WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого – педагогічні умови реалізації можливостей сензитивних періодів у психічному розвитку особистості - Реферат

Психолого – педагогічні умови реалізації можливостей сензитивних періодів у психічному розвитку особистості - Реферат

ранніх досягнень зовсім не означає, що передумови великих здібностей не зможуть проявитися у подальшому. Наприклад, у старших класах зустрічаються учні, які вперше у цьому віці, дивуючи учителів і ровесників, починають виявляти значно вищий рівень розумових здібностей у результаті підвищеної чутливості до того, до чого раніше були байдужими.
Такого роду "переорієнтація" сприйнятливості і відповідно активності, за результатами ряду досліжень, може суттєвим чином залежати від особливостей ходу вікового розвитку. Відомо, що зовсім інші психологічні риси бувають наслідком, наприклад,спроб форсувати розвиток дитини непосильними навантаженнями, або, навпаки, зберігати її дитячі риси шляхом ізоляції дитини від життя тощо. Звичайно, найбільш повноцінний віковий розвиток - не такий коли дитинство штучно продовжується, розтягується, або, навпаки, надмірно стискається, а такий, у якому кожний його період у певній мірі робить свій внесок у формування особистості.
У чому ж необхідно шукати причину якісно своєрідної сензитивності періодів дитинства?
У вітчизняній психології загальновизнаною є думка, що для правильного розуміння ходу розвитку дитини необхідно опиратися на аналіз її діяльності, що розвивається. Сходження дитини "віковими сходинками", маючи свої природньогенетичні передумови, відбувається завдяки прилученню до людського способу життя з його історично сформованими особливостями навчання і виховання. Ми при цьому послідовна зміна форм взаємодії з оточуючим і зміна місця дитини в системі людських взаємин передбачає кожний раз власну активність підростаючої людини.
Для пояснення переходів від однієї вікової стадії до іншої як правило посилаються на зміну "провідного типу діяльності", тобто такої діяльності, яка обумовлює, визначає найважливіші зміни у психічних процесах і психічних особливостях особистості дитини (О. М. Леонтьєв).
Разом з тим недостатньо уваги, на жаль, приділяється тим внутрішнім передумовам своєрідності діяльності, які і відрізняють кожний віковий період. Адже, як зазначає Н.С.Лейтес, динаміка онтогенезу не зводиться до результатів засвоєння людського досвіду: вікові періоди дитинства несуть у собі і "спонтанійний розвиток", і мають у якості передумови розвитку психофізіологічні особливості, які змінилися. У зв'язку з цим головне полягає не стільки у тому, в якому виді діяльності (грі, учінні, праці, спілкуванні) переважно розвивається особистість дитини у даному віці, скільки у виявленні більш конкретних психологічних характеристик діяльності і самих властивостей особистості дитини на різних вікових етапах. С.Л.Рубінштейн писав про те, що шлях індивідуального розвитку дитини представляє собою історію прекрасних перетворень, які розгортаються у вузьких рамках небагатьох років. Історія цих перетворень не є простим поєднанням випадковостей, а закономірний процес розвитку. Безсумнівно, що соціальні впливи переломлюються через внутрішні умови розвитку, у тому числі анатомо - фізіологічні особливості дозрівання мозку дитини. Самі "внутрішні умови" багато у чому є результатом зовнішніх впливів, але до них не зводяться. Р.В.Сперрі, аналізуючи особливості дозрівання нервової системи зазначає, що нервова тканина може бути більш пластичною на певних стадіях свого розвитку...[ 3 ].
Особливо необхідно наголосити на великій ролі дозрівання перших структур, оскільки саме дозрівання виступає в якості виключно важливої умови психічного розвитку. Як наголошував у свій час Л.С.Виготський, саме те, що різного роду формуючі впливи падають на грунт дозріваючих процесів, відрізняє психічний розвиток в онтогенезі від навчання дорослої людини (Н.С.Лейтес, О.В.Запорожець,Л.О.Венгер та ін.).
З приводу сензитивних періодів розвитку Б.Г.Ананьєв влучно зазначає:"Подібні оптимуми розвитку дитини неможливо безпосередньо вивести з процесу дозрівання (натуральний ряд) і неможливо пояснити лише майстерністю педагогічного впливу і культурними здобутками дитини (соціальний ряд). Вони відносяться до тих переплетень органічного і соціального рядів у цілісному психічному розвитку, про які писав Виготський" [1; 163].
Сензитивні періоди привертають увагу до вікових змін як необхідних передумов розвитку. Особливо слід відзначити, що від ступеня вираженості того чи іншого сензитивного періоду, а також від відмінностей у темпі і ритмі вікових змін багато у чому залежить становлення індивідуально психологічних відмінностей. Головне значення сензитивних періодів полягає у тому, що вони виявляють якісну своєрідність окремих етапів вікового розвитку і свідчать про великі потенції дитинства.
З огляду на сказане дуже важливо удосконалювати зміст, форми і методи виховання, щоб на кожній віковій ступені розвитку дитини забезпечити послідовне, поетапне формування якостей і здібностей майбутньої особистості.
Маленька дитина дуже пластична, сенсибильна, легко научувана. Вона багато може. Проте підвищення можливостей виховання вимагає суворого врахування вікових психо- фізіологічних особливостей дитини.
Насамперед, слід врахувати, що ми маємо справу з підростаючим дитячим мозком, дозрівання якого ще не завершилося, функціональні особливості якого ще не склалися і робота якого ще обмежена.
Тому при перебудові педагогічного процесу і удосконаленні виховних програм, необхідно передбачати не лише те, чого дитина даного віку здатна досягнути при інтенсивному вправлянні, але і те, яких саме фізичних та нервово - психологічних затрат це їй буде коштувати. Адже відомо, яку небезпеку приховує у собі перевантаження, перевтома для стану здоров'я і подальшого ходу дитячого розвитку.
По-друге, психолого - педагогічні дослідження свідчать, що максимальний ефект у реалізації великих можливостей дитини досягається у тому випадку, коли використовувані методи і форми виховання ґрунтуються на врахуванні психофізіологічних особливостей даного періоду.
І, нарешті, знання і врахування у навчально - виховній роботі з дітьми сензитивності кожного вікового періоду дитинства сприяє прискоренню психічного розвитку і формуванню особистості підростаючих громадян.
Список використаної літератури
1. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. Л. 1969. - 336с.
2. ВьІготский Л.С. Проблема возраста // Собрание соч.: В 6 т.- М., 1984 (6)- Т. 4 - С. 244-269.
3. Запорожець А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. - В кн.. Принцип развития в психологи. М., 1978., С.243 - 267.
4. Лейтес Н.С. К проблеме сензетивньІх периодов психологического развития . - В кн.. Принцип развития в психологи. М., 1978., С.196-211.
5. Психология развития / Под ред. Т.Д.Марцинковской М., 2001 - 350 с.
Loading...

 
 

Цікаве