WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні аспекти діяльності політичних партій та функціонування багатопартійної системи - Реферат

Соціально-психологічні аспекти діяльності політичних партій та функціонування багатопартійної системи - Реферат

прийняття-відчуження певних ідеологічних цінностей, засвоєння різних концепцій. Не тільки наукове, а й практичне значення мають співвідносність політичних настроїв суспільства і сучасних ідеологій, визначення найсприятливішого або найменш сприятливого психологічного стану суспільства для прийняття ідеологічних настанов.
Як відомо, ідеологія політичної партії конкретизується в програмі. Розглядаючи її, політологи основну увагу звертають на зміст, на сконцентровані в ньому політичні гасла, співвідносять із політичними реаліями суспільства, з проблемами інших партій. Тимчасом соціологи досліджують рівень орієнтації програми на інтереси конкретних соціальних груп суспільства, міру поширеності ідей програми в соціумі, співвідносять їх з основними тенденціями в суспільній думці, з'ясовують міру впливу як у загальнонаціональному масштабі, так і в конкретних групах населення. Політичні психологи можуть говорити про ефективну діяльність партії, з'ясовуючи психологічні чинники впливовості програми, її відповідність до масових настроїв. Плідним може бути дослідження психологічних механізмів мімікрії програми від наукового кредо до політичних міфів, які не раз приносили людству зло.
Діяльність політичних партій є одним з основних напрямів наукового дослідження. Предметом досліджень у політологів стали статутні принципи, організаційна структура, місце партій у політичному спектрі багатопартійної системи. Аналізуючи стратегію і тактику партії, методи і засоби її діяльності, політологи з'ясовують одну з найголовніших проблем - ставлення партії до влади, до участі в управлінні суспільством. Предметом досліджень соціологів політики є ареал впливу, соціальні сфери діяльності партії, а в політичних психологів - психологічні межі діяльності, її відображення у свідомості та поведінці людей, соціально-психологічні наслідки діяльності.
В умовах будівництва демократичного суспільства актуальною є взаємодія партії з іншими політичними об'єднаннями. Зміст, політичні особливості міжпартійних відносин аналізують політологи. Соціологи досліджують спектр ставлень членів інших партій до даної партії і навпаки, тоді як психологи виявляють потреби та мотиви співробітництва, співіснування чи протистояння партій.
Окреслюються тематичні межі і в дослідженнях проблеми політичного лідерства. Політологію цікавлять насамперед світогляд партійного керівника, зміст і напрями його діяльності, особливості політичного мистецтва. Суто соціологічна проблема - рівень, чинники і показники популярності, впливовості, довіри тощо, співвідносність особистості лідера з очікуваннями громадян. Своє коло наукових інтересів у політичних психологів. Це визначення психологічних типів лідерів та складання їхніх політичних портретів, діагностика особистості політика. Це вивчення іміджу лідера та визначення напрямів, принципів і методів психологічної допомоги. Це дослідження системи зв'язків політичної свідомості, політичної культури і політичної поведінки лідерів.
Проблема участі мас у діяльності партії ставить досить широке коло наукових питань, з-поміж яких політологи виділяють передусім чисельність партії як одну з основних ознак її впливовості й авторитету, світоглядні позиції членів партії та їхню активність. Соціологи вирізняють соціальні категорії і типи учасників політичних об'єднань. Психологи з'ясовують потреби, інтереси, мотивацію та інші психологічні механізми політичного єднання, яке також відбувається за певними психологічними закономірно-стями.
Науковий інтерес становить, нарешті, проблема електорату партії. Політологи звертають увагу насамперед на зміст політичних інтересів, потреб та амбіцій найширших кіл населення, на чисельність електорату політичних партій та його місце в ієрархії впливу на владу. Досліджуючи соціальну базу кожної конкретної партії, соціологи з'ясовують рівень підтримки партії в різних структурах соціуму і на цій основі виявляють електорат реальний, декларований та потенційний.
