WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості формування рухових навичок - Реферат

Психологічні особливості формування рухових навичок - Реферат

є негативний вплив уже набутої навички на вироблення нової. Наприклад, навичка у виконанні "підйому зависом" на перекладині, як правило, негативно впливає на оволодіння "підйомом верхом".
Репродуктивна інтерференція - це негативна взаємодія двох уже вироблених навичок. Прикладом може бути високий стрибок через перешкоду в бар'єрному бігу в осіб, які займаються легкоатлетичними стрибками. При зосередженні уваги цього виду інтерференції можна уникнути.
Ретроактивна інтерференція спостерігається тоді, коли рухова навичка, що тільки формується, негативно впливає на наявну. Найчастіше це трапляється в складних технічних видах спорту, де потрібна постійна робота, спрямована на закріплення рухових навичок. Прикладом ретроактивної інтерференції може бути негативний вплив оволодіння акробатичним переворотом назад прогнувшись на навичку виконання сальто назад у групуванні. Після неодноразового виконання перевороту назад спортсмени, переходячи до раніш вивченого сальто прогнувшись, допускають істотні помилки в поштовху ногами.
Позитивний перенос широко використовується в процесі навчання рухових дій. З урахуванням закономірностей переносу визначають послідовність навчання різних рухових дій таким чином, щоб засвоєння одних створювало сприятливі передумови до оволодіння іншими. У багатьох випадках доцільно спочатку вивчати не найбільш легку і просту дію в структурній групі, а ту з них, яка є профілюючою для всіх решти. В лижному спорті, наприклад, рекомендується починати навчання з двокрокового поперемінного ходу тому, що в ньому містяться елементи всіх решта ходів.
Досконалість виконання завчених рухів та дій може поступово зменшуватись. Основними причинами згасання рухових навичок є: а) нерегулярні повторення раніш засвоєних рухів і дій; б) перевтома і негативні емоційні реакції.
В основі згасання рухових навичок містяться механізми деавтоматизації навичок.
5 Психологічна характеристика процесу формування рухових навичок
Відомо, що процес вироблення рухових навичок здійснюється з різною швидкістю залежно від кількості повторень рухової дії та затраченого часу, який іноді вимірюється роками. Щоб навчити стрибати у висоту через планку, яка встановлена на невеликій висоті, не потрібно багато часу. А для оволодіння гранично високим стрибком потрібно затратити багато років. Виходячи з цього, можна сформулювати такі положення:
1 Швидкість формування рухових навичок залежить від об'єктивних умов виконання рухової дії, урахування яких допоможе правильно орієнтуватися в розподілі часу на вивчення дій різного ступеня трудності.
2 Швидкість і точність формування рухових навичок залежить від вікових особливостей спортсмена.
3 Продуктивність процесу формування рухових навичок залежить від стану вищої нервової діяльності спортсмена.
4 Свідоме ставлення спортсмена до оволодіння новими руховими діями є важливою умовою підвищення ефективності процесу формування рухових навичок.
5 Формування правильного ставлення до своєї спортивної діяльності є необхідною умовою підвищення її результативності, прискорення процесу формування навичок.
6 Ефективність дій спортсмена під час формування рухових навичок залежить від впевненості його в своїх діях.
7 Під час формування рухових навичок потрібно створювати умови, які сприяють виникненню стенічних (позитивних) емоцій і усувати причини астенічних (негативних).
8 Формування рухових навичок і подолання захисних рухових реакцій - дві сторони єдиного процесу оволодіння руховими діями.
9 Формування рухових навичок залежить від індивідуальних особливостей спортсмена.
10 Для ефективного формування рухових навичок вирішальне значення має раціональна методика навчання.
6 Стадії формування рухових навичок
Формування рухових навичок є фазовим процесом. У ньому можна виділити три взаємозв'язані і взаємообумовлені стадії.
Перша стадія - стадія первинного засвоєння структури руху - це ознайомлення з новою руховою дією, тобто створення чітких зорових уявлень і глибоке усвідомлення її мети та призначення, спроба самостійного виконання дії. У цей час визначаються шляхи створення рухових уявлень про нову дію.
Друга стадія - стадія оволодіння навичкою - включає оволодіння найраціональнішими прийомами виконання рухових дій. Спортсмен виявляє рухову активність, під час якої аналізує нові дії, усвідомлює їх компоненти; в цій стадії створюються правильні та повні рухові уявлення. Успішне самостійне виконання дії свідчить про завершення другої фази формування рухових навичок.
Третя стадія - стадія закріплення і вдосконалення навички - це тривалий період наполегливого тренування спортсмена для уточнення засвоєних рухів з метою досягнення спортивної досконалості. На цій основі значно підвищуються спортивні результати, набувається високий рівень спортивної майстерності. У роботі викладача фізичного виховання, тренера найбільше часу займає саме ця стадія.
До змісту третьої стадії формування рухових навичок входять насамперед уточнення рухових уявлень, вироблення прийомів та формування здатності видозмінювати завчені рухи відповідно до нових завдань. У цей час досягається гранично висока точність рухів, формується гнучкість і варіативність рухової навички.
7 Особливості формування рухових навичок в учнів
Поряд із спільними положеннями у формуванні рухових навичок у школярів різного віку можна виділити ряд особливостей. Наявність їх зумовлюється різним запасом практичних знань, різним рівнем розвитку сенсомоторних функцій, а такожособливостями емоційно-вольової сфери.
Для дітей молодших школярів характерне засвоєння рухових дій в ігрових ситуаціях. Рухові навички в них формуються у вигляді системи ігрових дій. У них найменше виділяються окремі властивості руху, що вивчається. Оволодівають вони переважно вправами в цілому, чим і створюють стійкий фон для нагромадження рухового досвіду.
Формування навичок у підлітків набирає глибоко усвідомленого характеру. В окремих видах фізичних вправ (фігурне катання, художня гімнастика, акробатика тощо) підлітки можуть досягати високого рівня спортивної майстерності. Водночас із ними необхідно проводити певну виховну роботу для вироблення стійких і глибоких інтересів до оволодіння руховими діями. Підліткам потрібно пояснювати значення рухів і дій, що вивчаються, показувати роль формування рухових навичок у загальній системі їх розвитку, звертати увагу на практичне значення рухових навичок, яких вони набувають. Велика питома вага в процесі формування рухових навичок у підлітків повинна відводитись виразному показу вправ і чіткому поясненню техніки руху. Зважаючи на те, що підлітки некритично ставляться до своїх рухових можливостей, слід суворо дозувати завдання і не допускати граничних фізичних напружень в оволодінні технікою рухів.
Учням старшого шкільного віку під силу успішно оволодівати руховими навичками в усіх видах спортивної діяльності. Дуже важливо, щоб вони чітко уявляли мету і завдання майбутньої спортивної діяльності, глибоко усвідомлювали суспільне значення та індивідуальну необхідність рухових навичок, розуміли перспективи дальшого активного удосконалення своєї спортивної майстерності.
8 Реакції та їх значення в спорті
За своєю психологічною структурою спортивна діяльність є дуже багатогранна. Одним із істотних її елементів є реакція, що проявляється в різноманітних діях та рухах.
Реакцією називається свідома дія, що є відповіддю на заздалегідь відомі спортсмену подразнення. Прикладом реакції може бути момент старту за сигналом, дія боксера і фехтувальника у відповідь тощо. Реакції спортсмена мають короткочасний характер. Вони обмежені відповідною системою рухів, у міру виконання яких
Loading...

 
 

Цікаве