WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Загальна характеристика здібності - Реферат

Загальна характеристика здібності - Реферат

якостей, які в сукупності забезпечують успішне виконання даної діяльності. Таким чином, структура здібностей складна й багатогранна, причому її компоненти не рівноцінні.
Серед сукупності різних сторін здібностей можна виділити провідні й підпорядковані якості, які утворюють підструктури, а також загальні й спеціальні (специфічні) властивості. У загальних властивостях виражаються ті риси, які властиві для ряду професій. Так, розвинена уява і творче мислення властиві не лише художнику, актору, але й конструктору, архітектору, вчителю і представникам багатьох інших професій. Помітний розвиток в окремої людини загальних властивостей робить її різносторонньою, здатною до багатьох споріднених видів діяльності.
Специфічні особливості тісніше пов'язані з вимогами конкретної діяльності. Так, у актора і літератора добре розвинута уява, однак її спрямованість одержує в обох випадках різне вираження. Мета першого - сценічне втілення образу, уже створеного письменником, мета другого - створити за допомогою слова новий оригінальний образ.
Загальні здібності не протиставляються спеціальним, а утворюють таку структурну єдність, в якій більш загальні і широкі здібності допомагають успіхам, досягненням у тому чи іншому конкретному виді діяльності.
Є різні підходи до сутності загальних здібностей. Так, М.Д.Левітов вказував, що вони переважно стосуються мислительних процесів і фізіологічно визначають той рівень аналітико-синтетичної діяльності, на якому відбувається систематизація складних зв'язків і рухливий зв'язок між 1-ою і ІІ-ою сигнальними системами. Крім того, вони включають в себе ті якості, які визначають як кмітливість ( швидкість розумової орієнтації ), вдумливість, критичність тощо.
Деякі автори ставлять під сумнів існування спеціальних здібностей, вказуючи, що існують лише загальні здібності, а специфічною є їх спрямованість. Схожої точки зору дотримуються О.Г.Ковальов і В.М.Мясіщев, так ставлячи питання щодо всіх спеціальних наукових здібностей: "Може бути, в цьому випадку мова йде про здоровий мозок з достатньою пластичністю, діяльність якого спрямовується, з однієї сторони, потребою в діяльності, а з другої сторони, збігом обставин?"
В сучасних дослідженнях нагромаджуються матеріали про залежність можливостей людини в діяльності саме від особливостей її психічних процесів. Так, в дослідженнях Е.О.Голубєвої та її співробітників показано певну залежність продуктивності мимовільної та довільної пам'яті (від якої залежить і успішність учіння) від індивідуально-природних властивостей типу нервової системи. Н.С.Лейтес також вважає, що найбільш перспективним є таке піднесення інтелекту, яке несе в собі й деяку спрямованість, риси самовизначення. Тобто поєднується з міцніючим з роками нахилом до певних видів занять.
Раннє самовизначення дитини невіддільне від спеціалізації її розумових здібностей. Загальний розумовий розвиток веде до формування інтелекту в цілому і разом з тим до виявлення і розвитку більш часткових його сторін. Це означає, що поряд з розрізненням загальних (розумових) і спеціальних здібностей, не можна не враховувати і певної спеціалізації всередині самих розумових властивостей. Те, що їх називають загальними, є досить умовним: розум людини включає в себе і більш загальні, і більш спеціальні моменти. Тому, розглядаючи структуру розумових здібностей, К.К.Платонов виділяє в ній ряд специфічних компонентів: здатність до аналізу і синтезу, здатність до відокремлення істотного від неістотного, здатність діалектичного охоплення явища в цілому, здатність до смислової пам'яті тощо.
Вітчизняними вченими зроблено значний вклад у вивченні структури і шляхів формування спеціальних здібностей: математичних здібностей (В.А.Крутецький, В.М.Мясіщев), літературних (О.Г.Ковальов, В.П.Ягункова), образотворчих (В.І Кирієнко, О.Г. Ковальов), учбових (О.О.Бодальов), педагогічних (Н.В.Кузьміна, І.О.Синиця), організаторських (О.Г.Ковальов), конструктивно-технічних (В.М. Колбановський, П.М.Якобсон), дослідницьких здібностей (В.І. Андрєєв, В.Г. Розумовський) та ін.
Проблема структури спеціальних здібностей широко досліджується і в зарубіжній психології. Проте підхід до її розв'язання принципово інший. Якщо вище згадані психологи намагались виявити структуру здібностей на основі якісного аналізу діяльності учнів, то в західноєвропейській і американській психології домінуючим є кількісний підхід. Визначаючи величину коефіцієнтів кореляції між різними запропонованими учням тестами, вони (Х.Олдхем, М.Баракат, А.Блекуелл та ін.) з допомогою факторного аналізу виділяють різні фактори, які вважають компонентами спеціальних здібностей. Очевидно, такий підхід до дослідження структури спеціальних здібностей поряд з позитивними сторонами має і ряд суттєвих недоліків. Базуючись лише на кількісних результатах розв'язання тестів і не аналізуючи характер діяльності учнів при цьому, важко добитись об'єктивних результатів, адже вони в значній мірі будуть залежати від характеру запропонованих тестів і підготовленості дітей.
Загальні й спеціальні здібності можуть знаходитись у різному поєднанні між собою. Леонардо да Вінчі був всесторонньо обдарованою людиною, як і М.В Ломоносов і Й.Гете. Всім їм характерними є високий рівень загальних здібностей, а також високими рівнями спеціальних здібностей до великої кількості різноманітної діяльності - наукових, прикладних, літературних та ін. У деяких людей ми зустрічаємо поєднання двох-трьох здібностей: О.С.Пушкін і М.Ю.Лермонтов - поети і прозаїки, Т.Г.Шевченко - поет і художник, Грибоєдов -поет, дипломат і музикант, Бородін - музикант і хімік. Але є й такі, які проявили себе в одній галузі: І.П.Павлов - у фізіології, О.Фет - в поезії, П.І.Чайковський - в музиці, І.П.Кулібін - у винахідництві і т.д.
Виникає запитання: як прогнозувати таких людей? Адже, за винятком математики, музики, частково поезії, багато інших здібностей проявляються пізно. Які ж ті ознаки творчої особистості, які ще в школі (а то і в ранньому віці) допоможуть педагогам визначити обдарованість дитини з метою складення для неї індивідуального графіку занять, рекомендації вступити у спеціальну школу і т.п.? /Проблема/
Пригадаємо ( з теми "Діяльність" ) визначення творчої діяльності. Отже, творча діяльність - це така діяльність, в результаті якої виникає або створюється нове у різних планах і масштабах, як матеріально закріпленого, так і матеріально незакріпленого. Успішно виконувати творчу роботу можуть лише особистості з творчими здібностями. У більшості трактувань визначення творчих здібностей зводиться до ототожнення їх з розумовими здібностями (І.Я.Лернер, А.М.Матюшкін). В.О.Моляко дає таке визначення: творчі здібності - синтез властивостей і особливостей особистості, які характеризують ступінь їх відповідностівимогам певного виду творчої діяльності і зумовлюють рівень її результативності. Оцінити рівень творчих здібностей можна на основі синтезованої характеристики таких властивостей і особливостей особистості, як: мотиваційно-творча активність, інтелектуально-логічні й інтелектуально-евристичні здібності, здібності до
Loading...

 
 

Цікаве