WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політичність особистості як індивідуально-психологічна основа функціонування партій - Реферат

Політичність особистості як індивідуально-психологічна основа функціонування партій - Реферат

формуючи політичну свідомість, настрої, поведінку; 2) позиція особистості при цьому активна, вона добирає з політичних процесів усе те, що відповідає її потребам і переконанням, причому ця селекція відбувається як свідомо, так і підсвідомо.
Обидва потоки процесів зумовлюють подальшу політизацію людини на всіх трьох рівнях. Потреби, мотиви, настанови, ціннісні орієнтації стають рушіями політичної поведінки і свідомості людини на внутрішньоособистісному рівні. Водночас освоюються політичні цінності на груповому рівні, вони передаються особистості від групи шляхом зараження, навіювання, ідентифікації і т.ін. Зрештою, на загальносуспільному рівні діють глобальні чинники: інфляція, політичні ігрища, масове убожіння, правова незахищеність, екологічні та інші проблеми суспільства. Отже, основною рушійною силою політизації особистості стає її конфлікт із соціальними явищами.
Ці конфлікти є зовнішніми, основними чинниками і процесу подальшої політизації особистості, і оберненого процесу - реалізації політичності. За внутрішньоособистісні чинники можна вважати, зокрема, політичну культуру та ідеологічну заанґажованість. Вони тісно пов'язані між собою, і з'ясування цього зв'язку необхідне для глибшого розуміння психологічних основ діяльності політичних партій.
Політична, а точніше ідеологічна заанґажованість є різновидом соціального сприймання, який проявляється в концентрації особистістю своїх думок і волі на власній участі в реалізації певної ідеї суспільного устрою. Це психічний стан зацикленості на ідеях певної політичної партії, на обов'язковості власної участі в політичному житті суспільства, на обов'язковості опозиційності іншим ідеологіям. Чим сильніша заанґажованість, тим безапеляційнішою є людина в пропаґанді своїх ідей і непримиреннішою в міжпартійних выдносинах, тим вищі самооцінки і менше моральних самообмежень, адже в центрі уявлень політично заанґажованої особистості - власна фігура учасника політичних процесів.
Найважливішим чинником, який визначає рівень ідеологічної заанґажованості, є співвідношення раціонального та емоційного в структурі особистості. Чим сильнішим є емоційне сприймання і слабшим прагматичне, тим упертіше дотримується людинаобраної доктрини.
Можемо припустити: що вищою є політична культура особистості (у даному випадку вона рівнозначна соціальній орієнтованості), то нижчою має бути її ідеологічна заанґажованість. Адже захоплення якоюсь однією ідеєю та участь у її реалізації знижує здатність тверезо сприймати весь спектр ідей, які функціонують у суспільстві.
З огляду на це найбільш суперечливим серед усіх особистостей є становище політичного лідера. З одного боку, він має вирізнятися неймовірно високою, якщо не найвищою у своїй партії ідеологічною заанґажованістю, відданістю своїй ідеї. Інакше хто в партії буде йому вірити? А з другого боку, він має бути помірковано заанґажованим, аби не ослабити постійної здатності розуміти ідеї інших політичних течій, об'єктивно їх оцінювати, самокритично співвідносити з ними свої ідеї, бачити слабкість своїх концепцій і позицій. Очевидно, таке поєднання ідейності і прагматичності є однією з ознак високої політичної культури партійного діяча.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1.Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. - М., 1990.
2.Арон Р. Демократия и тоталитаризм. - М., 1993.
3.Банашак М., Форхольцер Й.Человек и власть. - М., 1973.
4.Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі. - К., 1993.
5.Васютинський В.О. Масова політична свідомість українського суспільства як об'єкт політико-психологічного вивчення // Наукові студії з політичної психології: Матеріали звітної наук. сесії Наук.-практ. центру політ. психології АПН України 25 - 26 січня 1995 р. - К., 1995. - С.9 - 22.
6.Галин И.А. Социальное самочувствие // Социологический справочник. - К., 1990. - С.352 - 353.
7.Ганзен В.А., Юрченко В.Н. Системный подход к анализу, описанию и экспериментальному исследованию психических состояний человека // Психические состояния (Экспериментальная и прикладная психология, вып.10). - Л., 1981. - С.5 - 16.
8.Гиддингс Ф. Основания социологии. - М., 1898.
9.Головаха Е.И., Бекешкина И.Э.,Небоженко В.С. Демократизация общества и развитие личности: От тоталитаризма к демократии. - К., 1992.
10.Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. - К., 1994.
11.Гордон Л.А. Социальная адаптация в современных условиях // Социолог. исслед. - 1994. - N 8 - 9. - С.3 - 15.
12.Горшков М.К. Общественное мнение: История и современность. - М., 1988.
13.Гроф С. За пределами мозга. - М., 1993.
14.Грушин Б.А. Массовое сознание: Опыт определения и проблемы исследования. - М., 1987.
15.Давыдов А.А. Существует ли мера социальной гармонии? // Социолог. исслед. - 1988. - N 5. - С.72 - 73.
16.Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология: Учеб. пособие для высш. учеб.заведений. - М., 1996.
17.Дмитриев А.В., Степанов Е.И., Чумиков А.Н.Российский социум в 1995 году: конфликтологическая экспертиза (первое полугодие) // Социолог. исслед. - 1996. - N 1. - С.6 - 23.
18.Донченко Е.А. Социетальная психика. - К., 1994.
19.Дюркгейм Э. Социология. - М., 1995.
20.Иванов В. Политическая психология. - М., 1990.
21.Кирилюк Ф.М., Кремень Л.А., Ирхин Ю.В.Психология и политика: Учеб. пособие. - К., 1993.
22.Козлова О.М. Развитие идеологий и социальные конфликты //Социолог. исслед. - 1993. - N 4. - С.25 - 29.
23.Кола Д. Политические партии, государство // 50/50. Опыт словаря нового мышления. - М., 1989. - С.334 - 337.
24.Кондаш О. Хвилювання: страх перед випробуванням. - К., 1981.
25.Крамник В.В. Социально-психологический механизм политической власти. - Л., 1991.
26.Кули Ч. Социальная самость. Первичные группы // Американская социологическая мысль. - М., 1994. - С.316 - 335.
27.Кучеpів І., Бекешкіна І., Головаха Є., Макеєв С. Економічна свідомість населення Укpаїни і економічна пpосвіта. - К., 1996.
28.Лебон Г. Психология народов и масс. - СПб., 1995.
29.Любивый Я.В. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития. - К., 1993.
Loading...

 
 

Цікаве