WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Загальна характеристика діяльності - Реферат

Загальна характеристика діяльності - Реферат

який ще не має конкретно предметного вираження. Вона виникає як своєрідний сигнал про те, що для нормальної життєдіяльності чогось не вистачає, людина переживає певний дискомфорт. Усвідомлений аналіз цього стану приводить до виникнення мети. Мета ( ціль ) - це ідеальний образ об'єкта який в свідомості людини може задовольнити виниклу потребу. Будучи образом кінцевого результату, вона може бути близькою і далекою. Віддалена мета завжди конкретизується в ряді ближніх цілей. Іноді потреба зразу спонукає людину до діяльності, тобто породжує мотив, але частіше мета виступає своєю активною стороною в якості мотиву. Мотив - це те, що спонукає до діяльності і надає їй специфічні риси у виборі засобів і способів досягнення мети. Мотивами можуть бути потреби, інтереси, емоції, переконання та ідеали. Різноманітність діяльності породжує різноманітність мотивів. Як і мета, вони бувають близькими і далекими, особистими і суспільними. Залежно від наявних мотивів люди по різному ставляться до діяльності. Отже, при мотиваційному підході до аналізу діяльності в якості складових компонентів виділяють потребу, мотив і мету. Для одержання кінцевого результату, який реально задовольнить наявну потребу, необхідні ще предмет і засоби діяльності. Предмет діяльності - це об'єкт або сукупність об'єктів, перетворюючи які можна досягти поставленої мети. Наприклад, якщо метою діяльності було приготування якоїсь страви, то предметом діяльності будуть продукти, з яких її готують. Засоби діяльності становлять інструментальну сторону активності. До них відносять необхідні для виконання діяльності знаряддя, а також відповідні знання, навички і вміння.6. Діяльність можна аналізувати і з точки зору її моторних компонентів Мета, на досягнення якої спрямовується діяльність, як правило, є віддаленою. Тому досягнення її складається з послідовного розв'язування людиною ряду часткових завдань, які постають перед нею під час руху до цієї мети. Так, наприклад, випускник школи поставив собі за мету оволодіти професією інженера - конструктора. Для цього йому треба спочатку успішно закінчити навчання в школі, успішно скласти вступні іспити у вуз та семестрові екзамени, зробити і захистити дипломний проект. Всякий відносно завершений елемент діяльності, спрямований на досягнення певної проміжної мети і підпорядкований загальному мотиву діяльності називається дією. Дія - це моторна функція живого організму. Будь - яка конкретна діяльність є поєднанням певної системи дій. Кожна дія складається із системи рухів., тобто операцій, підпорядкованих завданню, яке виконується в тих чи інших конкретних умовах. Серед великої кількості відомих людських дій ( трудові, комунікативні, соціальні та ін.) найбільш розповсюдженими є предметні дії, які спрямовані на зміну стану чи властивостей предмету. Їх аналіз показує, що, не дивлячись на зовнішню різноманітність, всі вони, як правило, складаються в основному з трьох простих елементів - взяти, перемістити і відпустити в поєднанні з допоміжними рухами корпусу тіла, ніг і голови. В різних видах рухів ці елементи розрізняються особливістю поєднання, траєкторією, силою, швидкістю, амплітудою і тим, якими частинами тіла вони виконуються. Поряд з предметними рухами в діяльності беруть участь рухи, які забезпечують переміщення, комунікацію, зберігають положення тіла. Саме виконання руху неперервно контролюється і коригується шляхом співставлення його виконання з кінцевою метою дії. Але як здійснюється цей контроль в психології поки-що не з'ясовано, хоч відомо, що певну роль тут відіграє сенсорний контроль. Його порушення часто приводить до неможливості виконання дії. Про це свідчать досліди з призматичними окулярами Меньє, які повертають відображені об'єкти на 180 градусів. Тому П.