WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Сексуальне виховання у дзеркалі раннього дитинства - Реферат

Сексуальне виховання у дзеркалі раннього дитинства - Реферат

повинні допомогти їм краще усвідомити поведінку героїв, переглянути й прокоментувати малюнки, загострити увагу на моральних якостей дійових осіб.
Чи вмієте ви правильно розповідати казку дитині? Дивне запитання? Аж ніяк, бо багато батьків тільки читають книжки або обмежуються їх переказом. А треба пробуджувати думки дитини, спонукати її до роздумів. Наприклад: "Пригадуєш, чому серце Кая перетворилося в крижинку? Як удалося Герді розтопити лід у серці Кая? Як ти гадаєш, коли б Герда була недоброю дівчинкою і не любила Кая, чи змогла б вона допомогти йому?" і т.п.
Чи часто читаєте ви казки своїм дітям? Пам'ятайте, коли ви розповідаєте синові про мужність Івана-царевича, він подумки ототожнює себе з ним, його подвигами, а донечка уявляє себе красунею-царівною, такою ж ніжною, лагідною та вірною як героїня казки. А моральні норми, якими керуються у вчинках літературні герої, - значущі для дитини етичні орієнтири статевої поведінки, які діти прагнуть наслідувати. Так мужність і жіночність втілюються в уяві дитини в конкретних діях і вчинках.
Невтомні дослідники
Проте, скільки казочок не перечитай малюкові про доброту і чуйність, ніжність і сміливість, найпершим прикладом для дівчинки є мама, для хлопчика - татко. Їхня роль у сім'ї, взаємини між собою, манери поведінки, спілкування - перша модель статевої поведінки чоловіка або жінки, яку пізнає і прагне наслідувати малюк. Та й дорослі по-своєму допомагають малюкові: "Бери приклад з тата - він дужий, бо добре їсть і робить уранці зарядку". Добре, коли дошкільнята мають позитивні статеві орієнтири. А якщо ні? Придивіться до ігор малюків. Дошкільнята нерідко грають у "п'яного тата", розігрують сцени хмільного дебошу в домі. Поки що це гра, але де гарантії, що приклад батька чи затурканої, покірної матері дитина візьме за взірець у своє доросле життя?
Взаємини, спілкування батьків - найперший підручник педагогіки для дітей, в якому найважливіше слово "чому?". Допитливі і спостережливі, дошкільнята часто не розуміють суть понять, явищ, про які йдеться між дорослими, але добре вхоплюють інтонації батька й матері. Так, татко і мама п'ятирічного Олеся, в присутності якого вони часто обговорювали особисте життя своїх знайомих, були глибоко вражені, коли їхній син, бажаючи привернути до себе увагу гостей, авторитетно заявив: "А я знаю, що таке коханка. Це - як дружина, але набагато краще". Його ровесник похвалив бабусю так: "Бабуню! Ти моя найкраща коханка!".
Від допитливих очей малюка не можуть укритися і окремі сторони інтимної близькості дорослих. У таких випадках діти часто імітують форми статевого акту в грі "у сім'ю", чим шокують дорослих. Так, одна мама звернулася за консультацією до психолога з приводу "розпусності" п'ятирічної доньки. Граючись у батьків із сусідським хлопчиком, дівчинка купала "ляльок", а потім, поклавши "дітей" спати, наставляла хлопчика на те, щоб він "ліг зверху на неї і розгойдувався". Психологу вдалося вчасно відвести від дівчинки несправедливий гнів матері. Він пояснив, що для дітей їхні дії в грі не мають еротичного характеру, що це тільки імітація взаємин матері і батька, які вони підгледіли. Причому, якщо в своїй сім'ї дитина, за словами обуреної матері, "не могла побачити нічого такого", то її міг просвітити хтось з дворової компанії.
Якщо ж батьки, помітивши сексуальні ігри дітей, починають підозріло вивідувати, "чим вони там таким займаються", а ще гірше карати сина чи доньку, обзивати їх брутальними словами, дошкільнята починають усвідомлювати, що за такою формою взаємин чоловіка і жінки криється щось негарне, негідне і це інтуїтивне дитяче відчуття чогось низького може залишитися в свідомості дитини на все життя й стати тим образом, який опосередковуватиме інтимні взаємини вже дорослих чоловіка і жінки.
Згадайте, які питання дітей викликали у вас, батьків, найбільші труднощі. Ми не помилимось, якщо скажемо, що це були питання, пов'язані з темою продовження роду.
Причому аналіз запитань, висловлюваних з цього приводу суджень, яскраво свідчить як про багату уяву дітей, так і про найперші свідомі спроби дошукатись до першопричини таємниць народження людини.
Розглядаючи питання народження, діти-дошкільники проявляють неабиякі філософські здібності. Щоб стежити за ростом статевої поінформованості, батьки повинні мати перед очима своєрідний еталон статевих інтересів, дитячої цікавості до питань народження людини. Вчені класифікують питання дітей таким чином:
" До 2-3 років цікавить власне тіло, в тому числі статеві органи. При цьому з'ясовуються ознаки відмінності хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок.
" До 3-4 років - цікавлять питання, звідки беруться діти? Хто їх приносить? Чому у жінок бувають такі великі животи?
" До 5-6 років - як попадають діти в живіт до матері, яким чином звідти виходять? Як вони ростуть там і розвиваються?
" У 6-8 років - яка роль батька появи в сім'ї дітей? Чому діти бувають схожими на своїх батьків? Чи можуть народжуватись діти у дітей?
Якщо батьки невміло коментують характер міжстатевих взаємин і народження дітей, це може негативно позначитись на подальшому розвитку їх статевих установок.
Діти, правдиво інформовані батьками, виробляють у собі стійкий імунітет проти бруду й паскудства, розповсюджуваного нерідко найбільш "досвідченими" представниками вулиці.
Які дають відповіді, як правило батьки? Що рекомендують учені? У книзі "Що я скажу своїй дитині" Рудольф Нойберт на запитання "Чому я хлопчик, а сестричка - дівчинка?" слід відповісти синові, що він народився таким, як татко, а доньці - як мама. "Де беруть дітей?" - "Діти з'являються і живуть в тілі матері". "Як я виріс?" - "З крихітного зернятка, яке завжди було у животі у мами". "Як народжуються діти?" - із спеціального отвору, який при народжені дитини стає великим". "Яка роль батька при народження дитини?" - "Зі статевого органу батька сім'я попадає в спеціальне місце в животі матері".
Кожна сім'я може пригадати цілу низку питань, які в різні роки ставили батьків перед нелегкими проблемами. Хотілося б звичайно, знати, чи правильно вони відповідали дітям.
Батьки повинні враховувати, що малюки, особливо ті, що виховуються в однодітній сім'ї, завжди проявляють інтерес до будови статевих органів в осіб протилежної статі. Так, відомо, що до року діти ретельно вивчають своє тіло, в томі числі й його низ. Тому гру хлопчика із статевим органом не слід розцінювати як відхилення в статевому розвитку дитини. Це тільки прояв цікавості, за яку не можна бити по руках або сварити. Досить лише чимось відволікти увагу дитини.
Свою відмінність від осіб протилежної статі хлопчики і дівчатка пізнають нерідко шляхом взаємовивчення - навмисне, наприклад, грають у лікаря і досліджують будову статевих органів, підглядають одне за одним у туалетах тощо.
Як повинні реагувати батьки,вихователі на прояви цікавості до статевих органів? По-перше, зрозуміти мотиви поведінки дітлахів. Ними рухає допитливість і аж ніяк не зіпсованість чи нездоровий потяг. У дівчаток, як зробив відкриття
Loading...

 
 

Цікаве