WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого – педагогічні умови реалізації можливостей сензитивних періодів у психічному розвитку особистості - Реферат

Психолого – педагогічні умови реалізації можливостей сензитивних періодів у психічному розвитку особистості - Реферат


Реферат на тему:
Психолого - педагогічні умови реалізації можливостей сензитивних періодів у психічному розвитку особистості
ПЛАН
1. Поняття про вікову чутливість
2. Основні підходи в сучасній науці до пояснення природи і особливостей сенситивних періодів.
3. Характеристика сенситивних періодів дитинства.
Психічний розвиток в онтогенезі представляє собою послідовний ряд переходів від одного ступеня розвитку до іншого. Ця стабільність розвитку є об'єктивною реальністю, а не результатом умовного поділу безперервного процесу (Л.С.Виготський, А.Валлон). Разом з тим, як зазначає Б.Г.Ананьєв, ми не оперуємо даними про те, як поступово складається весь цей процес, як кожна попередня стадія є генетичною основою для наступних стадій розвитку, що є постійною і змінною "величинами" психічного розвитку, які новоутворення розвитку тощо (1957).
На думку Н.С.Лейтеса для розуміння психічного розвитку дитини першочергове значення мають дані, які нагромаджуються в психології, про вікову чутливість, як особливий відгук на оточуюче, яка по-своєму характеризує кожний вік. Різна вікова чутливість на різних періодах дитинства, тимчасове підвищення її рівня і зміна її спрямованості призводять до того, що в роки дозрівання закономірно наступають так звані "сензитивні періоди", коли виявляються сприятливі умови для розвитку психіки в тих чи інших напрямках, а потім ці можливості поступово або різко слабшають. Термін "сензитивний період" використовується для позначення відрізка часу, в який певний набір стимулів справляє найбільший вплив на розвиток функції, ніж до і після. Фактично сензитивний період представляє собою період найбільшої пластичності, під час якого структура і функція демонструють свою здібність до модифікованої мінливості у відповідності зі специфікою зовнішніх умов[ 5 ].
Про сезитивні періоди Л.С.Виготський писав: "У цей період певні впливи мають чутливий вплив на весь хід розвитку, викликаючи у ньому ті чи інші глибокі зміни. У інші періоди ті ж самі умови можуть виявитися нейтральними або навіть мати зворотній вплив на хід розвитку. Сензитивні періоди співпадають повністю з тим, що ми називали оптимальними термінами навчання" [3;197].
Найбільш відомий і описаний у віковій психології приклад сензитивного періоду - це роки оволодіння дитиною мовленням (з 1 року до 3 років). Про цей період пише О.М.Леонтьєв, розглядаючи питання про "функціональні органи" як фізіологічну основу здібностей. Він зокрема зазначає, що для деяких функціональних органів можуть бути достатньо точно вказані так звані сензитивні періоди, тобто періоди, коли їх формування проходить найбільш швидко і особливо ефективно. Відомо, наприклад, що у ранньому дитинстві легко і швидко розвивається мовленнєвий слух, артикуляція і складається враження спонтанного розвитку мовлення. З іншого боку, якщо розвиток мовлення в силу певних виняткових умов затримується на кілька років, то розвиток його вкрай ускладнюється.
Підтримуючи ідею Л.С.Виготського, Б.Г.Ананьєв підкреслює: "Сензитивні періоди, про які говорив Л.С.Виготський, безсумнівно, існують перш за все - в аналітичній діяльності мозку. Про їх існування передбачав ще К.Д.Ушинський, який вважав своєчасність навчання (у відповідності з можливістю дитячого розвитку, яка настає) одним з головних принципів дидактики[3].
Існування сензитивних періодів визнається, проте вони різко стають предметом психологічних досліджень. Разом з тим, інтерес до цього аспекту вікового розвитку зростає, про що свідчать Міжнародні психологічні конгреси, симпозіуми, конференції, семінари, круглі столи.
Зокрема І.С.Розенблат, на основі експериментальних даних, стверджує, що швидкість наступання, ефективність і тривалість сензитивного періоду залежить від особливостей попередніх періодів і специфіки даного періоду; крім того було встановлено, що всередині самого сензитивного періоду виступають певні фази розвитку. За Розенблатом "зміна сензитивного періоду одночасно перериває і продовжує лінію вікового розвитку.
Інший вчений Х.Є.Грубер вважає неправомірним твердження, ніби найбільш значимі для майбутнього розвитку події відбуваються лише у ранньому періоді онтогенезу.
Періоди підвищеної сприйнятливості до певних впливів іноді називають критичними. На відмінності між критичними і сензитивними періодами детально зупиняється Н.С.Лейтес[1]. Він наголошує на тому, що в критичний, переломний період вікового розвитку підвищується чутливість до неадекватних подразників, а тим самим і "пошкоджуваність" організму. У цьому і полягає головна відмінна ознака чутливості "критичного періоду", на якій наголошується у фізіології (І.А.Аршавський).
Таким чином, у віковій фізіології "критичні періоди" розглядаються головним чином з позицій можливості порушення нормального ходу розвитку, а не з точки зору сензитивності індивіда до формуючих впливів діяльності чи середовища.
Грунтовний аналіз психічного розвитку дітей і підлітків у критичні періоди зробив Л.С.Виготський [2].
Зауважимо, що Л.С.Виготський та його послідовники Д.Б.Ельконін, В.В.Давидов не зв'язують критичні періоди спеціально з сензитивністю дитини до формуючих впливів. Це, на думку вчених, різні за змістом терміни і аж ніяк не синоніми. Зокрема, термін "сензитивний період" виражає набагато ширше поняття.
Відомий психолог О.В.Запорожець розглядає поняття сензитивних періодів у широкому смислі:"У кожному віці дитина виявляється особливо чутливою, сензитивною до певного роду впливів, у зв'язку з чим у неї на даній генетичній ступені, при наявності відповідних соціально - педагогічних умов, найбільш інтенсивно розвиваються певні психічні процеси і якості". Вчений підкреслює, що " Кожний віковий період володіє своєю віковою чутливістю, "сензитивністю", у зв'язку з чим навчання деяким знанням і умінням у молодших вікових періодах виявляється іноді більш ефективним, ніж у старших"[ 4; 263].
Чому ж у молодшому віці навчання може виявитися більш ефективним? Однією з причин цього є внутрішні умови вікового розвитку: відомо, наприклад, що легкість пробудження активності, безпосередній відгук на оточуюче, які дуже важливі для научуваності (Менчинська, 1971) у деяких своїх проявах з роками знижуються (Сибирякова, 1970). Крім того, сензитивність вікових періодів означає не лише "чутливість" дітей, але і відповідно спрямованість активності змінюються з віком: на одних вікових етапах - переважає увага до одних сторін дійсності, на других - до інших.
За даними Лейтеса (1971), Чудновського (1976)) всі етапи дитинства у широкому розумінні цього слова є сензитивними. Розглянемо, до чого переважно є сензитивним дошкільний вік і кожен з трьох періодів шкільного
Loading...

 
 

Цікаве