К.Анохін вважає, що керування рухами здійснюється за принципом зворотного зв'язку. Каналом зв'язку є органи чуття, джерелом інформації - властивості і ознаки предметів і рухів, що є орієнтирами дії. Цю форму зв'язку Анохін назвав зворотною аферентацією. Отже, виконання предметної дії крім системи рухів потребує сенсорного контролю і корекції рухів. Сама ж система рухів керується і регулюється ціллю діяльності. З точки зору цілі оцінюються результати виконаних дій і проходить їх корекція. Але в більшості випадків ціль ідеальна. Вона представлена в мозку людини динамічною моделлю майбутнього результату діяльності. З цією моделлю бажаного майбутнього порівнюються фактичні результати дії. Модель майбутньої дії (програма рухів) і її результатів (програма цілі), які випереджують в мозку людини саму дію Анохін назвав акцептором дії і випереджуючим відображенням.
7. Створення ідеальної моделі майбутнього результату можливе тому, що об'єкти мають ряд стійких істотних властивостей, які однаково проявляються в різних умовах. Їх наявність дозволяє передбачити розвиток подій у майбутньому. Тоді зовнішня предметна діяльність ніби випереджується зовнішньою ідеальною. Предметні дії над об'єктами замінюються психічними операціями над істотними властивостями об'єктів. Процес переходу від зовнішньої, реальної дії до внутрішньої , ідеальної називається інтеріоризацією. Цей термін в психології вперше застосував Ж.Піаже, але в працях Л.С.Виготського і О.М.Леонтьєва він одержав дещо інший зміст. Інтеріоризація надає психіці людини можливість оперувати образами предметів, які відсутні в полі зору. Відірвавшись від матеріального носія, людина за допомогою образу може вільно переміщуватися в просторі і часі, оперувати образами минулого і створювати образи майбутнього. Важливу роль при цьому відіграє слово, що містить в собі значення речей, їх істотні властивості і способи оперування ними. Воно дозволяє регулювати діяльність і поведінку людини досвідом і знаннями. Таким чином, в діяльності тісно поєднані її зовнішня ( фізична ) і внутрішня ( психічна ) сторони. За аналогією до інтеріоризації зовнішня предметна діяльність по відношенню до внутрішньої, психічної називається екстеріоризацією.8. Освоєння діяльності відбувається через освоєння дій, за допомогою яких вона реалізується. В кожній дії виділяють моторні (рухові), сенсорні (чуттєві) і центральні компоненти, які відповідно здійснюють її виконання, контроль і регуляцію. Способи виконання, контролю і регуляції дій, які використовує людина в процесі діяльності, називають прийомами діяльності. Залежно від поставленої мети і рівня оволодіння діяльністю кожна з цих функцій може бути реалізована як свідомо, так і несвідомо, наприклад, звичайна ходьбапо дорозі і ходьба по канату. Оволодіння дією може відбуватися по різному. В одних випадках, виходячи з поставленої мети, людина сама конструює необхідну дію шляхом "сліпого" поєднання різних рухів, в інших - вона ніби "присвоює" її, сприймаючи зразки її виконання другими людьми. Перший шлях складний і довгий, пов'язаний із значними труднощами і можливістю неуспіху. Другий шлях швидше приводить до мети. Тут освоєння дії розпочинається із сприймання зразка її виконання. Спостерігаючи за виконанням дії і слухаючи словесні настанови, людина намагається виділити її основні моменти, опорні орієнтири, запам'ятати її хід і особливості. В неї складається рухове уявлення дії. При цьому в головному мозку формується своєрідна нервова модель дії .(Є.І.Бойко). Щоб виконати цю дію людині потрібно сприйнятий образ і словесні настанови перекласти на мову моторики. Перші спроби виконання дії, тобто практичної реалізації нервової моделі, проходять з великими труднощами: затрачається багато часу і зусиль, допускається багато помилок і найчастіше
Loading...

 
 

Цікаве