WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія впливу: суб`єктна парадигма - Реферат

Психологія впливу: суб`єктна парадигма - Реферат


Реферат натему:
Психологія впливу: суб`єктна парадигма
У житті кожної спільноти на зміну більш статичним періодам приходять більш динамічні, основною рисою яких є значне зростання кількості впливів на душу населення і суттєве розширення їх якісного складу. Саме такий період переживає сьогодні Україна, в соціальному організмі якої відбуваються процеси самопородження і тиражування нових форм впливу, а також нових суб`єктів (різного роду державних і недержавних організацій, громадських і політичних об`єднань, формальних і неформальних груп, приватних підприємств, "лідерів думки", "лідерів дії" тощо), кожний з яких намагається ствердитися, насамперед, як суб`єкт впливу.
Специфіка нинішньої ситуації полягає ще й у тому, що на зміну системі "вертикально-горизонтальних" впливів приходить система впливів "горизонтально-вертикальних" - менш організована, менш прогнозована, проте більш масштабна, динамічна і якісно різноманітна. "Бум впливу" виявляє себе у загостренні інтересу до проблем спілкування, комунікації, у появі великої кількості рецептурної літератури, в якій розкриваються секрети спілкування, впливовості, а також пропонуються нові технології формування громадської думки, які дійсно дозволяють досягати успіху, нерідко навіть усупереч тим об`єктивним даним, які дає соціологія, і тим реальним потребам, які переживають "об`єкти" цього впливу.
Перше, що бентежить, але й надихає на науково-теоретичні роздуми, - це багатоликість феномену, який ми позначаємо словом "вплив". Так, вплив може бути сильним і слабким, глибоким і поверховим, прямим і непрямим, безпосереднім і опосередкованим, постійним і змінним, очікуваним і неочікуваним, усвідомлюваним і неусвідомлюваним, вмотивованим і невмо-тивованим, навмисним і ненавмисним, індивідуальним і фронтальним, спорадичним і систематичним, імпліцитним і експліцитним, ефектним і неви-разним, конструктивним і деструктивним, життєдайним і згубним тощо. Застосовуючи інший критеріальний ракурс, можна диференціювати впливи за авторством (мої, твої, наші, ваші), за сферою (внутрішні, зовнішні), за вектором дії (відцентрові, доцентрові), за критерієм свободи (вивільнюючі, обмежуючі), за змістом (природні, соціальні), за характером (оригінальні, традиційні), за значущістю (суттєві, несуттєві), за часом (своєчасні, несвоєчасні), за рівнем (високого, низького) тощо.
В науці відомі спроби упорядкування різних впливів за різними критеріями. Так, Ф.Х.Еемерен та Р.Гроотендорст пропонують типологію мовленєвих впливів. Це, зокрема: асертиви - стверджувальні впливи, якими комунікатор гарантує вірність викладеного тексту; директиви - впливи (прохання, запитання, наказ, рекомендація тощо), якими їх суб`єкт намагається примусити об`єкт зробити щось, або утримати його від дії; комісиви - впливи, якими їх автор зобов`язується здійснити те, про що говорить, або утриматися від чогось (це обіцянка, схвалення, згода тощо); експресиви - впливи (поздоровлення, співчуття, вираження радості, розчарування, гніву тощо), за допомогою яких комунікатор демонструє свої почуття стосовно певної події, існування якої визнається безумовним; декларативи - впливи, що констатують певний стан справ, певну подію, вказують на спосіб констатації і сприяють розумінню інших впливів (дефініції, доповнення, пояснення, тлумачення тощо). Свій погляд на способи взаємодії індивіда з реальністю пропонує спеціаліст в галузі клінічної та медичної психології В.Д.Менделевич, звертаючи увагу, зокрема, на такі з них, як: "протидія реальності", "втеча від реальності", "хворобливе протистояння реальності" та інші (1).
