WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Деякі психологічні механізми політичного єднання - Реферат

Деякі психологічні механізми політичного єднання - Реферат

має свої функції в життєдіяльності партії загалом, і розглядає їх насамперед політологія. Нас же передусім цікавлять масові настрої електорату, який є живильним середовищем кожної політичної партії.
Дані досліджень указують на загалом неґативне ставлення української спільноти до політичних партій. Так, у ході всеукраїнського опитування напередодні виборів до Верховної РадиУкраїни 1994 р. неґативне ставлення до партій висловили 58% опитаних, по 21% припало на тих, хто вважав за доцільне функціонування партій, і на тих, хто так і не визначив своєї позиції з цього питання.
Провідним мотивом неприйняття політичних партій є переконання громадян у тому, що амбіції й егоїзм лідерів та активістів партій, їхня корисливість, іґнорування моральних засад - це основні сторони діяльності партій. Дається взнаки також недовіра респондентів до заяв і програм лідерів партій ("обіцянки будь-якої партії ніколи не виконувались", "усі вони дбають лише про себе", "партії і рухи Україні абсолютно не потрібні", "вони не мають за душею ні грама совісті й розуму, а також відповідальності за свої слова і вчинки, працюють не на благо народу, а на свою кишеню"). Респонденти засуджували конфронтаційну діяльність партій, яка зумовлює політичну дестабілізацію в країні, поглиблюючи економічну кризу, що призводить до погіршення життя народу. Такі дані узгоджуються з висновками О.Юр'єва про те, що: в очах громадян партії, які не виробляють матеріальних благ, завжди виявляються їх розпорядниками; у народній пам'яті з невиконаними обіцянками партій пов'язано найтяжчі лихоліття; на очах у народу партії знову сходяться в непримиренні протистояння, утягуючи в них позапартійних; незрозуміло, чому функціонування держави не може відбуватися за відсутності партій [61]. Підтримує політичні партії загалом близько п'ятої частини опитаних виборців, або дорослого населення України - такий показник подибуємо в матеріалах багатьох соціологічних досліджень останніх років. Очевидно, це і є найбільш реальний електорат нині діючих партій. Кожна з них має своїх прихильників. Їхній склад і частка серед дорослого населення дуже мінливі, остання може збільшуватися або зменшуватися залежно від рівня популярності вчинюваних партією акцій.
Так, соціологічне дослідження, проведене УНІАН у січні 1996 р. в столиці та чотирьох реґіонах України, виявило, погляди яких політичних організацій збігаються з поглядами населення. З позицією комуністичної партії солідарність висловили 18% опитаних, Народного руху - 13, соціалістичної партії - 8, соціал-демократичної - 7, селянської - 5%. Далі йдуть демократична та республіканська партії - по 4%, УНА - УНСО - 3,5, Трудовий конгрес - 3% тощо (Всеукраинские ведомости. - 1996. -29 лют.).
Отже, кожна партія має свій більш-менш стабільний електорат, який водночас і досить мінливий. Його стан (чисельність, соціальний і географічний ареал та ін.) зумовлюється багатьма чинниками. Загальне піднесення політичної активності в суспільстві на початку 90-х років та її пізніший спад стимулювали в першому випадку процес утворення партій і розширення електорату кожної, а в другому - його звуження. Частина населення взагалі відійшла від участі в політиці. Заанґажовані люди переходять від однієї партії до іншої, визначаючи більш-менш остаточно свій політичний вибір.
У кінцевому підсумку в цьому процесі переважає позитивне начало. Політична сфера суспільства дедалі чіткіше диференціюється. Кожна окрема партія об'єднує навколо себе хай меншу кількість, зате стійких, постійних прихильників. Періодичне обстеження електорату політичних партій протягом тривалого часу дає змогу виявляти динаміку соціальної бази політичних об'єднань, прогнозувати подальший розвиток багатопартійної системи в країні.
Л І Т Е Р А Т У Р А
1.Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. - М., 1990.
2.Арон Р. Демократия и тоталитаризм. - М., 1993.
3.Банашак М., Форхольцер Й.Человек и власть. - М., 1973.
4.Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному олімпі. - К., 1993.
5.Васютинський В.О. Масова політична свідомість українського суспільства як об'єкт політико-психологічного вивчення // Наукові студії з політичної психології: Матеріали звітної наук. сесії Наук.-практ. центру політ. психології АПН України 25 - 26 січня 1995 р. - К., 1995. - С.9 - 22.
6.Галин И.А. Социальное самочувствие // Социологический справочник. - К., 1990. - С.352 - 353.
7.Ганзен В.А., Юрченко В.Н. Системный подход к анализу, описанию и экспериментальному исследованию психических состояний человека // Психические состояния (Экспериментальная и прикладная психология, вып.10). - Л., 1981. - С.5 - 16.
8.Гиддингс Ф. Основания социологии. - М., 1898.
9.Головаха Е.И., Бекешкина И.Э.,Небоженко В.С. Демократизация общества и развитие личности: От тоталитаризма к демократии. - К., 1992.
10.Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. - К., 1994.
11.Гордон Л.А. Социальная адаптация в современных условиях // Социолог. исслед. - 1994. - N 8 - 9. - С.3 - 15.
12.Горшков М.К. Общественное мнение: История и современность. - М., 1988.
13.Гроф С. За пределами мозга. - М., 1993.
14.Грушин Б.А. Массовое сознание: Опыт определения и проблемы исследования. - М., 1987.
15.Давыдов А.А. Существует ли мера социальной гармонии? // Социолог. исслед. - 1988. - N 5. - С.72 - 73.
16.Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология: Учеб. пособие для высш. учеб.заведений. - М., 1996.
17.Дмитриев А.В., Степанов Е.И., Чумиков А.Н.Российский социум в 1995 году: конфликтологическая экспертиза (первое полугодие) // Социолог. исслед. - 1996. - N 1. - С.6 - 23.
18.Донченко Е.А. Социетальная психика. - К., 1994.
19.Дюркгейм Э. Социология. - М., 1995.
20.Иванов В. Политическая психология. - М., 1990.
21.Кирилюк Ф.М., Кремень Л.А., Ирхин Ю.В.Психология и политика: Учеб. пособие. - К., 1993.
22.Козлова О.М. Развитие идеологий и социальные конфликты //Социолог. исслед. - 1993. - N 4. - С.25 - 29.
23.Кола Д. Политические партии, государство // 50/50. Опыт словаря нового мышления. - М., 1989. - С.334 - 337.
24.Кондаш О. Хвилювання: страх перед випробуванням. - К., 1981.
25.Крамник В.В. Социально-психологический механизм политической власти. - Л., 1991.
26.Кули Ч. Социальная самость. Первичные группы // Американская социологическая мысль. - М., 1994. - С.316 - 335.
27.Кучеpів І., Бекешкіна І., Головаха Є., Макеєв С. Економічна свідомість населення Укpаїни і економічна пpосвіта. - К., 1996.
28.Лебон Г. Психология народов и масс. - СПб., 1995.
29.Любивый Я.В. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития. - К., 1993.
Loading...

 
 

Цікаве