WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості формування рухових навичок - Реферат

Психологічні особливості формування рухових навичок - Реферат

реакція закінчується.
У найзагальнішому вигляді процес реакції складається з сприймання заздалегідь відомого подразника, усвідомлення його і відповідної рухової активності.
Сприймання подразника - це сенсорний момент реакції. Усвідомлення подразника - центральний момент, і відповідний рух - моторний момент реакції. Різні спортсмени мають неоднаковий перебіг процесу реакції. У одних найбільшого значення набирає сенсорний момент (сенсорний тип реакції), у інших - моторний (моторний тип реакції). Перші найбільш виразно сприймають подразнення в усіх його деталях, другі - всю увагу зосереджують на рухах, які треба виконати у відповідь на подразнення. Схема простої рухової реакції: 1) сенсорний тип; 2) нейтральний тип; 3) моторний тип.
Крім цих типів реакції, є ще й нейтральна реакція, при якій рівномірно розподіляється увага спортсмена на очікувані подразники і на підготовку майбутнього руху.
Спеціальними дослідженнями встановлено, що швидкість перебігу сенсорної, моторної та нейтральної реакцій різна. Тривалість моторної реакції звичайно не перевищує 120 сигм (сигма - тисячна частка секунди); нейтральної - 150 сигм; а сенсорної досягає 175 - 200 сигм. Отже, найшвидше реагують спортсмени, які мають реакцію моторного типу. Пояснюється це тим, що при моторному типі в свідомості спортсмена є чітке уявлення руху, який він повинен виконати. Попереднє своєрідне настроювання рухового апарату на виконання майбутньої дії в певних умовах і забезпечує необхідну швидкість реагування.
При сенсорному типі реагування виконання руху дещо запізнюється, бо після сприйняття подразника потрібний певний час на підготовку моторної групи до майбутнього руху.
Залежно від умов виникають прості чи складні реакції.
Проста реакція відбувається тоді, коли у відповідь на знайомий спортсмену постійний подразник виконується тільки один, заздалегідь відомий і добре вивчений рух. Прикладом типової простої реакції є старт за сигналом.
Ця дія виконується дуже швидко з великими м'язовими та вольовими зусиллями. Гранична чіткість дій за типом простої реакції, є показником високої майстерності спортсмена.
Складна реакція відбувається тоді, коли діють різні подразники ( може бути декілька), у відповідь на які необхідно виконати різні рухи. Спортсменові не відомо, яке саме буде подразнення і яким рухом потрібно відповісти на нього. Прикладом складної реакції є дії боксера, борця, ігровика. На ситуацію, що весь час змінюється, спортсмен повинен відповідати найефективнішими рухами.
Складна реакція відбувається значно повільніше від простої, що пов'язане насамперед з тим, що тут потрібно не просто сприйняти подразнення, а й усвідомити його і вибрати потрібний рух. Тобто затрачається додатковий час на центральний момент реакції.
Спеціальними дослідженнями встановлено, що коли тривалість простої реакції на зоровий подразник у футболістів не перевищує 180 сигм, то складної - досягає 270 сигм.
Швидкість простої та складної реакції може змінюватися під впливом регулярних занять спортом. Наприклад, на звуковий подразник у легкоатлетів, особливо в бігунів на короткі дистанції, тривалість простої реакції може скорочуватись до 100 сигм, у баскетболістів - до 140, у футболістів - до 160 сигм.
Наведені дані показують, що швидкість простої реакції значно збільшується під впливом занять легкою атлетикою і баскетболом. Як проста, так і складна реакції розвиваються в процесі тренування із застосуванням спеціальних вправ. Збільшення швидкості реакції спортсмена має велике значення в спортивній діяльності, бо дії спортсмена стають набагато ефективнішими. Швидкість реакції підвищується внаслідок поліпшення рухливості нервових процесів збудження та гальмування, що є насамперед необхідною умовою для прискореного усвідомлення подразника. Збільшення швидкості реакції - одне з найважливіших завдань спортивно-технічної підготовки спортсмена.
На підвищення швидкості реакції сприятливо впливає попередня розминка, особливо спеціальна, яку проводять з урахуванням специфіки виду спорту. Наприклад, у боксі - це "бій з партнером". На збільшення швидкості реакції сприятливо впливають позитивні емоції спортсмена. У цих умовах значно збільшується силовий компонент рухової реакції.