Більш узагальнену типологію впливу запропонував Г.О.Ковальов, за яким слід розрізняти: 1) впливи факторів природного оточення (біотичних й абіотичних) на психіку і особистість людини; 2) соціальні впливи, обумовлені приналежністю людини до суспільної системи і включеністю її в контакти і взаємозв'язки з іншими людьми; 3) культурологічні впливи, які визначаються наявністю історично відпрацьованих засобів матеріального і духовного виробництва; 4) аутовпливи, пов'язані з можливостями психічної саморегуляції людини як відносно автономної системи, що виступає у двох планах: засобу мобілізації і розвитку власних фізичних, психічних і творчих можливостей суб'єкта й індивідуальної системи внутрішньої регуляції, яка опосередковує зовнішні впливи (2). В іншій літературі, присвяченій проблемі впливу (С.Г.Кара-Мурза, П.С.Таранов, Р.Чалдіні та ін.), розглядаються різні (більш чи менш типові) ситуації, в яких люди здійснюють впливи, або зазнають впливів, аналізуються причини успіхів і невдач, а також пропонуються секрети і рецепти впливовості.
В англійській мові слово вплив перекладається як influence. За допомогою "infl" утворюються словосполучення, які позначають різні конкретні форми впливу, наприклад, inflame - збуджувати; inflate - наповнювати; inflect - змінювати, згинати; inflict - наносити (удар), накладати (стягнення), спричинювати та ін. В українській мові слово "вплив" має кілька тлумачень. Вплинути - означає подіяти, тобто спрямувати дію на об'єкт з метою зміни чи утримання його стану (якості, характеристики) у напрямку, бажаному для суб'єкта цієї дії. Замість слова "подіяти" можуть використовуватися слова "застосовувати", "уживати" (наприклад: ужити грубої сили, застосувати грубу силу). Крім того, слово "вплив" відповідає російському слову "влияние".
Якщо у першому випадку йдеться про певну націленість впливу суб`єкта на об'єкт (подіяти тут значить - навмисне, більш чи менш свідомо, цілеспрямовано спричинити своєю дією якусь подію), то у другому випадку, об'єкт може зазнавати впливу ("влияния"), але суб'єкт його може про це навіть не здогадуватися. Так, наприклад, вигляд п'яниці може викликати відразу в оточуючих, проте навряд чи той ставить собі таке за мету. Чи не тому Ф.Зімбардо і М.Ляйппе визначають соціальний вплив як таку поведінку однієї людини, що має "своїм наслідком - або метою" - зміну того, як інша людина поводить себе, що вона почуває чи думає по відношенню до якогось стимулу (3).
Отже, навіть без спеціальних обгрунтувань зрозуміла насиченість феномену, про який ідеться, психологічним змістом. Проте, як виявляється, спроба дати наукове психологічне визначення поняттю "вплив" може викликати цілий ряд проблем і запитань.
Так, вплив може розглядатися як окремий акт, а може як процес, що складається із цілого ряду дій, вчинків, діяльностей, пов'язаних між собою якимось змістом і поєднаних одним простором і часом. Певний науковий інтерес може становити питання про структуру і функції впливу взагалі і про систему різних за своєю природою впливів. Важко відразу відповісти на питання про те, з чого власне починається і чим завершується вплив. Чи слід, скажімо, початковою ланкою впливу вважати ситуацію, мотивацію або ж мету, яку переслідує його суб'єкт, а кінцевою - результат, який досягається цим суб'єктом. А може вплив - це щось між метою і результатом, тільки дія в її чистому вигляді, не обтяжена думкоючи почуттям?
Вимагає відповіді й питання про те, чи можна вважати суб'єктом впливу того, хто реально впливає на об'єкт, але такої мети собі не ставить, не усвідомлює, а іноді просто не визнає саму можливість і сам факт такого свого впливу? Чи правомірно, скажімо, поширювати поняття впливу на те, що традиційно обумовлює, але ж не визначає сенсу людського життя як такого: повітря, вода, земля, вогонь? Чи варто, власне, з наукових позицій говорити про вплив історії людства на вибір професії конкретною молодою людиною? І якщо вирізняти ефективні, продуктивні, конструктивні впливи, то чи не значить це, що ми просто умисно не помічаємо їх
Loading...

 
 

Цікаве