WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Загальна характеристика уяви - Реферат

Загальна характеристика уяви - Реферат

відображення реальної дійсності в нових незвичних зв'язках і поєднаннях.
Для створення образів уяви використовують певні прийоми.
Найпоширенішою і найбільш розповсюдженою формою створення образів є аглютинація - сполучення елементів і властивостей, які у повсякденному житті не поєднуються. На основі цього прийому було створено стародавні грецькі міфологічні образи, що являють собою поєднання частин тіла людини і тварини: гарпії - крилаті чудовиська / птахи з дівочими головами /,крилатий кінь Пегас, що став символом натхнення та ін.
Аглютинація використовується не лише в літературі, мистецтві, а й у техніці. Прикладом може бути створення тролейбуса / поєднання трамвая й автобуса/, акордеона /піаніно + баян/ тощо. Проте ці образи були створені не на основі механічного склеювання уявлень, а на основі їх свідомої переробки.
Другим прийомом, який використовується при створенні образів уяви, є акцентування, тобто підкреслення тих чи інших рис. Це досягається на основі виділення, абстрагування і перетворення істотних особливостей об'єктів. При акцентуванні одні з рис зовсім упускаються, інші - спрощуються, звільняються від ряду часткових деталей. В результаті перетворюється весь образ, він набуває узагальненого характеру.
Одним із видів акцентування є зміна пропорцій окремих сторін об'єкта, якого зображають. Цей прийом часто використовують при зображенні дружніх шаржів, карикатур.
Другим видом акцентування є зменшення /літота/ чи збільшення /гіпербола/ всіх особливостей зображуваного об'єкту. Прикладом використання літоти можуть бути казкові персонажі "дівчинка-Дюймовочка" або "хлопчик з мізинчик", а гіперболи - різноманітні казкові герої - богатирі величезних розмірів і небачені істоти.
Перебільшення і зменшення розмірів не випадкові, а завжди мотивовані. Зовнішність велетня, грандіозні розміри, фізична сила використовуються для яскравішого зображення певної якості. З другого боку, розум, кмітливість і безстрашність дитини виступає яскравіше на основі контрасту зі зовнішністю, коли вона зображається як хлопчик з мізинчик.
Форми акцентування дуже різноманітні. Так, для підсилення особливостей героїв використовують такі прізвища-характеристики, як Скотінін, Вральман, Добринін, Правдін та ін.
Якщо в процесі створення образу уяви уявлення, з яких він будується, зливаються, відмінності стираються, а риси схожості виступають на перший план, то такий прийом називається схематизацією. За його допомогою створюється, наприклад, різноманітний декоративний орнамент, елементи якого взяті з рослинного світу.
В художній літературі, живописі при створенні образів уяви використовується прийом типізації, для якого характерним є виділення істотного в однорідних фактах і втілення його в конкретному образі. Наприклад, створюючи типовий образ певної людини, письменний пильно придивляється до життя, глибоко його вивчає, виділяє головні, найбільш істотні виразні риси, властиві представникам певної групи людей, синтезує, узагальнює їх у конкретній образній формі /образ Чіпки, Кайдашихи та ін./.
Уява, як і інші психічні процеси, є функцією кори великих півкуль головного мозку. Утворені в ході запам'ятання системи тимчасових нервових зв'язків у процесі уяви ніби розпадаються і реконструюються в нові системи. Така рекомбінація стає можливою в результаті виникнення в корі мозку ділянки сильного збудження, яка викликана певною потребою чи враженням від чогось.
Складність структури уяви та її безпосередній зв'язок з емоціями дають підставу висловити припущення, що її фізіологічні механізми розміщені не лише в корі, а й в глибинних відділах мозку. До них у першу чергу належить гіпоталамо-лімбічна система. Як показано в дослідженнях К.Прибрама, Ю.Галантера, Д.Міллера та ін., її порушення призводить до розпаду програм поведінки людини, а найважливіша роль уяви саме й полягає у виробленні таких програм. Про це свідчить зв'язок уяви з органічними процесами людини.
Індивідуальні особливості особистості, її потреби, інтереси, знання, уміння, зміст основної діяльності позначаються на уяві, надаючи їй індивідуальної своєрідності. Вона виявляється в різній широті та змістовності уяви, перевазі певних видів уявлень, їх силі, яскравості, різній дієвості. Чим багатший досвід людини, чим ширше у неї коло потреб, інтересів, знань, тим ширша та багатша за своїм змістом уява, і навпаки. У зв'язку з цим говорять про широку і вузьку, багату і бідну фантазію людей. Це особливо яскраво можна побачити, якщо застосувати при дослідженні тест Роршаха.
Залежно від основного напряму діяльності людини її уява найбільше виділяється в якійсь певній галузі: у конструктивній, художній чи літературній творчості, у практичній діяльності тощо.
Індивідуальні особливості уяви виражаються також і в перевазі у різних людей тих чи інших уявлень /зорових, слухових та ін./. Наприклад, в уяві художника переважають зорові образи форм і кольорів, в уяві конструктора - зорові образи, що виражають геометричні та конструктивні відношення. Індивідуальні відмінності виявляються і в тому, що уява одних людей є більш різноманітною за змістом, а в інших - односторонньою.
Люди розрізняються за швидкістю, легкістю перетворення наявних вражень у нові образи. Одні бувають скуті ситуацією, інші - легко перетворюють враження, одержані в дійсності. Сила, яскравість, динамічність образів уяви пов'язана з емоційними рисами людей, в них відображаються особливості нервових процесів. що протікають в головному мозку, а також співвідношення між першою і другою сигнальними системами.
Уява людини не залишається однаковою на протязі всього життя: розвиваючись, вона зазнає істотних змін. Перші прояви уяви виникають у дітей на третьому році життя. В цей період у дитини вже є певний досвід, який дає матеріал для роботи уяви. Особливо яскраво вона розквітає у грі дітей. В грі діти в доступній для них формі оволодівають діяльністю дорослих. Відсутність реальних предметів і можливостей оперування ними не стає перешкодою для гри дітей. На виручку приходить уявлювана ситуація, що нерідко створюється при допомозі слова "ніби". Образ фантазії стає програмою ігрової діяльності /навести приклади/. Сюжетно-рольові ігри розкривають широкі можливості для розвитку фантазії, вони допомагають дітям виробляти і закріплювати цінні особистісні якості /сміливість, кмітливість, рішучість та ін./. В дошкільному віці відбувається поступове перетворення уяви дитини в діяльності, що потребує зовнішньої опори, в самостійну внутрішню діяльність, яка дозволяє здійснювати самостійну елементарну творчість. Цезакладає основи для майбутньої творчої діяльності в дорослому віці.
ЛІТЕРАТУРА
1. Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Собр. соч. Т.2.-М., 1982.
2. Дудецкий А.Я. Теоретические вопросы воображения и творчества. - См., 1974.
3. Дьяченко О.М. Воображение дошкольника. - 1986. - №5. - Серия "Педагогический факультет".
4. Миллер Д., Галантер Ю., Прибрам К. Планы и структура поведения. - М., 1965.
5. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. - М., 1986. - Гл.13.
Загальна психологія / Під ред. Максименка С.Д. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве