WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна характеристика видів спорту - Реферат

Психологічна характеристика видів спорту - Реферат

мотив змагання зокрема, полягає в тому, щоб переходячи від прийому до прийому, підготувати суперника до помилки, а себе - до можливості провести "бажаний" прийом, кидок, удар по воротах.
Протиборство здебільшого пов'язане з умінням команди або спортсмена перепочити під час поєдинку і швидко проявити вирішальну активність, з умінням швидко відновити сили в період замін, з "грою швидкості" під час поєдинку або матчу, тобто із забезпеченням змінної інтенсивності. Регулювання інтенсивності - предмет особливого піклування в підготовці майстрів високого класу, ознака і мотив володіння спортивною ситуацією, гарантований елемент раптовості для суперника.
Багато терпіння, праці і часу затрачається у спортсменів на засвоєння стратегії і тактики в будь-якому виді змагань, але саме в ситуативному протиборстві формуються тактичні і стратегічні прийоми, розвивається мотивація ведення розумного поєдинку.
Ситуативне протиборство в іграх та інших поєдинках завжди має імовірнісний характер, вимагає раптового оцінювання ситуації і прогнозування наступних дій. У багатьох прийомах та контрприйомах формується майстерність прогнозування. Кожен прийом має характер відносного успіху - неуспіху, це проба і можливість помилки. При цьому помилки та успіхи "заразливі": велика кількість помилок суперників робить поєдинок нецікавим, а значна кількість удач - красивим.
У загальному вигляді розглянута мотиваційна специфіка розкриває багатогранні можливості для індивідуалізації діяльності людини в галузі спорту, для вибору спортивної спеціалізації, для орієнтування в світі спорту і самореалізації особистості.
Названі вище мотиви можуть бути одночасно розглянуті як властивості спортивної діяльності, як об'єктивні вимоги до психіки тих, що займаються спортом, які сформувались культурно та історично. Таким чином, їх можна розглядати в якості джерела породження мотивів конкретного спортсмена в міру засвоєння конкретної спортивної діяльності.
Ще раз зауважимо, що незважаючи на очевидну належність вибраного виду спорту, змагальної вправи або спортивного амплуа до тієї чи іншої розглянутої вище категорії мотивів, завжди корисно розглянути і всі інші варіанти (інші мотиви, інші вимоги до психіки).
4 Цільова специфіка видів спорту
Цільову основу специфіки різних видів спорту, змагальних вправ та спортивних амплуа становлять фактори, які мають подвійний, полярний (амбівалентний) характер. Цими факторами спортсмен і тренер постійно ставляться в ситуацію вибору між суто протилежними підходами до побудови тренувального процесу та почерку виступу спортсмена та команди під час змагань.
У психологічній теорії діяльності, яка реалізує ідеї системного підходу, в структурі діяльності виділяється категорія дій, які визначаються цілями, які співвідносяться з цілями. При цьому цілі не видумуються, не ставляться, а органічно появляються з майбутніх дій на основі випереджального відображення. У запропонованому варіанті психологічної специфіки різних видів спорту акцент зроблено на категорії дій, які складають ядро вибору засобів для досягнення змагальних цілей. Цілі можуть суттєво змінюватись від змагання до змагання або бути відносно постійними протягом тривалого часу.
В якості таких цілей здебільшого виступають: подолання небезпеки, соціальна підтримка, емоційне насичення та ергономічність.
Небезпека, як один з основних стресових факторів у спорті, по-різному має значення в різних його видах і представлена розвиненою гамою неприємностей, які очікують спортсмена кожної миті: від небезпеки для життя до небезпеки програшу змагань. Завжди існує альтернатива ризикнути, виграти внаслідок недостатньо засвоєного прийому, підвищення швидкості, непідготовленого удару або "зробити свою гру", показати свій результат, використати коронний прийом, суттєво не ризикуючи. Проблема оправданого ризику чи надзвичайної обережності залишається постійною проблемою для тренера і спортсмена, є ціллю, з якою порівнюють відповідний арсенал засобів. Психологічно це проблема реалізації інтелекту та чуттєвої тканини свідомості, проблема впевненості та тривожності.
Соціальна підтримка, як зміна поведінки спортсмена внаслідок присутності інших спортсменів, суддів, глядачів, є прикладом багатьох непередбачуваних ситуацій, постійного вирішення задачі одержати схвалення, підтримку або відхід від несхвалення, незадоволеності з боку інших, в тому числі суперників та партнерів по команді. Можна спробувати заручитись цією підтримкою за допомогою найрізноманітніших засобів: хорошої гри, коректності стосовно до суперників та суддів, прояву вольових якостей тощо. Не завжди найкоротший шлях до перемоги пролягає через схвалення. Є чимало прикладів у спорті, які пов'язані з очевидним вибором скандальних шляхів до цілі, які викликають незадоволення глядачів, учасників змагань, тренерів, судів(іноді навіть всіх разом взятих).
Емоційна насиченість є ще одним з підходів до цілей спортивного поєдинку. Серед цих цілей - реалізація резервів людських емоцій. У підсумку спортсмену потрібно вибирати одну з альтернатив: емпатія (співпереживання, здатність зрозуміти і прийняти настрій іншої людини, розібратись в її почуттях) і експресія (нахил і готовність до передачі своїх емоцій навколишнім, переважання вираження своїх емоцій над прийняттям емоцій суперників та партнерів). У різних видах спорту по-різному дивляться на проблеми емпатії і експресії; на їх основі можуть бути побудовані однаково успішні програми виступів, можуть бути задіяні агресивні або естетичні спрямування спортсменів та команд під час змагань.
Ергономічність виду спорту, як забезпечення максимально можливого використання конструкторських досягнень і надійного засвоєння технічних засобів даного виду спорту, постійно приваблює увагу тренерів і спортсменів, заставляє вирішувати вічну дилему ефективності спортивного приладу і деяких незручностей, які створює їх використання. Як правило, перед творцями технічних засобів ставиться завдання розробки таких пристосувань, приладів, конструкцій, які були б і ефективними і зручними. Проте у практиці спортсмени використовують досить відмінні за ефективністю і зручністю їх використання технічні засоби, проявляючи вибіркове ставлення з причини індивідуального характеру.
5 Умови спорту і їх психологічне значення
Для аналізу психологічної специфіки виду спорту, змагальної вправи або спортивного амплуа суттєвим є розгляд умов діяльності, що співвідносяться з операціями, які входять до складу діяльності та дій. До операцій ставляться високі вимоги стосовно автоматизму, який потрібний для дій в умовах дефіциту часу, при необхідності злитого виконання ланцюга рухових актів тощо. Умови зрештою мало змінюють мотиваційний та цільовий бік змагальних дій, але суттєво впливають на конкретику операцій. Умовами є: середовище руху і середовище опору (вони можуть бути різними), погодні та кліматичні умови, престиж і статус виду спорту і конкретних змагань, традиції і правила змагань, досвід, наявність задатків і обдарованості спортсмена стосовно даного виду спорту, контроль (наприклад, антидопінговий), сформованість у спортсмена спеціалізованого сприймання на зразок відчуття води, дистанції, м'яча, снігу, ходу човна. Усі ці умови виступають переважно як об'єктивні причини вдач та невдач. Вони є предметом пильної уваги спортсменів і тренерів при освоєнні нових змагальних майданчиків, акваторій, при відборі в групи новачків, при корекції планів гри або тактики.
У найзагальнішому вигляді умови є конкретними вимогами до побудови автоматизованих навичок, а їх урахування створює передумови високого ступеня досконалості техніки і тактики в спорті.
Описана психологічна специфіка мотивів, цілей та
Loading...

 
 

Цікаве