WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Малюк та світ - особливості спілкування - Реферат

Малюк та світ - особливості спілкування - Реферат


Реферат на тему:
Малюк та світ - особливості спілкування
?
Ми живемо в світі людей і щодня спілкуємося з оточуючими. Але найперші уроки людських взаємин кожен отримує в дитинстві. Ті навички спілкування, які в дитини закладаються з перших років життя, багато в чому визначають успішність подальших стосунків з іншими уже дорослої людини.
Дитина підростає, і, в міру змужніння, розширюється коло її спілкування. Поки матусі під час прогулянок обговорюють із сусідками рецепти тортів та досягнення своїх чад, самі чада активно пізнають світ соціальних взаємин із ровесниками, їхніми батьками та іншими дітьми й дорослими.
Ви, напевно, помітили, що ваш малюк уже володіє певними рисами характеру. Психологи дослідили, що навіть у ранньому віці дитина має особливості, які залишаються незмінними через багато років. І серед малят можна спостерігати активних Дослідників, які цікавляться усім, що їх оточує, Лідерів - надзвичайно товариських та ініціаторів-верховодів у іграх, і Спостерігачів - пасивних "середнячків", які нічим серед інших не виділяються. Те, якими рисами володіє ваша дитина, визначає шлях її пізнання світу, в тому числі й світу людських стосунків.
Отож, виходячи за межі батьківського дому, ваше чадо поступово пізнає правила та норми життя в суспільстві людей. І тут вам як батькам належить особлива, дуже відповідальна роль. Тому що саме ви є першим зразком для своєї дитини, першим консультантом із спілкування.
Людині від народження притаманне прагнення спілкуватися із собі подібними. Саме в світі соціальних стосунків і формується особистість.
Баталії на дитячій площадці
Вам уже доводилося спостерігати за поведінкою дітей другого року життя на дитячій площадці? Вони дуже уважно розглядають своїх ровесників, намагаються торкнутися один одного, але гратися разом іще не вміють. У кращому випадку, малята розташовуються поряд, кожен зі своєю іграшкою, не заважаючи іншим. І ви тоді можете просто розповісти дитині, що інші дітки також граються, їхні ігри цікаві, й не можна коригувати забави "колеги", а краще чимось допомогти (дати погратися своїм відерцем, перевезти на машинці пісочок тощо).
Формування інтересу до ігор інших дітей сприятиме розвитку вміння співробітничати в складніших іграх. До речі, часто серед дітей другого-третього року життя виникають конфлікти через іграшки. Ось Василько з Михайликом побилися за яскраву велику машину, причому, Михайлику абсолютно байдуже, що то Василькова машина, він побачив її, і його привабив цей предмет. Батьки дивуються, чому виникають такі ситуації серед дітлахів. Здається, в нього (чи в неї) все є, повен дім іграшок. Так, це правда, але якщо ваш малюк не має старших братів та сестер, то, напевно, він ще не навчився ділитися своїми іграшками, не усвідомив, що не всі речі належать тільки йому. Раніше, коли він грався вдома власними забавками, ніхто не претендував на те, щоб заволодіти цим "добром", і ніхто інший не торкався його. Тому дитина цілком логічно вважає, що коли вона хоче цю машинку, то негайно повинна її отримати. Іноді малюк може навіть стукнути невдаху-власника, аби заволодіти іграшкою. Перший раз це виходить, мабуть, випадково. І тут важливо вчасно втрутитися дорослому. Одному з учасників суперечки треба пояснити, що це чужа іграшка і не можна її відбирати, тим більше не дозволяється битися. Але можна попросити іграшку, а ще - запропонувати погратися своїм відерцем та формочками замість машини. Його опоненту, разом із тим, бажано сказати, що хлопчик хотів би погратися саме цією іграшкою, попросити поділитися з ним цим яскравим "багатством" на колесах. Якщо ж конфлікт не вщухає, дітей краще просто розвести в різні боки. Так уперше починає формуватися в дитини усвідомлення "моє-чуже" і закладаються перші навички співробітництва.
У вимірі емоцій та почуттів
Свої можливості й власні особисті якості дитина починає усвідомлювати приблизно з півторарічного віку. Дворічні діти уміють уже підпорядковувати поведінку інших людей своїм вимогам, усвідомлюють власну здатність впливу на оточуючих. На другому році життя малюк починає вживати слова "мені", "ти", усвідомлюючи відмінність між собою та оточуючими.
З появою самосвідомості поступово розвивається вміння дитини до емпатії - розуміння емоційного стану іншої людини. Після півторарічного віку ваше дитя буде прагнути втішити сумну людину, обнімати, цілувати, давати іграшку або щось смачненьке. Взагалі, розуміти психологічний стан іншої людини уже здатні й дворічні діти.
У період від півтора до двох років діти починають засвоювати норми поведінки, наприклад, необхідність бути акуратним, слухняним, стримувати свою агресію тощо.
Значну роль у встановленні стосунків з іншими людьми відіграє мова. Діти починають спілкуватися між собою ще до того, як вони навчаться говорити. Користуючись жестами, мімікою, пантомімікою, вони висловлюють одне одному свій емоційний стан, просять про допомогу. Дворічні діти вміють безпосередньо розмовляти один з одним, з дорослими, описують знайомі явища короткими фразами. Дво-трирічні діти добре почувають себе в товаристві знайомих дітей, менше залежать від батьків.
Дитина трирічного віку достатньо добре володіє різноманітними засобами спілкування, що дозволяють їй психологічно розвиватися далі, встановлюючи з оточуючими людьми хороші ділові та особисті взаємини (ділові стосунки в цьому віці - це ігри).
Спостереження виявили, що популярні у своєму оточенні діти мають цілий ряд спеціальних навичок, які дозволяють їм налагоджувати ефективні стосунки з іншими дітьми. Такі юні особистості чуйні до потреб інших, не нав'язують свою волю оточуючим, погоджуються гратися разом з іншими дітьми, вміють встановлювати дружні стосунки, за потреби, приходять на допомогу, можуть вирішувати конфлікти, у конфліктних ситуаціях не схильні до агресії чи використання сили, здатні підтримувати спілкування.
Поспостерігайте, як поводиться ваша дитина: смілива вона чи боязка, агресивна чи миролюбна, жадібна чи щира, товариська чи відлюдькувата, лідер чи підлеглий. Якщо ваші син або донька лякливі, замкнуті, тривожні, пасивні, то і в дорослому житті за одним лише помахом чарівної палички вони популярними не стануть.
Батьківська відповідальна роль
Батькам необхідно допомогти дитині налагодити відносини з однолітками. Тому не метушіться забагато біля свого чада в перші роки життя, забезпечте йому можливість спілкуватися з оточуючими дітьми. Режим дня плануйте так, щоб час прогулянок збігався з часом перебування на вулиці інших малюків. Можете навіть домовитися із сусідами наперед.
Надайте дитині можливість для розвитку самостійності: дозволяйте, наприклад, гратися, розмовляти, одягатися так, як цього хоче вона сама. Бажано, щоб ваші "можна" співпадали з "можна" інших батьків. Але не допускайте, щоб син чи донька "тиснули" на вас.
Якщо ваша дитина побилася з товаришами по грі, допоможіть їй зрозуміти, що можна не погоджуватися з оточуючими, але при цьому залишатисядрузями.
Будьте привітні й гостинні до інших дітей. Ваше завдання - допомогти своєму чаду зробити перший крок, дати шанс приєднатися до компанії ровесників.
Учіть доньку чи сина проявляти турботу про тих, хто її потребує, допомагати людині, яка відчуває біль чи горе. Якщо ви хочете виховати у своєї дитини уміння співпереживати, то повинні самі проявляти такі якості стосовно інших, розкажіть малюку про власні почуття та переживання з цього приводу.
Навчайте свого "нащадка" дотримуватися соціально прийнятих норм поведінки вдома і на вулиці, докладно пояснюючи їх зміст. Таке виховання необхідне впродовж усього періоду раннього дитинства. Це особливий критичний період, коли діти вперше починають усвідомлювати себе як окрему особистість, вчаться розрізняти свої і чужі почуття, проявляти турботу про інших. Дитина, яка вміє і прагне турбуватися про інших у два з половиною роки, проявлятиме ці якості й тоді, коли їй виповниться сім чи чотирнадцять…
Ще одна важлива річ, якою вже володіє малюк до трьох років, - це усвідомлення своєї статевої приналежності. Цей період особливо важливий для розуміння існуючих форм поведінки та соціальних ролей. До трирічного віку малюки засвоюють, що "дівчаткам треба поводитися інакше, ніж хлопчикам". Усвідомлення цього факту відбувається поступово, але значно впливає на все подальше життя дитини. Поступово навіть у партнери для ігор дитина обиратиме ровесників однієї з нею статі. До трьох років кожна дитина уже знає, хто вона - хлопчик чи дівчинка. Це допомагає їй зрозуміти, яких форм поведінки, відповідно до її статі, очікують від неї оточуючі.
Так поступово, крок за кроком формується уміння вашого малюка жити у світі людей, будувати стосунки, співробітничати, розв'язувати конфлікти. А ваше завдання - залишатися поряд, підтримувати та спрямовувати маленьку особистість на шляху до її дорослішання.
Loading...

 
 

Цікаве