Література
1. Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспитания и спорта. - К.: Вища школа, 1985.
2. Данилина Л.Н., Плахтиенко В.А. Проблемы психической надежности в спорте. - М.: ГЦОЛИФК, 1980.
3. Джамгаров Т.Т. Психологическая систематика видов спорта и соревновательных упражнений / В сб. Психология и современный спорт. - М.: ФиС, 1982.
4. Джамгаров Т.Т., Пуни А.Ц. Психология физического воспитания и спорта. - М.: ФиС, 1979.
5. Дойзер Э. Здоровье спортсмена. - М.: ФиС, 1980.
6. Допинговый монстр. - Р.Д. Сейфулла, И.ААнкундинова. - М., 1996.
7. Ильин Е.П. Психология физического воспитания. - М.: Просвещение,1987.
8. Коломейцев Ю.А. Взаимоотношения в спортивной команде. - М.: ФиС, 1984.
9. Кретти Б. Дж. Психология в современном спорте. - М.: ФиС, 1978.
10. Марищук В.Л. и др. Методики психодиагностики в спорте. - М.: Просвещение, 1990.
11. Мартенс Р. Социальная психология и спорт. - М.: ФиС, 1979.
12. Мельников В.М. Психология.Учебник для ИФК. - М.: ФиС, 1987.
13. Найдиффер Р.М. Психология соревнующегося спортсмена. - М.: ФиС, 1979.
14. Некрасов В.П., Худадов Н.А. и др. Психорегуляция в подготовке спортсменов. - М.: ФиС, 1985.
15. Озеров В.П. Психомоторное развитие спортсменов. - Кишинев: Штиинца, 1983.
16. Онищенко І.М. Психологія фізичного виховання і спорту. К.: Вища школа, 1975.
17. О. Сильвия. Избранные лекции по психологии спорта. - Тарту, 1973.
18. Пилоян Р.А. Мотивация спортивной деятельности. - М.: ФиС, 1984.
19. Попов А.Л. Спортивная психология. - М.: Московский психолого-социальный институт. Флинта, 1998.
20. Психология и современный спорт /Сб. научных работ психологов спорта. - М.: ФиС, 1973.
21. Психология спорта высших достижений. Под ред. А.В. Родионова. - М.: ФиС, 1979.
22. Пуни А.Ц. Очерки психологии спорта, - М.: ФиС, 1959.
23. Пуни А.Ц. Психология. - М.: ФиС, 1974.
24. Родионов А.В. Психодиагностика спортивных способностей. - М.: ФиС, 1973.
25. Родионов А.В. Психофизическая тренировка. - М.: ТОО "Дар", 1995.
26. Рудик П.А. Психология. - М.: ФиС, 1958.
27. Рудик П.А. Психология. - М.: ФиС, 1974.
28. Семиченко В.А. Психология общения. - К.: "Магистр-S", 1997.
29. Синайский М.М., Попов А.Л. Систематика соревновательных действий спортсменов по критериям результатов. - М.: Теория и практика ФК, № 2, 1996
30. Спиридонов Н.И. Самовнушение, движение, сон, здоровье. М.: ФиС , 1976.
31. Справочник по психиатрии. //Под ред. А.В. Снежевского. - М.: Медицина, 1985.
32. Станкин М.И. Психолого-педагогические основы физического воспитания. - М.: Просвещение, 1987.
33. Станкин М.И. Этика спортивного педагога. - М.: Знание, 1983.
34. Сурков Е.Н. Психология спорта в терминах, понятиях, междисциплинарных связях // Словарь-справочник /. - СПб.: ГАФК им. П.Ф. Лесгафта, 1996.
35. Уэйнберг Р.С., Гоулд Д. - Основы психологии спорта и физической культуры. К.: Олимпийская литература, 1998.
36. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение, 1991.
37. Ханин Ю.Л. Психология общения в спорте. - М.: ФиС, 1980.
38. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг игры и упражнения. - М.: ФиС, 1988.
39. Шапошникова В.И. Индивидуализация и прогноз в спорте. - М.: ФиС, 1984 (Наука - спорту).
40. Швальбе Б. Швальбе Х. Личность, карьера, успех. - М.: Прогресс-интер, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве