WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні передумови навчання на уроках фізичної культури - Реферат

Психологічні передумови навчання на уроках фізичної культури - Реферат


Реферат на тему:
Психологічні передумови навчання на уроках фізичної культури
ПЛАН
1 Особливості використання різних видів уваги на уроці фізичної культури
2 Властивості уваги і їх прояв при виконанні фізичних вправ
3 Вікові особливості уваги школярів
4 Сприймання в навчальній діяльності учнів
5 Види сприймання
6 Властивості сприймання та їх врахування в процесі фізичного виховання учнів
7 Організація ефективного сприймання навчального матеріалу на уроці фізичної культури
8 Мислення в навчальній діяльності учнів
9 Тактичне мислення
10 Пам'ять в навчальній діяльності учнів
11 Закріплення в пам'яті навчального матеріалу
1 Особливості використання різних видів уваги на уроці фізичної культури
Учитель повинен використовувати на уроці як мимовільну, так і довільну увагу. Якщо він буде використовувати тільки довільну увагу учнів, тоді процес навчання буде проходити з постійною великою напругою, стане для учнів важкою, нецікавою працею. Але якщо педагог поставить собі за мету зробити заняття тільки розважальними, на першому плані буде тільки цікавість, тобто буде намагатись активізувати мимовільну увагу, тоді учні не навчаться наполегливості, будуть нездатні утримувати тривалий час довільну увагу.
Зовнішня та внутрішня увага актуалізується при виконанні фізичних вправ залежно від задач, які виникають і, як правило, чергуються одна з одною. Коли вправа тільки починає засвоюватись, коли учні одержують необхідну інформацію від учителя, створюючи "орієнтувальну основу діяльності", або коли вони дивляться в дзеркало, як вони виконують вправу, у них переважає зовнішня увага. Коли ж учні самі планують виконання вправи, подумки її повторюють або контролюють її виконання за пропріоцептивними відчуттями, тоді переважає внутрішня увага.
2 Властивості уваги і їх прояв при виконанні фізичних вправ
Виділяють властивості, які характеризують спрямованість уваги на один об'єкт (концентрація або інтенсивність, стійкість, рухливість або лабільність), та властивості, які спрямовані на декілька об'єктів (переключення та розподіл).
Виділяють декілька ступенів концентрації (інтенсивності) уваги: повна захопленість діяльністю; помірна зосередженість (швидкий контроль дій без їх достатнього усвідомлення); слабка зосередженість з нестійкою спрямованістю уваги. Часто навчальні завдання на уроці фізичної культури не вимагають від учнів найбільшого зосередження уваги, наприклад, коли виконуються вже знайомі вправи, Але іноді потрібна висока концентрація уваги (при вправах на швидкість, які починаються за сигналом учителя тощо). Можливість свідомо за допомогою вольового зусилля утримувати тривалий час високу інтенсивність уваги називається її стійкістю. Практично людина не може довго утримувати концентровану увагу: інтенсивність уваги хоча і в невеликих межах, але коливається, а крім того, на 2-3 сек. переключається на інші об'єкти (доведено, що під час читання за одну годину відбувається більше 50 відволікань з середньою тривалістю 1,2 сек., а також встановлено, що відволікання досягають іноді до 12 сек.). Оскільки школярі не можуть довго утримувати увагу на одному і тому ж завданні, учителю фізичної культури потрібно самому використовувати прийоми, які тимчасово понижують інтенсивність уваги: розповісти під час виконання вправи якийсь випадок з життя або історії спорту, який пов'язаний з вправою чи фізичною якістю, яку вона розвиває.
Можливість спеціально змінювати інтенсивність уваги називається рухливістю. Необхідність підвищувати або понижувати інтенсивність уваги виникає часто. Наприклад, під час гри в футбол воротар і захисники можуть послабити увагу, якщо м'яч на половині поля суперників. При наближенні суперника з м'ячем до воріт воротар та захисники повинні збільшити інтенсивність уваги, щоб розгадати маневр суперника, не проґавити його удар у ворота. Той, хто швидко збільшує або зменшує інтенсивність уваги, має лабільну увагу, а хто це робить важко - увагу інертну.
Концентрація, стійкість і рухливість відображають властивості вольового зусилля, і тому прояв їх залежить від розвитку волі.
Переключення дає можливість учням уважно спостерігати під час діяльності за декількома об'єктами, орієнтуватись у ситуації і формувати орієнтувальну основу діяльності. Особливу роль воно відіграє в спортивних іграх, де діяльність пов'язана з постійною зміною ігрової ситуації, з необхідністю спостерігати за переміщеннями гравців. Наскільки цікавішим було попереднє завдання, настільки важче переключити увагу на нове; при зворотному співвідношенні переключення уваги полегшується. Наскільки більшою мірою учень зосереджується на одному завданні, настільки важче йому переключити увагу на інше.
Можливість виконувати під контролем свідомості одночасно декілька операцій та дій характеризує розподіл уваги. Успішність розподілу уваги залежить від ступеня автоматизації дій. Автоматизовані дії виконуються при меншому контролі, малій інтенсивності уваги, тому появляється можливість основну фіксацію уваги спрямовувати на більш важливу в даний момент або погано засвоєну дію. Розподіл уваги, наприклад дозволяє гравцеві вести м'яч і одночасно спостерігати за ситуацією на полі, продумувати тактичний хід.
Зовнішню увагу легше переключити, а внутрішню - важче. Це означає, що переключити увагу з одного об'єкта на інший легше, ніж з однієї думки на іншу.
3 Вікові особливості уваги школярів
У молодшому шкільному віці легше викликається мимовільна увага стосовно до зовнішніх об'єктів. Тому молодші школярі легко відволікаються на зовнішні привабливі для них подразники. Стійкість довільної уваги в них невелика. Так, діти 7-8 років можуть її утримувати тільки 10-15 хв. Відомо, що коли школярам першого класу давати підряд сім вправ, на виконання яких потрібно 8-10 хв., тоді вже на п'ятій вправі спостерігається велика кількість відволікань уваги. Тому не потрібно затягувати виконання будь-якої вправи. Розподіл уваги в молодших школярів також невеликий - на два-три об'єкти. Ці школярі важко концентрують увагу на власних думках, тому їм важко самим аналізувати виконувані вправи, знаходити помилки у виконанні. Через це вчитель повинен менше давати завдань на самоаналіз рухів і більше пояснювати помилки, показувати їх.
Учні середніх класів можуть утримувати довільну увагу протягом 40-45 хв. (при сильній мотивації до навчального матеріалу) і слідкувати шляхом розподілу та переключення уваги за 4-6 об'єктами одночасно. Проте у них ще спостерігається підвищене відволікання, яке призводить до порушень дисципліни. Це зумовлено багатьма причинами: імпульсивністю їх поведінки, нетерплячістю, намаганням виконати вправу самому і якомога скоріше, зростанням потреби в руховій активності. Підліткам важко стримувати своє прагнення до різноманітності, одержання нових вражень, тому вони відволікаються на зовнішні стимули досить легко. Вони більше орієнтовані на результат діяльності, якість виконання їхне дуже хвилює, а одноманітна робота над технікою швидко викликає нудьгу і знижує інтенсивність уваги.
Школярі старших класів мають більш значущі мотиви для тривалого утримування уваги ( у них яскраво виражене прагнення до самопізнання та самовдосконалення, і підходять вони до цього цілком свідомо). Проте увага утримується ними не тільки при показі вправи, але і при її поясненні, а також при
Loading...

 
 

Цікаве