WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Загальна характеристика діяльності - Реферат

Загальна характеристика діяльності - Реферат

завершується безрезультатно. Як влучно стверджує народне прислів'я "Перший млинець завжди жужмом". Пробуючи повторно виконати дію, свідомо помічаючи і виправляючи помилки, людина починає підмічати її рухові особливості, в неї появляються рухові відчуття, необхідні для регуляції дії. З метою закріплення дії людина починає виконувати її багато разів. Багаторазове виконання певних дій чи видів діяльності з метою її освоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням, називають вправлянням. В процесі вправляння відбуваються зміни в прийомах виконання дії в напрямку виправлення помилкових і поступового відсіювання зайвих рухів. При цьому дія ніби згортається, прискорюється і полегшується її виконання, виробляється певна стандартизація виконання рухів, а тому зростає їх автоматизація. Часткова автоматизованість виконання і регуляції доцільних рухів і дій називається навичкою. Основою для формування навичок є стереотипність умов, у яких відбувається вправляння. Навички виробляються і у тварин шляхом дресирування. Але навички у людини і у тварин суттєво відрізняються між собою: навичка тварини є несвідомим умовним рефлексом, тоді як у людини це свідомо автоматизована дія, у якій свідомість звільняється від контролю за виконанням прийомів дії і переключається на її цілі і умови виконання. Психологічні дослідження нейродинаміки мозкових процесів при утворенні навичок, проведені Є.І.Бойко, показали, що при виконанні людиною вправ в умовах, які стереотипно повторюються, в корі головного мозку утворюється впорядкована система чи динамічний стереотип умовних реакцій. Функціонування навичок ґрунтується переважно на першосигнальних динамічних стереотипах, які працюють при мінімальному контролі з боку другої сигнальної системи. В процесі формування навички в її структурі відбуваються певні зміни, пов'язані з процесом автоматизації.
1. Змінюються прийоми виконання дії. Зайві рухи, які в процесі вправляння не отримують позитивного підкріплення, відсіюються. Дія згортається, виконується легше, більш вправно і швидше.
2. Змінюються прийоми сенсорного контролю за процесом виконання. Поступово зоровий контроль зменшується, його функції передаються м'язовому контролю.
3. Змінюються прийоми центральної регуляції дії. Увага переміщується з процесу виконання дії на її результат. Внаслідок цього значно зменшується кількість допущених помилок. Появляється можливість антиципації - передбачення свідомістю серії прийомів, які треба виконати. Процес засвоєння дії можна описати кількісно і зобразити графічно, якщо залежно від кількості вправ вимірювати якусь ознаку дії. Якщо на осі Ох відкладати кількість виконаних вправ, а на осі Оу - величину вимірюваної ознаки, то одержана крива називається кривою вправляння чи кривою научіння. Вона графічно зображає хід формування навички. Формування будь-якої навички не є самостійним ізольованим процесом. В ньому бере участь увесь попередній досвід людини. Кожна навичка формується в системі інших навичок, якими вже володіє людина. Одні з них полегшують формування нової навички, інші- заважають, а деякі його видозмінюють. Це явище називають взаємодією навичок. Загальний закон вироблення навички полягає в тому, що людина кожне нове завдання намагається виконувати уже відомим способом, використовуючи раніше сформовані прийоми діяльності. Успішність такого переносу способів діяльності залежить від того, наскільки вірно оцінена схожість задач з точки зору способів їх розв'язування. Якщо об'єкти або умови двох дій сприймаються людиною як схожі, тоді як насправді ці дії різні за прийомами виконання, контролю і регуляції, то використання раніше засвоєних прийомів діяльності є неефективним. Виявлення їх помилковості і заміна іншими вимагає часу і зусиль. Тоді формування нової навички затримується і ускладнюється. Негативний вплив раніше утвореної навички на формування нової називається негативним переносом або інтерференцією навичок. Так, перехід в деяких країнах з лівостороннього руху автомобілів на правосторонній тривалий час приводив до виникнення автомобільних аварій. Навичка лівосторонньої їзди негативно впливала на формування навички правостороннього руху. Коли ж об'єкти або умови обох дій різні, тоді як дії для їх виконання є схожими за прийомами виконання, контролю і регуляції, то формування нової навички полегшується і прискорюється. Позитивний вплив раніше утвореної навички на формування нової називається позитивним переносом або індукцією навичок. Проблема переносу , як зазначав Р.Вудвортс, має не тільки велике практичне значення, а являється фундаментальною психологічною проблемою, при цьому він мав на увазі не тільки перенос навичок, а й перенос умінь. Правильно і успішно здійснити перенос засвоєних дій на нові завдання - значить швидко і з мінімумом помилок засвоїти нові види діяльності.
9. Для успішного виконання діяльності потрібні не тільки навички як частково автоматизовані дії, що протікають лише під контролем свідомості, а й повністю усвідомлювані дії, які спираються на знання. Ці усвідомлювані дії прийнято називати уміннями. М.А.Риков характеризує уміння як "готовність діяти розумно, свідомо міркуючи, а не уподібнюючись до автомату". Про їх місце в діяльності людини точиться багато суперечок. Одні вчені вважають, що уміння виникають раніше навички, що це незавершена навичка, інші- що навичка передує умінню. Причиною цього є багатозначність трактування терміну "уміння", під яким нерідко розуміють і елементарний рівень виконання діяльності і майстерність людини даній діяльності. Проблема уміння є дуже складною. Про це свідчать матеріали майже десятирічної дискусії (1953-1962), яка велась на сторінках радянської психолого-педагогічної преси. Треба було з'ясувати психологічний зміст понять "навичка" і "уміння", розкрити їх природу і встановити співвідношення між ними, бо в зарубіжній науці не існує чіткого розрізнення між умінням (skill) і навичкою ( habit).Врезультаті дискусії прийшли до висновку, що відмінною ознакою умінь є використання правильних прийомів і способів діяльності в нових чи радикально змінених умовах шляхом свідомого і цілеспрямованого застосування відповідних знань в ході виконання завдань. Фізіологічною основою вміння є певна структура умовних зв'язків, що складається із зв'язків другої сигнальної системи, в якій представлені знання людини, і між системних зв'язків, завдяки яким комплекси збуджень, викликані словом, можуть динамічно передаватись у першу сигнальну систему.(Є.І.Бойко). Якщо у навичках знання використовуються лише на етапі формування, а потім дія виконується на основі виробленого стереотипу, то для умінь характерним є застосування знань і на етапі функціонування.
9. Уміння - це заснована на знаннях і навичках готовність людини успішно досягати поставленої мети діяльності в мінливих умовах її протікання.(Є.О.Мілерян). Уміє той, хто знає як виконувати певну діяльність і володіє відповідними технічними прийомами (навичками).Проведена дискусія допомогла розв'язати питання про співвідношення між навичками і вміннями. Деякі вчені (К.Корнілов, П.Шимбірьов, Л.Шварц, М.Левітов та ін.) заявляли , що "уміння - це неповністю завершена навичка і що сама навичка є відносно завершене вміння". Звідси виходило, що в процесі вправляння уміння перетворюється у навичку. Необґрунтованість і невірність такої точки зору показали З.Ходжава, Є.Бойко, В.Чебишова, Є.Мілерян та інші, які, виступивши проти концепції перетворення вміння у навичку, довели, що вміння є вищим утворенням, ніж
Loading...

 
 

Цікаве