WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості становлення характеру у юнацькому віці - Курсова робота

Особливості становлення характеру у юнацькому віці - Курсова робота

терплячість або примхливість, впертість, різкість та ін. Прояви рис характеру у цьому віці близько стосуються темпераменту.
Особливо важливе виховання характеру в підлітковому віці. Підліток уже не дитина, у нього гострий інтерес до навколишньої дійсності, дуже велика активність, прагнення до праці - фізичної та розумової. Потрібно навчитися організовувати цю активність, навчити підлітків діяти дружно, займатися громадською роботою, працювати організовано. Треба мати па увазі те, що неврахування у вихованні вікових особливостей підлітків дуже часто зумовлює негативізм, браваду, неслухняність, нестриманість, невмотивовані вчинки. Разом з тим підлітки чутливі до думки колективу. Вони дорожать оцінкою колективом їхньої трудової, навчальної та спортивної діяльності, керуються нею у своїй поведінці і Іде відіграє значну роль у формуванні їхнього характеру.
Юнаки та дівчата старшого шкільного віку вже досягають фізичної зрілості й здатні виявляти в поведінці, праці та навчанні достатньо сформовані риси характеру: відповідальність, дисциплінованість, цілеспрямовану наполегливість, принциповість, самостійність.
Дослідженнями формування характеру доведено, що особливо дієвими чинниками є самостійність і самодіяльність у праці, навчанні. При цьому необхідно поставити юнака чи дівчину в такі умови, за яких вони могли б виявити колективізм, мужність, витримку, працьовитість. Але буде великою помилкою, якщо виховання в колективі нівелюватиме індивідуальні якості особистості. В колективі потрібно розкривати й зміцнювати кращі риси характеру кожного члена колективу, формувати яскраву індивідуальність.
Успішне формування рис характеру потребує єдності виховних заходів сім'ї, школи та соціального середовища, громадськості.
У ранньому дитинстві можливе найбільше відхилення нового напрямку в розвитку темпераменту під впливом зовнішніх умоввід уперше розкритих під впливом природних схильностей. Проте й на пізнішому етапі вікового розвитку, а саме в підлітковому віці, у період сильного фізичного та психічно-го вікового розвитку, коли відбувається глибока перебудова організму та особистості, під впливом зовнішніх умов простежується значне відхилення в розвитку темпераменту від раніше розкритого типу темпераменту. Можна припустити, що коли розкриття природних властивостей темпераменту повністю завершується, відхилення в розвитку під впливом зовнішніх умов стає найменшим.
З'являється й друга сторонау взаємовідношенні розгортання й розвитку темпераменту. Залежно від того, які властивості темпераменту розкрилися на даній віковій сходинці, одні й ті самі зовнішні умови по-різному впливають на зміну темпераменту.
Таким чином, розвиток темпераменту під впливом зовнішніх умов завжди залежить від вікової сходинки розкриття темпераменту.
Іноді зміна темпераменту простежується тоді, коли відбувається різка зміна об'єктивних умов життя та виховання в підлітковому віці. Можна при-пустити, що в цьому віці завдяки дуже високому напруженню нервових процесів травматизувальні зовнішні фактори діють з особливою силою, це створює найсприятливіші умови для порушення рівноваги збудження та гальмування.
Так, беручи до уваги всі ці фактори, досвідчений педагог помічає індивідуальні особливості темпераменту своїх учнів і відповідно повинен організовувати свою роботу з ними.
Оскільки тип темпераменту є вродженою якістю, з ним треба починати працювати якомога раніше. Дуже сприятливим періодом для такої роботи є молодший шкільний вік.
Правильна навчально-виховна робота в школі виправляє деякі негативні властивості темпераменту дітей. Так, сангвініку необхідно звертати увагу на організацію його діяльності. Організуючи увагу дитини, навчаючи її різних засобів виконання певної дії, вчитель повинен зосереджувати увагу сангвініка на одному занятті спочатку на короткий, а , потім на тривалий час. Це робить сангвініка ретельним у роботі. В організації занять із флегматиком необхідно врахувати його схильність до бездіяльності.
Його уяву слід постійно активізувати спеціальними іграми та вправами, збуджугати його психічну активність постійними заняттями з ними, будити його думку. Це робить флегматика менш пасивним. Необхідно постійно відвертати увагу меланхоліка від сумних думок, фіксувати його увагу на чомусь цікавому, веселому. Необхідно допомогти йому вільно почуватися в дитячому колективі. Враховуючи його невпевненість, корисно використовувати заохочення, схвалення дій дитини. Це робить меланхоліка впевненішим у собі й більш товариським. Холерика треба вчити виконувати продуктивну роботу. Необхідно розвивати в таких дітей альтруїзм, почуття справедливості, увагу до почуттів інших людей. Корисно давати холерику .завдання, які деякою мірою перевищують його сили та здібності, щоб він зрозумів, що він не такий усемогутній, яким себе уявляє. Це робить холерика стриманішим.
На всі типи темпераменту позитивно впливають шкільна дисципліна, фізичне виховання та інші оздоровчі заходи. Робота над темпераментом тісно пов'язана з вихованням у людини волі й твердого характеру, які дають змогу не бути прислужником свого темпераменту, а вміти керувати ним.
Таким'чином, теоретичний аналіз літературних джерел дає підстави стверджувати, що темперамент - це індивідуально своєрідна, природно обу-мовлена сукупність динамічних проявів психіки. Будучи однією з найбільш ранніх за походженням і простих за структурою форм вищого психічного синтезу, які складають "індивідні властивості людини" (Б.Ананьєв), темперамент особливо тісно пов'язаний з конституцією організму. Остання поєднує кілька груп властивостей (морфологічних, біохіміч-^них, фізіологічних), які в сукупності, але за провідного впливу властивостей нервової системи, складають основу й механізм темпераменту. У свою чергу і сам темперамент є передумовою та основою особистіс-них утворень вищого рівня, передусім характеру. Проте він для них - не лише генетично попередня ланка, оскільки темперамент входить до багатьох вищих інтегральних характеристик особистості. Завдяки цьому підвищується їхня міцність, здатність до вияву в різних обставина:. Ознаки певного типу темпераменту людини не можна розглядати окремо від.її віку, вони завжди існують на відповідному "віковому фоні".
Існують вікові особливості темпераменту: в кожному дитячому віці -своя специфіка прояву типологічних властивостей темпераменту. Ознаки певного типу темпераменту в школярів різних вікових груп не можна розглядати окремо від їхнього віку, вони завжди виступають на відповідному "віковому фоні".
Результати дослідження свідчать, що в молодшому шкільному віці наявні найпростіші, природні прояви темпераменту в так званому "чистому"
Loading...

 
 

Цікаве