Психологів цікавить спектр мотивів підтримки політичних партій, усвідомлювані та неусвідомлювані її мотиви. Друге коло питань стосується соціально-психологічних характеристик електорату, з'ясування психологічних типів. Значний інтерес становить співвідношення політичної культури та ідеологічної заанґажованості, їх вплив на поведінку людей. Важливим є, нарешті, виявлення психологічних зв'язків у системі "лідер - партійна еліта - члени партії - електорат", особливостей сприймання лідера кожною ланкою системи.
Такими є, на наш погляд, основні напрями психологічних досліджень діяльності політичних партій. Вони могли бути з'ясовані саме методом тематичного розмежування між психологією, соціологією і політологією, які мають спільне коло науково-дослідницьких інтересів - діяльність політичних партій України, але кожна дисципліна в цьому плані має свій специфічний предмет. Та й із названих напрямів у нашій роботі розглядаються далеко не всі, а лиш окремі, як нам здається, найважливіші
Л І Т Е Р А Т У Р А
1.Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. - М., 1990.
2.Арон Р. Демократия и тоталитаризм. - М., 1993.
3.Банашак М., Форхольцер Й.Человек и власть. - М., 1973.
4.Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі. - К., 1993.
5.Васютинський В.О. Масова політична свідомість українського суспільства як об'єкт політико-психологічного вивчення // Наукові студії з політичної психології: Матеріали звітної наук. сесії Наук.-практ. центру політ. психології АПН України 25 - 26 січня 1995 р. - К., 1995. - С.9 - 22.
6.Галин И.А. Социальное самочувствие // Социологический справочник. - К., 1990. - С.352 - 353.
7.Ганзен В.А., Юрченко В.Н. Системный подход к анализу, описанию и экспериментальному исследованию психических состояний человека // Психические состояния (Экспериментальная и прикладная психология, вып.10). - Л., 1981. - С.5 - 16.
8.Гиддингс Ф. Основания социологии. - М.,1898.
9.Головаха Е.И., Бекешкина И.Э.,Небоженко В.С. Демократизация общества и развитие личности: От тоталитаризма к демократии. - К., 1992.
10.Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. - К., 1994.
11.Гордон Л.А. Социальная адаптация в современных условиях // Социолог. исслед. - 1994. - N 8 - 9. - С.3 - 15.
12.Горшков М.К. Общественное мнение: История и современность. - М., 1988.
13.Гроф С. За пределами мозга. - М., 1993.
14.Грушин Б.А. Массовое сознание: Опыт определения и проблемы исследования. - М., 1987.
15.Давыдов А.А. Существует ли мера социальной гармонии? // Социолог. исслед. - 1988. - N 5. - С.72 - 73.
16.Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология: Учеб. пособие для высш. учеб.заведений. - М., 1996.
17.Дмитриев А.В., Степанов Е.И., Чумиков А.Н.Российский социум в 1995 году: конфликтологическая экспертиза (первое полугодие) // Социолог. исслед. - 1996. - N 1. - С.6 - 23.
18.Донченко Е.А. Социетальная психика. - К., 1994.
19.Дюркгейм Э. Социология. - М., 1995.
20.Иванов В. Политическая психология. - М., 1990.
21.Кирилюк Ф.М., Кремень Л.А., Ирхин Ю.В.Психология и политика: Учеб. пособие. - К., 1993.
22.Козлова О.М. Развитие идеологий и социальные конфликты //Социолог. исслед. - 1993. - N 4. - С.25 - 29.
23.Кола Д. Политические партии, государство // 50/50. Опыт словаря нового мышления. - М., 1989. - С.334 - 337.
24.Кондаш О. Хвилювання: страх перед випробуванням. - К., 1981.
25.Крамник В.В. Социально-психологический механизм политической власти. - Л., 1991.
26.Кули Ч. Социальная самость. Первичные группы // Американская социологическая мысль. - М., 1994. - С.316 - 335.
27.Кучеpів І., Бекешкіна І., Головаха Є., Макеєв С. Економічна свідомість населення Укpаїни і економічна пpосвіта. - К., 1996.
28.Лебон Г. Психология народов и масс. - СПб., 1995.
29.Любивый Я.В. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития. - К., 1993.
Loading...

 
 

Цікаве