WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Про значення ідеологічних чинників соціально-психологічної напруженості - Реферат

Про значення ідеологічних чинників соціально-психологічної напруженості - Реферат

напруженості легко переходить у ситуацію ворожості внаслідок слабкості ціннісно-нормативного реґулювання взаємодії конфліктуючих сторін [33].
Індивідуально-психологічний аспект напруженості. Будь-яка соціальна дія особи, групи або суспільства, що перебуває в стані глибокої кризи, неможлива без серйозної концентрації внутрішніх ресурсів, інтелектуального, морального й матеріального напруження. Кожна спроба реформ завжди пов'язана зі зростанням нестабільності в країні. Узагалі, будь-яка ініціатива, активність неминуче пов'язані з ризиком, вибором і платою. Не розуміючи тих обставин, неможливо забезпечити політичну стабільність, не викликати напруженості й конфлікту.
Психологічна напруженість як феноменвиникає при виконанні людиною продуктивної діяльності і являє собою своєрідну форму відображення суб'єктом складної ситуації, у якій він перебуває. Ця ситуація загалом або її окремі елементи в силу внутрішніх причин стають значущими для людини, що і є передумовою виникнення в неї напруженості.
Як стверджує К.Юнґ, психологія окремої людини відповідає психології нації; те, що роблять нації, те саме робить й окрема людина, і поки вона це робить, це робить і нація. Лише зміна настанови окремої людини стає початком зміни психології нації [59; 60]. Психологічна напруженість не може виникнути, якщо не відбувається відображення ситуації, тобто поза діяльністю суб'єкта. Успішне виконання діяльності передбачає адекватне уявлення людини про саму себе, свої можливості, здатність свідомо ставити перед собою цілі, визначати напрями своєї діяльності.
Психологічна напруженість, отже, виникає на основі діяльності. Діяльність спонукається і спрямовується мотивами, що відповідають тим чи тим потребам людини. Тому психологічна специфіка станів напруженості залежить не так від зовнішніх впливів, (хоч і вони мають бути досить сильними для людини), як від особистісного змісту, мети діяльності, оцінки ситуації, у якій вона перебуває. Закладена в самій діяльності необхідність підвищеного функціонування, біологічного напруження фізіологічних процесів організму в умовах значущих ситуацій приводить до сильного емоційного збудження, що охоплює всі системи й процеси організму і сприяє блискавичній перебудові всіх його функцій [24].
Значення політико-ідеологічних чинників. Є очевидним, що політичні відносини - це та сфера людської діяльності, де напруженість у стосунках між групами та індивідами виникає особливо легко й часто, стає, по суті, нормою життя, формою вираження різноспрямованих інтересів.
Індикаторами соціально-психологічної напруженості в політичній сфері можуть, на наш погляд, бути:
- значна розбіжність між масовими бажаннями, прагненнями і реальним станом справ (наприклад, зростання цін або невиплата зарплатні і загальне неґативне ставлення до цих фактів);
- значні розходження між переважаючими суспільними поглядами та офіційною точкою зору (дії уряду, спрямовані на розв'язання економічних проблем);
- виразна поляризація політичних настроїв, посилення крайніх позицій та їх протистояння (ставлення до мовної проблеми, ринкових реформ).
Мета нашого дослідження полягала в зіставленні таких особистісних якостей, як тривожність, схильність до хвилювання, переживання страхів, що є важливими індивідуально-психологічними чинниками соціально-психологічної напруженості, і поглядів громадян на деякі актуальні політичні проблеми.
Ми припустили, що поєднання цих двох факторів - особистісного і політико-ідеологічного - може за певних обставин зумовлювати виникнення та посилення соціально-психологічної напруженості.
Опитувальник, що його ми застосували в дослідженні, складався з двох частин. До першої увійшла шкала класичної соціально-ситуаційної тривожності і хвилювання KSAT О.Кондаша, яка виявляє наявність і ступінь суб'єктивної неприємності переживання предметного та ситуаційного страху, викликаного об'єктом класичних фобій, соціально-інтерперсональними ситуаціями і ситуаціями хвилювання (страх перед випробуванням). Друга частина була розроблена у двох варіантах і складалася з шести запитань, сформульованих на основі суджень, узятих з опитувальників, за якими проводилися всеукраїнські психосемантичні дослідження.
Протягом липня - серпня 1995 р. було опитано 292 особи різного віку, статі, професій, серед них - мешканці міст Києва, Львова, Дніпропетровська та двох реґіонів Криму. Опитування кримчан проводилося невдовзі після масових заворушень кримськотатарського населення, що мали місце в районі м.Феодосії. З огляду на це опитувалися чотири групи кримчан: кримські татари, які проживають у м.Феодосії та поблизу неї; кримські татари із Сімферополя та Сімферопольського району (тобто з реґіону, де масових виступів не було); нетатарське населення (росіяни та українці) з м.Феодосії; нетатарське населення з м.Сімферополя.
Структура вибірки дала змогу порівняти показники респондентів різного віку і статі, національності, роду занять, місця проживання, а також тих, які перебувають у ситуаціях соціального протистояння, і тих, хто проживає у відносно спокійній місцевості.
Отримані результати в основному відповідають очікуваним. Так, виразно простежуються вікові та статеві відмінності. Найнижчий рівень тривоги й хвилювання зафіксовано в групі молодих респондентів, а найвищий - серед осіб старшого віку. Вищий показник тривожності та хвилювання виявлено в жінок порівняно з чоловіками.
З-поміж соціально-професійних груп найвищим є рівень тривожності в пенсіонерів. Відповідний показник у групах робітників і безробітних був приблизно однаковий. Але тут привертає увагу значна різниця між результатами опитування робітників із різних реґіонів.
Несподівано дуже високим виявився рівень тривожності в київських робітників - це взагалі найвищий показник серед усіх соціально-демографічних груп. (Питання про причини такого явища залишається відкритим). А найнижчим він виявився у робітників львівських.
Аналіз результатів опитування кримської вибірки здійснено за двома ознаками - національністю і місцем проживання. Як показують отримані дані, рівень тривожності та хвилювання більш відчутно диференціюється за етнічною ознакою: у нетатарського населення він помітно вищий, ніж у кримських татар.
Такий
Loading...

 
 

Цікаве