WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості становлення характеру у юнацькому віці - Курсова робота

Особливості становлення характеру у юнацькому віці - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Особливості становлення характеру у юнацькому віці
ПЛАН
ВСТУП.......................................................................................................3
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ХАРАКТЕРУ
1.1. ПОНЯТТЯ ПРО ХАРАКТЕР.............................................................5
1.2. СТРУКТУРА ХАРАКТЕРУ...............................................................6
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
2.1. ОСНОВНІ РИСИ ТИПОВОГО ХАРАКТЕРУ................................10
2.2. ПОНЯТТЯ ЮНОСТІ І ЇЇ ВІКОВІ ГРУПИ.......................................12
2.3. ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА............15
2.4. ФОРМУВАННЯ ХАРАКТЕРУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ...............21
ВИСНОВКИ..............................................................................................30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....................................32
ВСТУП
Актуальність дослідження становлення характеру у юнацькому віці зумовлена тим, що людський характер - залишався і залишається однією з найцікавіших і найвідкритіших питань дослідження в області психології, педагогіки. Саме дослідження характерів, особливостей поведінки особистості - є одним з важливих питань, яке вивчає психологія. Особливо важливим є формування характеру в юнацькому віці, який визначає багато психологічних установок на майбутнє.
Що ж слід розуміти під характером? В першу чергу це якість особистості, що узагальнює найбільш виражені, тісно взаємозалежні і тому що чітко виявляються в різних видах діяльності властивості особистості. Характер - "каркас" і підструктура особистості, накладена на її основні підструктури.
Зміст характеру, що відбиває суспільні впливи, впливи, складає життєву спрямованість особистості, тобто її матеріальні і духовні потреби, інтереси, переконання, ідеали і т.д. Спрямованість особистості визначає мети, життєвий план людини, ступінь його життєвої активності. Характер людини припускає наявність чогось значимого для нього у світі, у житті, щось, від чого залежать мотиви його вчинків, мети його дій, що він собі ставить.
У різні часи різними способами і методами досліджували людський характер, намагалися розкрити чинники і сили, які впливають на нього, які його формують. Однак тільки сучасна наука об'єктивно наблизилася до розкриття цієї великої людської таємниці.
Характер не є застиглим утворенням, він формується на всьому життєвому шляху людини. Анотомо-фізіологічні задатки не визначає абсолютно розвиток того чи іншого характеру. Визнання ж залежності характеру від таких факторів, як зовнішній вигляд, конституція тіла, дата народження, ім'я і т.п., веде до визнання неможливості скільки-небудь істотно змінювати і виховувати характер. Однак уся практика виховання спростовує тезу про сталість характеру, подібні випадки можливі лише у випадку патології особистості.
Характер, незважаючи на свою багатогранність, лише одна зі сторін, але не вся особистість. Людина здатна піднятися над своїм характером, здатний змінити його, тому, року говорять про прогнозування поводження, не забувають, що воно має визначену імовірність і не може бути абсолютним.
У даній роботі планую дослідити в першу чергу такі питання, як:
" Будова та структура характеру
" Психологічні риси юнацького віку
" Особливості становлення характеру в юнацькому віці.
Гадаю, що дана робота дасть мені можливість краще зрозуміти особливості формування людського характеру в юнацькому віці та дозволить набути і засвоїти навички науково-дослідницької роботи.
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ХАРАКТЕРУ
1.1. ПОНЯТТЯ ПРО ХАРАКТЕР
Кожній людині крім динамічного боку дім, що виявляється в тем-пераменті, властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про інших -лінькуваті, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи. Ці й подібні до них риси виявляються настільки виразно й постійно, що становлять собою типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної поведінки. Такі психологічні особливості особистості називаються рисами характеру. Ці риси характеризують і цілі, до яких прагне людина, і способи досягнення цілей. Знати це важливо, оскільки особистість характеризується не тільки тим, що вона робить, а й тим, як вона це робить. Сукупність таких стійких рис становить характер особистості.
Отже, характер - це сукупність стійких інднвідуальних психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.
Термін "характер" (від грецьк. charakte'r - "риса", "прикмета", "відбиток"). Введений він для позначення цих властивостей людини другом Арістотеля Теофрастом, який у "Характеристиках" описав з позицій мораліста 31 тип людських характерів -людей хвалькуватих, базік, нещирих, нудних у розмові, улесливих та ін. Пізніше філософи та психологи засадовими стосовно пояснень і класифікації людських характерів робили або особливості будови та функцій тіла, або морально-етичні особливості суспільних стосунків людей, або їхні розумові властивості та досвід.
Характер найбільше пов'язується з темпераментом, який, як відомо, визначає зовнішню, динамічну форму його вираження.
Характер людини можна зрозуміти тільки в її суспільній діяльності, суспільних відносинах.
Про характер людини судять і за тим, як вона мислить і поводить себе в різних обставинах, якої думки вона про інших та про саму себе, які манери їй властиві.
Знати характер людини дуже важливо. Це дає можливість передбачати, як людина поводитиме себе за певних умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме дані їй доручення. Художня література дає прекрасні описи поведінки людей з різними характерами. Історія знає багатьох політичних, громадських і військових діячів, які завдяки силі позитивних рис свого характеру сприяли прогресу суспільства, натомість особи з негативними рисами характеру або слабохарактерні спричинили його занепад.
1.2. СТРУКТУРА ХАРАКТЕРУ
Характер як одна з істотних особливостей психічного складу особистості є цілісним утворенням, що характеризує людське "Я" як єдине ціле. Розуміння характеру як єдності його рис не виключає виокремлення в ньому окремих ланок з метою глибшого пізнання його сутності. І. Павлов, не заперечуючи цілісності характеру, відстоював необхідність виокремлення його структурних компонентів. Якщо ви аналізуєте особистість,
Loading...

 
 

Цікаве