WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи формування особистості у фізичному вихованні - Реферат

Психологічні основи формування особистості у фізичному вихованні - Реферат

в тому числі і силами самих учнів;
o недостатнє врахування вчителями фізичного виховання психологічних особливостей школярів різного віку;
o незадоволеність учнів стосунками з педагогами (часто педагоги не помічають у школярів нічого позитивного);
o прорахунки в організації навчально-виховної роботи і як наслідок - пониження інтересу учнів до уроку;
o відсутність єдиних вимог як з боку педагогічного колективу школи, так і з боку батьків. Часто вчителі теоретичних дисциплін і батьки зневажливо ставляться до фізичної культури. Це ставлення може закріпитись у свідомості учня, може створити у нього враження непокарання за недисципліновану поведінку на уроці фізичної культури;
o часте непокарання порушників дисципліни.
Одним із проявів недисциплінованості є пропуск учнями уроків фізичної культури. У більшості випадків пропуски учнями уроків без поважних причин, а іноді і "у зв'язку з хворобою" (з наявністю довідки від лікаря) мають суб'єктивний характер. Перш за все це:
o Відсутність цілеспрямованості та інтересу до уроку фізичної культури. Встановлено, що від молодших до старших класів число школярів з негативним ставленням до уроку фізичної культури збільшується.
o Соромливість. Школяру, який слаборозвинений фізично, багато вправ є не посильні. Він соромиться показати свою слабкість, особливо якщо однокласники не скупі на насміхання. У старших класах соромливість виникає через сумісне навчання хлопців та дівчат.
o Іноді зауваження, осуд, які робить сам учитель фізичної культури в нетактовній формі, відкриті насміхання призводять до того, що школяр не бажає терпіти приниження і перестає відвідувати уроки, ненавидить учителя.
Виховання недисциплінованих дітей у процесі занять фізичною культурою
Важковиховуваними дітьми вважаються ті, хто має відхилення в моральному розвитку, закріплені негативні форми поведінки, хто постійно проявляє недисциплінованість.
За ступенем педагогічної і соціальної занедбаності підлітків і старших школярів можна поділити (умовно) на три групи:
Перша група - мають нормальні стосунки з навколишніми, але є недоліки в характері, які часто пояснюються "хворобою росту", психологічними віковими особливостями. Вони не вміють лагодити з батьками, педагогами і однолітками. У них не вироблено правильних критеріїв оцінки життєвих ситуацій, тому вони не завжди можуть відділити хороше від поганого. Свої недоліки ці школярі знають, але боротися з ними не можуть, бо не вміють правильно користуватися своєю самостійністю, вони не підготовлені батьками і школою до свободи дій.
Друга група - мають надмірний егоцентризм, який перетворює наявні у них окремі недоліки і звички в негативні риси характеру, робить їх важкими у спілкуванні. Вони самолюбиві, егоїстичні, невживчиві. На осуд їх поведінки реагують озлобленням, заздрістю, бажанням все робити навпаки, робити іншим боляче. Такі діти нікого не хочуть слухати, заперечують за будь-ким право на їх виховання. Усе в житті стає для них нецікавим, учитись не хочуть, будь-яка робота для них є важкою. Такі школярі легко потрапляють у нехороші компанії.
Третя група - діти, які схильні до хуліганства. Стосунки з батьками у них порушені, унаслідок чого в них низька самооцінка, і як своєрідна її компенсація виникає бажання почуватись у ролі "героя", заставити більш слабшого визнати його переваги. Вони часто потрапляють у міліцію.
"Важкі діти" - це ті, які вимагають до себе особливого ставлення, більшої уваги вчителів та колективу класу, до яких більше, ніж до інших потрібний індивідуальний підхід.
Дослідження доводять, що "важкі" учні тричі менше захоплюються читанням книг, удесятеро менше цікавляться технічною творчістю. Проте заняття фізичною культурою та спортом їх цікавлять не меншою мірою, ніж соціально благополучних однолітків. Тому фізична культура та спорт в організації дозвілля важких дітей повинна займати одне з головних місць.
Завдання вчителя фізичної культури - помітити у важкому учневі хороші риси характеру, які приховані іноді за зовнішнім проявом грубощів, негативізму, а іноді і цинізму.
Психологічна дія такого підходу полягає в тому, що такі діти переконані, що вони погані, що з них нічого хорошого не вийде. Усвідомлення своєї невиправності негативно впливає на їх поведінку. Коли ж з допомогою педагога дитина знаходить у собі щось позитивне, тоді ця свідомість змінює її самооцінку, відкриває для нього надію на виправлення, якщо вона дійсно цього хоче. Помітивши свою користь для людей, вона вже не усувається від них, не протиставляє себе класу або спортивній команді. Практика показує, що в роботі з важковиховуваними дітьми корисно залучати минулих своїх вихованців-спортсменів, які самі раніше були "важкими". Вони є для таких дітей наочним прикладом того, що є ще час для виправлення.
