямування і сприяє формуванню позитивних якостей особистості школяра.
Особливу групу в шкільній програмі становлять вправи з спортивної гімнастики - найпростіші вільні вправи і ряд вправ на гімнастичних приладах. Психологічною основою вільних вправ є свідоме керування як окремими частинами тіла, так і їх поєднаннями залежно від композиційних завдань. Це можливе при підвищеній активності всіх психічних процесів і, насамперед, сприймання простору. Вправи з художньої гімнастики призначені переважно для естетичного виховання учнів.
Значне місце в шкільній програмі відводиться рухливим іграм для учнів молодшого та спортивним іграм для середнього шкільного віку і старшокласників. Ігри виховують колективізм, взаємодопомогу, згуртованість, повагу і коректність, сприяють розвиткові інтелектуальних здібностей дітей. У процесі гри в школярів формуються інтереси до фізичної праці, розширюється руховий досвід.
Найбільш насиченим видом рухової активності школярів є спортивні ігри. Рухові дії в іграх характеризуються такими особливостями:1) велика різноманітність здійснюваних гравцями рухів у вигляді ходьби, бігу, стрибків, ударів;2) висока інтенсивність рухових дій кожного гравця;3) колективність дій, підпорядкованих загальним інтересам команди;4) велика різноманітність рухових дій гравців.
Крім того, ігрові моменти в усіх спортивних іграх викликають різноманітні емоційні ситуації. Спортивні ігри потребують широкого діапазону рухових навичок, що дає можливість вільно змінювати структуру рухів залежно від конкретних умов гри. Регулярні заняття спортивними іграми позитивно впливають на розвиток багатьох психологічних якостей спортсмена, наприклад, його уваги, оперативного мислення. Зорові сприймання мають велике значення для забезпечення швидкого і правильного орієнтування спортсменів у ігровій обстановці. Точно оцінити відстань між гравцями, м'ячем і межами майданчика можна лише при високому рівні сприймання простору.
У процесі занять спортивними іграми інтенсивно розвивається глибинний зір, значно збільшується обсяг поля зору. Завдяки цьому спортсмен може дуже точно оцінювати відстань і помічати досить велику кількість об'єктів під час гри. Встановлено, що глибинний зір і обсяг поля зору можуть знижуватися, якщо регулярно не проводяться тренування, і навпаки. Під впливом систематичних занять значно зростає швидкість сприймання, що є основою формування спеціалізованих зорово-рухових сприйнять, які насамперед виступають у вигляді "відчуття м'яча". Це дає можливість гравцям легко, вільно, невимушено і результативно виконувати всі ігрові елементи з м'ячем.
Під впливом регулярних занять спортивними іграми удосконалюються такі якості уваги, як інтенсивність, обсяг і переключення, чим досягається повне зосередження уваги спортсмена на грі.
Заняття спортивними іграми, насиченість їх найрізноманітнішими тактичними діями позитивно впливають на розвиток тактичного мислення гравців. Процеси мислення досягають максимальної швидкості, воно набуває дійового характеру, стає дуже гнучким і рухливим.
Важливим розділом шкільної програми є легкоатлетичні вправи. З цих вправ використовуються ходьба, біг, стрибки та метання. Більшість цих рухових дій засвоюється з раннього дитинства, але є група рухових дій, засвоєння яких можливе лише в процесі спеціально організованих занять. До них слід віднести метання диска і молота, штовхання ядра, стрибки з жердиною та інші рухові вправи.
Треба мати на увазі, що рухові навички в легкій атлетиці з самого початку навчально-тренувальної роботи в основному удосконалюються, бо більшість специфічних легкоатлетичних вправ є вже відомими руховими актами (ходьба, біг, стрибки), взятими з повсякденного життя людини.
Поліпшення спортивних результатів потребує не тільки високої майстерності у виконанні специфічних вправ, а й підвищення функціональних можливостей організму школярів та вироблення в них сили, витривалості, швидкості й спритності. Водночас важливою умовою підвищення результатів у легкій атлетиці є формування нових рухових структур, що забезпечують найефективніше подолання дистанції в ходьбі та бігу, висоти в стрибках тощо. Створення нових рухових структур передбачає наявність багатого досвіду і пов'язане з розвитком творчої уяви легкоатлетів. Вирішення цього завдання потребує від спортсменів відповідної інтелектуальної та вольової активності.
Інтелектуальна активність легкоатлетів на цьому етапі формування рухових навичок сприяє підвищенню ефективності пізнавальних психічних процесів (відчуття, сприймання, мислення тощо), з допомогою яких найповніше і найглибше засвоюється техніка виконання легкоатлетичних вправ.
Вольова активність дає можливість легкоатлетам ефективно долати як зовнішні, так і внутрішні труднощі і на цій основі досягати найкращих результатів.
Підготовка до успішного подолання зовнішніх і специфічних труднощів (висота бар'єра, планки, вага і форма приладу) і внутрішніх у вигляді "мертвої точки" є однією з найважливіших особливостей процесу формування рухових навичок у легкій атлетиці. На певному етапі оволодіння навичками з'являються спеціалізовані сприймання у вигляді "відчуття планки", "відчуття приладу" тощо. Це проявляється в тому, що під час виконання вправ легкоатлет диференційовано сприймає як свої рухи, так і перешкоди, які долає. У легкій атлетиці
Loading...

 
 

Цікаве