WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічна напруженість у громадсько-політичному житті - Реферат

Соціально-психологічна напруженість у громадсько-політичному житті - Реферат

погану, нiж добру (35%). На вихiд з економiчної кризи в найближчi 2 - 3 роки розраховують 14 відсотків опитаних, через 5 - 10 рокiв - 47, через 15 - 20 рокiв - 29 відсотків.
Особливий iнтерес викликає ефективно працюючий iндикатор, який фiксує бачення респондентом особистої перспективи в нових економiчних умовах. Значуща кореляцiя цiєї ознаки з показником тривожностi виявляє таку закономiрнiсть: убачання в ринковому реформуваннi кращої можливостi для збiльшення своїх доходiв, як правило, пов'язане з невисокою особистiсною тривожнiстю респондента.
Другий за значущiстюфактор, що видiлився в дослідженні, було визначено як "бачення перспективи в ринковому реформуваннi економiки". Найбiльшу вагу в цьому факторi мали ознаки "бачення в ринковому реформуваннi кращих особистих пеpспектив", "готовнiсть пpацювати на пpиватного власника", "сподiвання щодо теpмiнiв виходу Укpаїни з кpизи завдяки pинковому pефоpмуванню", а також "оцінка темпів здiйснення pинкових pефоpм". Майже всi вони значуще корелюють мiж собою.
Взаємозв'язок цих ознак i найбiльш вагома роль у зазначеному факторi бачення в ринкових умовах кращих можливостей для збiльшення своїх доходiв свiдчать пpо те, що саме усвiдомлення власної пеpспективи в нових економiчних умовах зумовлює певне ставлення до нового економiчного поpядку, що впроваджується. Маючи надiю pеалiзувати себе, респонденти позитивнiше ставляться до можливостi працювати на приватного власника, вони дотримуються думки, що ринковi реформи треба впроваджувати швидшими темпами, у них бiльше надiї на швидке подолання економiчної кризи.
Бачення особистої перспективи в нових господарських умовах виявилося значущою характеристикою вiдмiнностей мiж прихильниками рiзних полiтичних течiй. Якщо серед респондентiв, якi симпатизують комунiстично-соцiалiстичному спрямуванню, лише 44 вiдсотки вважають ринковий спосiб господарювання за сприятливий для покращання свого матерiального становища, то серед прихильникiв соцiал-демократiї такої думки додержуються вже 60, а серед прихильникiв лiбералiв та нацiонал-демократiв - 75 - 77 вiдсоткiв.
Найбiльший iнтерес викликають показники особистiсної тривожностi як характеристики прихильникiв рiзних полiтичних течiй, а точнiше однiєї з них - комунiстично-соцiалiстичної. Якщо серед представників iнших поглядiв питома вага тих, хто має високий i дуже високий рiвень тривожностi, становить 48 - 53 вiдсотки, то серед симпатизуючих комунiстично-соцiалiстичному спрямуванню - 89 вiдсоткiв респондентiв.
Хоча порiвняно з перiодом 1989 - 1991 рр., коли студенти були рушiйною силою багатьох громадських виступiв, їхня полiтична активнiсть рiзко знизилася, студентство продовжує залишатися однiєю з найавторитетнiших полiтичних сил. Серед причин, якi, на думку студентiв, могли б спонукати їх до участi в акцiях протесту, на перше мiсце вийшла боротьба за чистоту природного середовища, далi йдуть зниження рiвня життя та захист матерiальних iнтересiв, захист демократiї й прав людини. Водночас студенти досить скептично ставляться власне до проведення акцiй протесту (44 вiдсотки опитаних уважають їх за неприпустимі), а самi готовi брати участь насамперед у передвиборних кампанiях (27%), законних мiтинґах i демонстрацiях (16%), бойкотi розпоряджень органiв влади (12%). Лише вiд 2 до 5 вiдсоткiв опитаних заявили про готовнiсть удатися до бiльш радикальних засобiв боротьби.
Hа пiдставi пpоведеного аналiзу було побудовано модель, яка вiдобpажає значущi взаємозв'язки (коpеляцiї) мiж показниками соцiального самопочуття та адаптацiї населення до нових економiчних умов (рис.9). Як бачимо, особистiсна (психологiчна) напpуженiсть постає ключовим елементом системи цих зв'язкiв, який поєднує iнтеґpальнi показники обох пiдсистем - задоволеностi зi свого життя загалом i бачення в ринкових умовах кpащої особистої перспективи. Показник ставлення pеспондента до завтpашнього дня одночасно можна pозглядати як хаpактеpистику i соцiального самопочуття, i адаптацiї.
Дослідження виявило недостатність аналізу, побудованого на вивченні окремих кореляцій. Інтерес викликала можливість побудови функціональної схеми, яка б відображала систему каузальних взаємозв'язків багатьох показників водночас, спрямування та міру їх причинного впливу.
Задоволеність зі свого життя як визначальний чинник соціально-психологічної напруженості.З метою апробації нових засобів вивчення соціально-психологічної напруженості в листопаді 1996 р. опитано 145 жителів м.Стаханова Луганської області. Вибірка відповідала демографічній та соціально-професійній структурі населення.
Даний реґіон було обрано для дослідження не випадково. У Донбасі особливо гостро відчуваються негаразди перехідного періоду, оскільки саме тут сконцентровано підприємства гірничої, важкої та машинобудівної галузей, які нині переживають занепад. Шахтарі Донецької та Луганської областей неодноразово виступали ініціаторами масштабних страйків і виступів протесту. Місто Стаханов є типовим населеним пунктом цього реґіону як за кількістю населення, так і за характером його зайнятості.
На основі системного підходу з використанням реґресійного аналізу було побудовано модель, що відображала вплив окремих чинників на показник задоволеності респондента зі свого життя загалом (див. рис.10). Специфіка такого аналізу полягає в тому, що завдяки певним математичним процедурам серед гомогенних чинників виділяються лише ті ознаки, які найбільше зумовлюють варіацію значень досліджуваної характеристики. Побудована модель описує 47% дисперсії ознаки "задоволеність зі свого життя загалом". Інакше кажучи, дана модель описує характер того впливу, що майже наполовину зумовлює відчуття задоволення зі свого життя. Невисокий відсоток пояснюється тим, що в дослідженні бралися до уваги лише соціально значущі фактори, тоді як задоволеність зі свого життя загалом зумовлюється переважно аспектами особистого життя. Сконструйована модель була протестована на вірогідність за спеціальною комп'ютерною
Рис.9.Кореляційна модель взаємозв'язку деяких показників соціального самопочуття та адаптації київських студентів донових економічних умов (зв'язки враховано за умови r>0,2; p>0,01)
Рис. 10.Реґресійна модель впливу окремих чинників на показник задоволеності респондента зі свого життя загалом
програмою і виявила значущість на рівні p<0.05. (Програмне забезпечення, необхідне для побудови моделі та її тестування, було люб'язно надано інформаційно-аналітичною фірмою "ЕКСОР").
Отже, на рівень задоволеності зі свого життя загалом позитивно впливають відчуття задоволеності із самого себе (коефіцієнт реґресії 0.3), висока оцінка власного матеріального рівня (0.3). Задоволення зі свого життя більше відчувають респонденти, які вважають, що господарями їхнього життя є вони самі, а не обставини (показник локусу
Loading...

 
 

Цікаве