WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні чинники функціонування багатопартійної системи - Реферат

Соціально-психологічні чинники функціонування багатопартійної системи - Реферат

різноманітність інтересів суспільства, визнають багатопартійність як необхідне вираження всього багатства політико-ідеологічного спектра та виступають за толерантне співіснування з іншими партіями.
3. У політиці як сфері суспільної свідомості. Ця сфера надзвичайно багатобарвна, що пов'язано і з такою самою строкатістю політики як сфери діяльності. В українській спільноті завжди були і нині поширені різні уявлення про той суспільно-політичний устрій, який був би для країни найкращим. Існують різні підходи до сучасногодержавотворення, до проблеми збереження та зміцнення незалежності. Побутують надзвичайно різноманітні орієнтації щодо своєї ролі в сучасному політичному процесі.
Викристалізовуються й різні уявлення про роль політичних партій у суспільному проґресі. Одні бачать багатопартійність як необхідний елемент демократичного суспільства, інші - як знаряддя дальшого розвалу та поглиблення кризи. Утім, це лише крайні точки зору. Поміж ними - десятки інших підходів до державотворення, до суспільного розвитку зі своїм, у кожному випадку особливим трактуванням ролі партій. Отже, якщо взяти масову свідомість громадян України загалом, то ця строкатість відображає її готовність до прийняття багатопартійності, що є важливою психологічною передумовою такого процесу.
4. В ідеології. Сучасна українська ідеологія, ця специфічна галузь суспільної свідомості, також відкриває можливості для формування багатопартійної системи. Ідеали, цінності як механізми соціальної орієнтації в кожної людини свої, їх неможливо цілком підпорядкувати якійсь одній світоглядній системі. Суспільство, узяте загалом, не може бути суспільством однодумців. Разом із тим спектр ідеалів небезконечний, ба навіть досить вузький, і люди об'єднуються на ґрунті приблизно однакового уявлення про найсправедливіше суспільство, про найблагородніші взаємозв'язки в ньому. Навіть більше, аналіз партійних програм свідчить: різні партії сповідують, по суті, одні або близькі ідеали, лише по-різному їх тлумачать, шукають різних механізмів і способів їх досягнення.
Не можна полишити поза увагою два (а певніше вони двоєдині) явища загального характеру. Це відраза до тоталітаризму в усіх сферах суспільної свідомості - відраза, яка нагромаджувалася протягом десятиріч, та ейфорія, викликана демократизацією, звільненням від невсипущого ока КПРС, надзвичайно відчутна не тільки на загальносуспільному, а й на особистісному рівні. Усе це та чимало іншого створило сприятливий психологічний ґрунт для розвитку багатопартійної системи в Україні.
Істотні ознаки багатопартійності. Про те, що в масовій свідомості української спільноти визріває визнання доцільності багатопартійності, свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного навесні 1994 р. (табл. 3). Отримані дані відображають ставлення респондентів до однопартійної системи. Десятибальна шкала дає можливість відобразити досить різний спектр настроїв. Неґативне ставлення виражається низькими оцінками (до 4,5 бала), нейтральне або невизначене - середніми (4,5 - 5,5), а позитивне - високими (понад 5,5 бала).
Таблиця 3
Соціальні та реґіональні відмінності у ставленні до однопартійної системи (у балах за 10-бальною шкалою)
Соціально-професійні групи К
р
и
м П
і
в
д
е
н
ь Д
о
н
б
а
с С
х
і
д К
и
ї
в П
і
в
н
і
ч Пр
ав
об
ер
еж
ний
Центр Г
а
л
и
ч и
н
а З
а
х
і
д
Робітники 6,4 5,6 5,4 5,9 5,2 5,9 6,0 4,4 4,6
Селяни 3,2 6,4 7,3 6,2 - 8,5 4,8 3,5 4,4
ІТП 4,9 4,1 4,4 3,8 3,9 3,9 3,4 2,2 4,2
Учні, студенти 2,5 4,3 4,1 4,0 1,9 4,1 3,8 1,1 2,2
Пенсіонери 7,2 7,1 7,5 5,8 8,3 8,0 6,3 3,4 5,6
Військові 5,0 0,5 3,8 5,0 2,5 0,5 5,0 - 6,7
Безробітні 5,0 5,0 5,0 - 9,5 5,0 3,1 0,5 0,5
Бізнесмени 7,5 0,5 3,9 3,0 0,5 0,5 3,3 0,5 -
Домогосподарки 3,3 5,0 7,0 - 5,0 6,4 5,5 5,0 -
При цьому не йшлося про відновлення монополії КПРС чи встановлення такої монополії для якоїсь іншої партії. Респонденти оцінювали своє ставлення до проблеми, висловлюючи згоду або незгоду з більш загальним, нейтральним судженням "Багатопартійна система не розв'язує наших проблем. Краще мати одну провідну партію, як було раніше".
Як бачимо, переважаючим є неґативне та байдуже ставлення до однопартійності в різних реґіонах серед різних соціальних груп. Помітно, що робітники майже в усій Україні схвальніше ставляться до однопартійності, ніж селяни. Але в низці реґіонів (Північ, Схід, Донбас) це схвалення поміркованіше і нижче. Високий рівень підтримки бізнесменами Криму, безробітними Києва, домогосподарками Донбасу пояснюється ототожненням однопартійності з порядком, "твердою рукою" і т.п. Загальний висновок із дослідження випливає такий, що переважна частина українського суспільства відкидає однопартійність як режим, нібито здатний ефективно розв'язувати проблеми людей.
Та й "тверда рука" в масовій свідомості не викликає однозначно позитивних асоціацій. Як справедливо зазначає французький соціолог Р.Арон, коли монополія на політичну діяльність належить одній партії, держава виявляється нерозривно пов'язаною з нею. За західних багатопартійних режимів держава вважає за своє достоїнство те, що не керується ідеями жодної з протиборствуючих партій. Держава нейтральна, вона терпить багатопартійність. Але при цьому вимагає від усіх партій поваги до себе, до законів. Сутність багатопартійних режимів - у дотриманні законності й поміркованості, поважанні інтересів і світоглядів усіх груп. Сутність однопартійного режиму, де держава керується ідеологією партії, яка монопольно володіє владою, одна: заборона всіх ідей, вилучення з відкритого обговорення багатьох тем, які відкривають простір для виявлення різних точок зору [2].
Написані чверть століття тому, ці думки не тільки відтворюють сутність тогочасних явищ у двох протилежних таборах - західноєвропейському і соціалістичному. Вони багато в чому пояснюють процеси перехідного періоду в нинішній Україні. Про багатопартійність як про систему вже можна говорити хоча б тому, що переважна більшість партій навчилася ставити інтереси рівноваги суспільства вище від власних і цим виявляє свою поміркованість. Можемо говорити й про доволі високий рівень толерантності відносин між партіями і державою.
Істотними ознаками системи є й такі. На початку 90-х років багатопартійність в Україні,
Loading...

 
 

Цікаве