WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні джерела, світоглядні та чуттєво-вольові механізми дії партійних ідеологій - Реферат

Психологічні джерела, світоглядні та чуттєво-вольові механізми дії партійних ідеологій - Реферат

міра цієї потреби визначає життєздатність партії.
Уже нині процес деідеологізаціїреалізовується не тільки в деяких сферах суспільного життя, а почасти і в масовій свідомості. Проявляється це в збідненні електорату політичних партій, бо кожна з них виражає якусь окрему ідеологію чи її сколок, і така урізаність світобачення вочевидь не здатна приваблювати широкі кола.
Таким чином, деідеологізація українського суспільства відбувається різнопланово й суперечливо. Однак надалі цей процес розвиватиметься інтенсивніше й одночасно на всіх трьох рівнях свідомості: соціальному, груповому та особистісному. І це потребує детальнішого розгляду.
На загальносуспільному рівні зростають потреби в управлінні на наукових, а не суб'єктивістських основах, адже для нормального розвитку й функціонування суспільства необхідні об'єктивні знання про соціальну реальність. Їх не здатна забезпечити жодна ідеологія. Цю суперечність може бути розв'язано поступовим розвитком суспільної свідомості від суб'єктивізму до об'єктивного пізнання соціальних процесів. Відповідно не лише деякі, а й усі сфери суспільства переходитимуть із підпорядкування окремим ідеям чи настановам до вираження, задоволення і розвитку загальнолюдських норм та вимог. Сама політика має перерости з різновиду боротьби соціальних груп в управлінську творчість.
Суспільство, так само як і кожна окрема людина, діє під впливом двох рушіїв: свідомого і несвідомого. Перше має вигляд чітко сформульованих теорій, законів, концепцій, програм. Друге функціонує на рівні масових бажань, інтуїтивних прагнень та передчуттів, несформульованих потреб. Найбільша з них для суспільства - потреба в рівновазі, у збалансованій діяльності всіх функціональних систем. (Варто зазначити, що ідеології, можливо, діють головно на межі між свідомим і підсвідомим, апелюючи одночасно і до інтелекту, і до волі, намагаючися вплинути на те і на те, живлячись одночасно від обох). Тому на несвідомому рівні суспільство в основній масі інстинктивно тягнеться до спокою, до врівноваженості, обминаючи та відкидаючи спроби ідейної конфронтації.
Усе це розуміють і відчувають прихильники різних ідеологій. Тому на груповому рівні масової свідомості відбувається неминучий відкат. Діячі багатьох політичних партій в Україні бачать, що без консенсусу не вийти з кризи, а в пошуках консенсусу бульдозерна принциповість виявляється знаряддям підступно зрадливим.
Учасники політичних об'єднань почасти розуміють, а почасти відчувають, що завоювати хоч якийсь електорат можливо за допомогою ідей, максимально наближених до загальнолюдських цінностей. Через цю причину слід очікувати радше мімікрії ідеологій, ніж їх конфронтації. Цьому сприяє і та обставина, що політичні партії України ще не виробили чітко сформульованих ідеологічних позицій. А на рівні малих груп, певніше, на індивідуально-груповому рівні дедалі більше спостерігаються втрата суспільних ідеалів, сподівання й розрахунок виключно на власні сили та можливості, перехід від знецінення ідеалів, що проголошуються політичними партіями, до повного неприйняття їхніх ідейних канонів. Цей процес посилився через те, що в умовах загальної кризи загострилася одна з чотирьох основних потреб людини - потреба виживання.
Не менш цікаві зміни свідомості відбуваються на особистісному рівні. Природа людини бісуб'єктна, її психіка розвивається в постійній взаємодії двох Я ("Его" та "Альтер Его"), двох співрозмовників. Чим вище вони розвинені, чим більше врівноважені, тим вагомішою є основа загальної культури особистості, у тому числі й політичної культури. Завдяки активності внутрішнього діалогу людина здатна вирватися з полону ідеологем, відрізнити міфи від істини, творчо засвоїти інтелектуальні продукти соціуму, вийти за межі окремої ідеології. Здатність особистості тверезо сприймати та творчо засвоювати цінності різних ідеологічних систем і є психологічною передумовою такого виходу.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1.Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. - М., 1990.
2.Арон Р. Демократия и тоталитаризм. - М., 1993.
3.Банашак М., Форхольцер Й.Человек и власть. - М., 1973.
4.Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі. - К., 1993.
5.Васютинський В.О. Масова політична свідомість українського суспільства як об'єкт політико-психологічного вивчення // Наукові студії з політичної психології: Матеріали звітної наук. сесії Наук.-практ. центру політ. психології АПН України 25 - 26 січня 1995 р. - К., 1995. - С.9 - 22.
6.Галин И.А. Социальное самочувствие // Социологический справочник. - К., 1990. - С.352 - 353.
7.Ганзен В.А., Юрченко В.Н. Системный подход к анализу, описанию и экспериментальному исследованию психических состояний человека // Психические состояния (Экспериментальная и прикладная психология, вып.10). - Л., 1981. - С.5 - 16.
8.Гиддингс Ф. Основания социологии. - М., 1898.
9.Головаха Е.И., Бекешкина И.Э.,Небоженко В.С. Демократизация общества и развитие личности: От тоталитаризма к демократии. - К., 1992.
10.Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. - К., 1994.
11.Гордон Л.А. Социальная адаптация в современных условиях // Социолог. исслед. - 1994. - N 8 - 9. - С.3 - 15.
12.Горшков М.К. Общественное мнение: История и современность. - М., 1988.
13.Гроф С. За пределами мозга. - М., 1993.
14.Грушин Б.А. Массовое сознание: Опыт определения и проблемы исследования. - М., 1987.
15.Давыдов А.А. Существует ли мера социальной гармонии? // Социолог. исслед. - 1988. - N 5. - С.72 - 73.
16.Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология: Учеб. пособие для высш. учеб.заведений. - М., 1996.
17.Дмитриев А.В., Степанов Е.И., Чумиков А.Н.Российский социум в 1995 году: конфликтологическая экспертиза (первое полугодие) // Социолог. исслед. - 1996. - N 1. - С.6 - 23.
18.Донченко Е.А. Социетальная психика. - К., 1994.
19.Дюркгейм Э. Социология. - М., 1995.
20.Иванов В. Политическая психология. - М., 1990.
21.Кирилюк Ф.М., Кремень Л.А., Ирхин Ю.В.Психология и политика: Учеб. пособие. - К., 1993.
22.Козлова О.М. Развитие идеологий и социальные конфликты //Социолог. исслед. - 1993. - N 4. - С.25 - 29.
23.Кола Д. Политические партии, государство // 50/50. Опыт словаря нового мышления. - М., 1989. - С.334 - 337.
24.Кондаш О. Хвилювання: страх перед випробуванням. - К., 1981.
25.Крамник В.В. Социально-психологический механизм политической власти. - Л., 1991.
26.Кули Ч. Социальная самость. Первичные группы // Американская социологическая мысль. - М., 1994. - С.316 - 335.
27.Кучеpів І., Бекешкіна І., Головаха Є., Макеєв С. Економічна свідомість населення Укpаїни і економічна пpосвіта. - К., 1996.
28.Лебон Г. Психология народов и масс. - СПб., 1995.
29.Любивый Я.В. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития. - К., 1993.
Loading...

 
 

Цікаве