WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Загальна характеристика пам’яті - Реферат

Загальна характеристика пам’яті - Реферат

кодування інформації . Встановлено, що в основі короткочасної пам'яті лежать процеси активного приговорювання, тобто повторення інформації індивідом. Довгочасна пам'ять забезпечує довготривале збереження матеріалу нерідко значного об'єму. Основним механізмом введення інформації в довгочасну пам'ять і її фіксації є повторення, яке відбувається на рівні короткочасної пам'яті. Причому механічне повторення, коли людина не вникає в зміст інформації, не забезпечує її тривале запам'ятання. В процесі збереження поступово відбувається деяка структурна перебудова матеріалу: зменшується обсяг, втрачається чіткість формулювань, але чіткіше виділяється його структура і основний зміст. Якщо за ознаку класифікації вибрати мету діяльності людини, то пам'ять поділяють на мимовільну і довільну. Мимовільною пам'яттю називають процеси запам"ятовування і відтворення, в яких відсутня спеціально поставлена мета щось запам'ятати чи відтворити. Мимовільне запам"ятовування відбувається ніби само по собі. Воно виступає як побічний продукт діяльності, яку виконує людина, а тому єфрагментарним і неміцним. Необхідною умовою мимовільного запам'ятання будь-яких об'єктів є активна взаємодія з ними. Довільна пам'ять - це запам"ятовування і відтворення, коли людина ставить перед собою мету запам'ятати. Тоді запам"ятовування відбувається як спеціальна мнемічна дія, що здійснюється за допомогою мнемічних операцій, до яких входять включення матеріалу в систему досвіду індивіда, пошук способів організації матеріалу для його запам'ятання і відтворення та ін. Мимовільна і довільна пам'яті являють собою дві послідовні ступені розвитку пам'яті. За допомогою мимовільної пам'яті без спеціальних мнемічних намірів формується основна частина людського досвіду. Довільна пам'ять використовується тоді, коли виникає необхідність керувати своєю пам'яттю. За рівнем усвідомлення матеріалу, який запам'ятовується, пам'ять поділяють на смислову і механічну. Смислова пам'ять пов'язана з розумінням матеріалу, який запам'ятовується. Вона спирається на смислові зв'язки, які являють собою різні за складністю системи словесних і образних асоціацій. Запам'ятовуваний матеріал логічно обробляється, узагальнюється, пов'язується з наявним досвідом, а тому довше зберігається і легше відтворюється, Смислове запам"ятовування розвивається разом з розвитком мовлення і мислення. Воно буває мимовільним і довільним. Механічна пам'ять існує в тих випадках, коли не забезпечується розуміння засвоюваного матеріалу. Вона починає діяти тоді, коли матеріал надто важкий для розуміння або коли його розуміння підмінюється простим повторенням. Іноді невірно вважають, що механічне і смислове запам"ятовування є ступенями розвитку пам'яті. Це не так. Механічне запам"ятовування не є обов'язковим. Навпаки, з ним треба боротись, бо воно стримує розвиток смислової пам'яті.
Процеси пам'яті. До них відносять запам"ятовування, збереження, відтворення і забування. Запам'ятовування - це процес пам'яті, в результаті якого відбувається закріплення нового матеріалу шляхом пов'язування його з раніше набутим. Воно є закономірним продуктом діяльності суб'єкта з об'єктом і має вибірковий характер. Характеристики запам"ятовування матеріалу визначаються мотивами, цілями і способами діяльності особистості. Так, в дослідах О.Шорохової одній групі студентів розповідали про інструменти, якими потрібно буде користуватися при побудові зоолабіринту і показували їх, а інша група працювала на його будівництві, використовуючи на практиці ці знаряддя. Через деякий час попросили студентів пригадати , які інструменти потрібні для будівництва зоолабіринту. Виявилося, що в другій групі запам'ятання було значно повнішим. Залежно від того ставиться перед людиною мнемічна задача чи ні запам"ятовування поділяють на мимовільне і довільне. При мимовільному запам'ятовуванні людина не ставить собі за мету щось запам'ятати і не використовує для цього ніяких засобів, тобто мимовільне запам"ятовування не є спеціально цілеспрямованою дією. Воно є побічним результатом діяльності, яка спрямована на виконання інших завдань. При довільному запам'ятовуванні людина, що спонукається певними мотивами, ставить перед собою задачу щось запам'ятати і застосовує певні засоби для досягнення мети. Як за метою, так і способом досягнення мимовільне і довільне запам"ятовування є двома ступенями розвитку запам"ятовування. Спочатку у дитини виникає мимовільне запам"ятовування і тільки пізніше воно стає довільним. Мимовільне запам"ятовування відбувається в діяльності людини і є її закономірним продуктом. Про це переконливо свідчать досліди проведені П.І.Зінченком та А.О.Смірновим. В одній групі кожному учневі запропонували набір карточок, на яких були зображені рослини, тварини, машини тощо і числа. Учнів попросили розглянути карточки і розподіли їх на групи за зображеними об'єктами. Коли вони справилися із завданням, карточки зібрали і через деякий час учнів попросили пригадати які предмети були зображені на карточках. Виявилося, що учні запам'ятали немало предметів. Коли ж їх попросили пригадати зображені числа, то виявилося, що їх запам'ятали мало, а деякі учні навіть дивувалися чи були там числа. В іншій групі учням запропонували ці ж карточки і попросили розмістити їх в порядку зростання зображених чисел. Через деякий час, після того як карточки зібрали, учнів попросили пригадати зображені числа. Виявилося, що вони добре пам'ятають ці числа, але слабо запам"ятали предмети, зображені на карточках. Таким чином було встановлено, що необхідною умовою мимовільного запам'ятання якогось матеріалу є дійове ставлення до нього. В дослідах з розв'язуванням арифметичних задач учнями перших класів і студентами вузу було встановлено: Якщо матеріал входить в зміст основної мети діяльності, то він запам'ятовується краще, ніж тоді, коли включається в умови досягнення мети. Це пояснюється тим, що матеріал, який займає різне місце в діяльності людини має різне сигнальне значення, а тому викликає різне орієнтування і по різному підкріплюється. Крім того, в дослідах було показано, що матеріал, який займає місце основної мети в діяльності запам'ятовується тим краще чим змістовніші зв'язки встановлюються в ньому. Тобто мимовільно запам'ятовується краще той матеріал, який викликає більш активну розумову роботу над ним. Мимовільно запам'ятовується повніше і міцніше той матеріал, який має для нас істотне життєве значення, що викликає у нас
Loading...

 
 

Цікаве