WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості становлення характеру у юнацькому віці - Курсова робота

Особливості становлення характеру у юнацькому віці - Курсова робота

вигляді, тобто яскраво виражені риси темпераментів. Для молодших школярів властиві визначеність, чіткість і вираженість типологічних рис темпераменту. Це пояснюється тим, що з поведінці учнів початкових класів виразніше та прозоріше виявляються типологічні особливості вищої нервової діяльності (як фізіологічної основи темпераменту), які пізніше перекриваються, маскуються звичними формами поведінки, що склалася в житті особистості. Оскільки в молодшого школяра характер ще не сформувався, намічаються лише деякі його риси, то дитина даного віку ще не здатна володіти своїм темпераментом, стримувати його прояви, якщо вони розходяться з її вимогами до своєї поведінки.
У підлітковому віці властивості темпераменту органічно поєднуються з якостями характеру й виявляються всередині нових форм відносин. Саме тому часто прояви темпераменту приймають за риси характеру і, навпаки, риси характеру - за прояви особливостей темпераменту. У процесі життя відбу-ваються якісні перетворення структури особистості. Унаслідок розвитку одні риси темпераменту послаблюються, інші посилюються, що може спричинити певні зміни поведінки підлітка загалом. Цей складний процес розвитку якісних перетворень залежить від стилю життя учнів середнього шкільного віку, виховання та діяльності. Залежно від характеру зовнішніх впливів, тимчасові нервові зв'язки, що утворюються при цьому, в одних випадках можуть маскувати природні риси типів темпераменту підлітків, у інших - змінювати або закріплювати їх. Саме тому в підлітковому віці складно виділити тип темпераменту, причому значно частіше, ніж у молодшому шкільному віці, в учнів середнього шкільного віку виявляється поєднання рис різних темпераментів, тобто різні типи темпераменту.
Оскільки підлітковий вік-це період значних зрушень у розвитку самосвідомості особистості, виникнення усвідомленої потреби в самовихованні, важливий етап становлення характеру, учні середнього шкільного віку дістають значно більші можливості володіти своїм темпераментом, змінювати його негативні сторони, спираючись на позитивні.
Важливим висновком є виявлення різного ступеня діагностичної цінності різних методик дослідження типологічних особливостейтемпераменту учнів початкових і середніх класів. Установлено, що найбільш об'єктивні результати щодо досліджуваної проблеми можна отримати за використання комплексу взаємодоповнювальних психодіагностичних методик, які максимально відповідають віковим особли- . востям піддослідних. У процесі дослідження виявлено також, що відсутня залежність між віковими особливостями психологічних проявів темпераменту молодших школярів і підлітків та їх успішністю. Виявлено, що представники різних типів темпераменту ха-рактеризуються високими показниками успішності в навчальній діяльності. Це означає, що темперамент у школярів даних вікових груп є характеристикою тільки динаміки їхньої психічної діяльності, поведінки, а не її змісту, ступеня розвитку. За будь-якого типу темпераменту можливий окремий шлях досягнення високих навчальних успіхів, тобто різні типи темпераменту надають однакові можливості для продуктивності психічної діяльності учнів різних вікових груп. Проте "рівнопродуктивність", рівноцінність різних типів темпераменту означає "різностильовість" тих шляхів і засобів, за допомогою якихдосягають результатів, тобто з позиції можливостей виконання навчальної діяльності молоділими школярами властивості темпераменту впливають переважно на своєрідність процесу роботи.
Результати дослідження засвідчили й те, що відсутня чітка залежність між певними якостями особистості (товариськістю, комунікативними й організаторськими здібностями) й типами темпераменту молодших школярів і підлітків. У процесі дослідження було виявлено, що одна й та сама риса характеру простежується в молодших школярів із різним темпераментом, проте ця риса характеру в представників різних темпераментів виявляється у їхній поведінці по-різному. Це означає, що риси темпераменту й характеру учнів даних вікових груп утворюють практично нерозривну єдність. Це обумовлює інтегральну характеристику індивідуальності кожної дитини. Однак риси темпераменту, як особливості динамічної сторони психіки, є лише однією з передумов розвитку найважливіших властивостей психіки, які складають характер особистості.
Риси темпераменту учнів різних вікових груп не визначають якостей їхнього характеру, а впливають на конкретні способи формування цих власти-востей характеру під вирішальним впливом на школярів різного віку соціального середовища, діяльності й виховання.
На основі отриманих результатів дослідження було виявлено, що основне завдання вчителя полягає не в тому, щоб намагатися переробити один тип темпераменту на інший, оскільки це неможливо, а в тому, щоб врахувати вікові особливості прояву психологічних властивостей темпераментів учнів різних вікових груп, виховувати їхній темперамент, допомагаючи школярам відповідно до їхньої вікової специфіки впоратися з негативним сторонами кож-ного темпераменту, сприяти розвитку позитивних його сторін, виробляти вміння володіти своїм темпераментом. З метою розв'язання поставлених зав-дань учитель повинен використовувати такі напрямки реалізації індивідуального підходу до молодих школярів різних типів темпераменту:
o до дітей сангвінічного темпераменту потрібно застосовувати заходи, які б виховували в них посидючість і зосередженість уваги;
o представників холеричного типу темпераменту потрібно систематично утримувати від бурхливих реакцій, привчати до стриманості, самовладання, виховувати в них звичку до спокійнішої, рівномірної праці, розвивати почуття справедливості, вміння уважно ставитися до почуттів інших людей;
o в організації занять із флегматиками необхідно враховувати їхні схильності без діяльності, постійно активізувати їхню пізнавальну діяльність, звертати особливу увагу на уяву;
o у меланхоліків слід розвивати впевненість у своїх силах, заохочувати їхню активність, вимагати вчинків, пов'язаних із подоланням труднощів.
В організації навчально-виховної роботи з підлітками потрібно враховувати основні психологічні новоутворення цього вікового періоду, особ-ливо розвиток самосвідомості та виникнення усвідомленої потреби в самовихованні, тобто педагогічні впливи повинні спонукати до виховання самими підлітками в себе вмінь володіти проявами власного темпераменту. Поєднання виховання темпераменту із самовихованням становить вікову специфіку роботи вчителя з учнями середнього шкільного віку порівняно з молодшими школярами.
Отже, сформульовані нами основні висновки проведеного дослідження дають змогу стверджувати: висунуті гіпотези доведено, дослідницьку мету
Loading...

 
 

Цікаве