Література
1. Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспитания и спорта. - К.: Вища школа, 1985.
2. Данилина Л.Н., Плахтиенко В.А. Проблемы психической надежности в спорте. - М.: ГЦОЛИФК, 1980.
3. Джамгаров Т.Т. Психологическая систематика видов спорта и соревновательных упражнений / В сб. Психология и современный спорт. - М.: ФиС, 1982.
4. Джамгаров Т.Т., Пуни А.Ц. Психология физического воспитания и спорта. - М.: ФиС, 1979.
5. Дойзер Э. Здоровье спортсмена. - М.: ФиС, 1980.
6. Допинговый монстр. - Р.Д. Сейфулла, И.А Анкундинова. - М., 1996.
7. Ильин Е.П. Психология физического воспитания. - М.: Просвещение,1987.
8. Коломейцев Ю.А. Взаимоотношения в спортивной команде. - М.: ФиС, 1984.
9. Кретти Б. Дж. Психология в современном спорте. - М.: ФиС, 1978.
10. Марищук В.Л. и др. Методикипсиходиагностики в спорте. - М.: Просвещение, 1990.
11. Мартенс Р. Социальная психология и спорт. - М.: ФиС, 1979.
12. Мельников В.М. Психология.Учебник для ИФК. - М.: ФиС, 1987.
13. Найдиффер Р.М. Психология соревнующегося спортсмена. - М.: ФиС, 1979.
14. Некрасов В.П., Худадов Н.А. и др. Психорегуляция в подготовке спортсменов. - М.: ФиС, 1985.
15. Озеров В.П. Психомоторное развитие спортсменов. - Кишинев: Штиинца, 1983.
16. Онищенко І.М. Психологія фізичного виховання і спорту. К.: Вища школа, 1975.
17. О. Сильвия. Избранные лекции по психологии спорта. - Тарту, 1973.
18. Пилоян Р.А. Мотивация спортивной деятельности. - М.: ФиС, 1984.
19. Попов А.Л. Спортивная психология. - М.: Московский психолого-социальный институт. Флинта, 1998.
20. Психология и современный спорт /Сб. научных работ психологов спорта. - М.: ФиС, 1973.
21. Психология спорта высших достижений. Под ред. А.В. Родионова. - М.: ФиС, 1979.
22. Пуни А.Ц. Очерки психологии спорта, - М.: ФиС, 1959.
23. Пуни А.Ц. Психология. - М.: ФиС, 1974.
24. Родионов А.В. Психодиагностика спортивных способностей. - М.: ФиС, 1973.
25. Родионов А.В. Психофизическая тренировка. - М.: ТОО "Дар", 1995.
26. Рудик П.А. Психология. - М.: ФиС, 1958.
27. Рудик П.А. Психология. - М.: ФиС, 1974.
28. Семиченко В.А. Психология общения. - К.: "Магистр-S", 1997.
29. Синайский М.М., Попов А.Л. Систематика соревновательных действий спортсменов по критериям результатов. - М.: Теория и практика ФК, № 2, 1996
30. Спиридонов Н.И. Самовнушение, движение, сон, здоровье. М.: ФиС , 1976.
31. Справочник по психиатрии. //Под ред. А.В. Снежевского. - М.: Медицина, 1985.
32. Станкин М.И. Психолого-педагогические основы физического воспитания. - М.: Просвещение, 1987.
33. Станкин М.И. Этика спортивного педагога. - М.: Знание, 1983.
34. Сурков Е.Н. Психология спорта в терминах, понятиях, междисциплинарных связях // Словарь-справочник /. - СПб.: ГАФК им. П.Ф. Лесгафта, 1996.
35. Уэйнберг Р.С., Гоулд Д. - Основы психологии спорта и физической культуры. К.: Олимпийская литература, 1998.
36. Фридман Л.М., Кулагина И.Ю. Психологический справочник учителя. - М.: Просвещение, 1991.
37. Ханин Ю.Л. Психология общения в спорте. - М.: ФиС, 1980.
38. Цзен Н.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг игры и упражнения. - М.: ФиС, 1988.
39. Шапошникова В.И. Индивидуализация и прогноз в спорте. - М.: ФиС, 1984 (Наука - спорту).
40. Швальбе Б. Швальбе Х. Личность, карьера, успех. - М.: Прогресс-интер, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве