WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічна напруженість у громадсько-політичному житті - Реферат

Соціально-психологічна напруженість у громадсько-політичному житті - Реферат

контролю, коеф. 0.3). Зазначене почуття більше притаманне респондентам, які схильні покладати провину за низький рівень життя, що склався в країні, на мафію (схильність звинувачувати мафію, коеф. 0.2). Отже, як не дивно, задоволеність зі свого життя є більш відчутною за умови наявності поряд виразного образу ворога, що перешкоджає реалізовувати свої потреби. На зв'язок цього феномена з особливістю ментальності радянської людини вказує неґативний вплив чинника "занепокоєння з приводу введення капіталізму" (коеф. -0.2).
Для респондентів із високим рівнем задоволеності із самого себе характерна підвищена тривога щодо загрози злиденності (0.3). Відтак хворобливе сприймання перспективи жити в злиднях постає ефективним стимулом уборотьбі за успіх, тоді як тривога щодо можливості втратити роботу лише пригнічує почуття задоволення із самого себе (-0.2). Це почуття певною мірою зумовлюється задоволеністю зі свого становища в суспільстві (0.3). Неґативний вплив на нього справляє також рівень особистісної напруженості (-0.4).
Задоволеність респондента зі свого матеріального становища зумовлюється насамперед його оцінкою власного матеріального рівня (коеф. 0.4), а також почуттям задоволеності з того, що надає суспільство (0.3). Неґативно впливає на зазначений показник рівень особистісної напруженості (-0.2).
Вплив соціально-психологічної напруженості на електоральні настанови громадян. Оскільки одне з практичних завдань наукового пошуку полягало в розробці технології прогнозування електоральної поведінки, на основі реґресійного аналізу було сконструйовано іншу модель, центральним елементом якої стала ознака "електоральна настанова респондента щодо кандидатури Л.Кучми" (рис.11). Умовно кажучи, центром зумовлюючого впливу широкого кола чинників і показників соціально-психологічної напруженості виступала схильність респондента проголосувати за Кучму на президентських виборах, якби вони відбувалися тепер.
Модель описує 30% дисперсії вказаної ознаки, причому переважно на підставі розподілу її неґативних оцінок. Останнє пояснюється специфікою вибірки, яку склали жителі реґіону, де вельми неґативно ставляться до особи Кучми. Переважна більшість опитаних (65%) тою чи тою мірою схильна голосувати проти його кандидатури, а частка його прихильників не перевищує 10%. Невисокий відсоток коефіцієнта детермінації ознаки, яка була в центрі уваги, пояснюється тим, що в дослідженні не вивчалися політико-ідеологічні переконання респондентів. Модель була протестована за спеціальною програмою і виявила значущість на рівні p<0.05.
Було виділено такі ключові елементи і змістові блоки моделі:
1. Електоральні настанови щодо кандидатури Кучми.
2. Електоральні настанови щодо представників різних політичних течій.
3. Оцінка економічних умов життя, у яких доводиться жити респондентам.
4. Схильність до певних видів протестної поведінки (протестних дій):
а) схильність респондентів у випадку різкого погіршення матеріального становища підтримати тих, хто вимагає від уряду підвищення заробітної платні або припинення зростання цін;
б) схильність брати участь у несанкціонованих мітинґах;
в) схильність брати участь у несанкціонованих страйках;
г) схильність брати участь у законних мітинґах;
д) схильність брати участь у пікетуванні установ;
е) схильність підтримати погрози розпочати страйк.
Як показує модель, позитивному ставленню до кандидатури Кучми сприяють позитивні електоральні настанови щодо соціал-демократів (коефіцієнт реґресії 0.3) та радикал-націоналістів (0.2). Більш опосередковано впливають позитивні настанови щодо лібералів та націонал-демократів. Виходячи з отриманих даних, можна говорити, що позитивне ставлення до представників політичних течій, які за своєю ідеологією стоять правіше за комуністів та соціалістів, зумовлює позитивне ставлення до кандидатури Кучми.
Респондентів, які неґативно ставляться до Кучми, характеризують схильність вдатися до погрожувань розпочати страйк
Рис. 11. Реґресійна модель взаємодії окремих показників та чинників соціально-психологічної напруженості
(коеф. -0.3) за умов погіршення свого матеріального становища, а також тривога, викликана можливістю втратити роботу (-0.2). Неґативний вплив цієї ознаки відображає також роздратування через затримку зарплатні (0.6) та занепокоєння (тривогу) з приводу криміналізації економіки (0.3). Зазначене яскраво відображає ситуацію, що склалася в місті зокрема і Донбасі загалом. У цьому індустріальному реґіоні багато підприємств закрито чи підлягає закриттю, велика їх кількість простоює, їхні працівники по кілька місяців не отримують заробітної платні або перебувають у неоплачуваній відпустці. Адміністрація підприємств, які ще працюють, використовуючи острах своїх працівників перед утратою роботи, їхнє залежне становище, удається до зловживань. Усе це зумовлює неґативне ставлення до керівництва держави, і насамперед до особи Президента.
На електоральних настановах щодо соціал-демократів та націонал-демократів певною мірою позначається ставлення до лібералів, причому прихильникам лібералізму більше імпонує національна ідея (коеф. 0.6), аніж соціалістична (0.4). Зрозумілим є також позитивне ставлення прихильників націонал-демократів до радикал-націоналістів (0.7) і зростання неґативістських настанов щодо останніх із віком респондента (0.1).
Окремо слід відзначити фактори, що зумовлюють ставлення до соціал-демократів. Їхніх прихильників характеризує схильність неґативно оцінювати економічні умови життя (коеф. -0.2), у яких їм особисто доводиться жити, і, водночас, порівняно високе оцінювання власного соціального статусу (0.2), оптимістичне ставлення до завтрашнього дня (0.2). У разі погіршення матеріального становища вони можуть сподіватися на допомогу рідних та близьких(0.1). Вони також виявляють готовність терпіти матеріальні труднощі заради економічних реформ (0.3).
Особливостями вибірки пояснюється той факт, що до складу даної моделі не ввійшла ознака "електоральна настанова щодо комуністів і соціалістів", яку було передбачено в опитувальнику. Як показав аналіз, ставлення до Кучми тих респондентів, які неґативно поставились до можливості проголосувати за комуністів, не відрізняється якимось чином від ставлення до нього прихильників комуністичної партії. Про це свідчить зокрема і той факт, що питома вага респондентів, які вирішили проголосувати проти Кучми, перевищує частку прихильників лівих сил (читай - принципових політичних опонентів Президента) на 15 відсотків.
На суб'єктивне оцінювання респондентом економічних умов життя впливають: оцінка власного матеріального рівня життя (0.4); рівень його особистісної тривожності (-0.3) (чим вища тривожність, тим гіршими визнаються умови життя); оцінка перспективи (реальної можливості) для пересічної людини розбагатіти в нашій
Loading...

 
 

Цікаве