WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості взаємозв'язку стилю управлінської діяльності та типу поведінки при розвязанні конфлікту - Дипломна робота

Особливості взаємозв'язку стилю управлінської діяльності та типу поведінки при розвязанні конфлікту - Дипломна робота

Міністерство освіти України
Київський університет ім. Тараса Шевченка
факультет соціології та психології
кафедра загальної та інженерної психології
Кваліфікаційна робота на тему:
"Особливості взаємозв'язку
стилю управлінської діяльності та
типу поведінки при розв'язанні конфлікту"
?
План.
ВСТУП 3
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМ УПРАЛІННЯ. 5
1.1. ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ УПРАВЛІННЯ. 5
1.2. СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА ЯК ІНДИВІДУАЛЬНА ФОРМА ПРОЯВУ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 9
2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТИЛІВ ДІЯЛЬНОСТІ УПРАВЛІНЦІВ. 42
2.1. ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МЕТОДИЧНОГО МАТЕРІАЛУ. 42
2.1.1. Методика Блейка-Моутон як засіб визначення характерного стилю управління(ГРІД). 44
2.1.2 Методика Томаса-Кілмена як засіб визначення розв'язання конфлікту. 54
2.2. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. 62
ВИСНОВКИ. 65
ЛІТЕРАТУРА 67
ДОДАТКИ 69
Вступ
Об'єкт дослідження: управлінська діяльність менеджерів середньої та нижньої ланки управління.
Предмет дослідження: взаємозалежність стилю управління та поведінки при розв'язанні конфлікту.
Мета: дослідити взаємовплив та взаємозалежність стилю керівництва та типу поведінки при розв'язанні конфлікту.
Завданнями дослідження були:
- виявлення характерного стилю управлінської діяльності менеджерів середньої та нижньої ланки;
- виявлення переважного типу поведінки управлінців в конфлікті;
- дослідження та аналіз можливих взаємозв'язків стилів діяльності та поведінки.
Наукова новизна: дана теорія визначення типів управління за час свого існування піддавалась удосконаленню та уточненню, вона широко використовується за кордоном. У вітчизняній практиці надають перевагу іншим теоріям, які описують типові стилі керівництва. Застосування саме цього "емпірично достатнього" підходу, яким є запропонована теорія, сприятиме ефективності керівництва, стане корисною для зміцнення системи управління.
Теоретична та практична значущість: для ефективної управлінської діяльності і роботи всієї організації важливого значення набуває визначення такого стилю керівництва, який забезпечить досягнення і збереження максимальних кількісних і якісних показників. Єдиний підхід для об'єктивної оцінки існуючих типів управління можливий при застосуванні табллиці для визначення типів управління(ГРІД). Вона є основою для створення комплексної системи в управлінській діяльності.
1. Теоретичний огляд проблем упраління.
1.1. Психологічний аналіз поняття управління.
Скільки існує людство, стільки існує й управління. Людина, перебуваючи в суспільстві не може бути вільною від управлінського впливу держави, суспільства, колективу, в якому працює, безпосередніх керівників.
Преші спроби власне наукового підходу до управління виробничим процесом були відзначені в Англії вже у перші десятиріччя 19 ст., коли стали виникати велики підприємства. На початкових стадіях кооперації праці загальне керівництво здійснював найбільш досвідченний і вмілий працівник, який пропонував виконувати і свої виробничі обов"язки. Разом зі зростанням обсягів виробництва та ускладненням виробничих обов"язків управління виділяється в окрему функцію. Уже в першій половині 19 ст. головною фігурою в організації виробництва стає управляючий, професійний керівник, який займається комплексом питань: оранізаційними, економічними, технологічними, соціальними та ін., без вирішення яких неможливе розширення виробництва.
Процес формування управління як науки, як галузі самостійних досліджень був викликаний необхідністю застосування найбільш ефективних методів управління в процесі організації виробництва, конкурентною боротьбою "за місце під сонцем" на світовому ринку, потребами великого бізнесу, розвитком розподілу функцій, відповідальності та повноважень у державному механізмі.
Управління - це сукупність скоординованих заходів, направлених на досягнення поставленої в рамках організації певної мети.
Управління організацією може здійснюватись лише за умови, коли існує реально діюча система, котра вирішує задачі упраління. Реально діюча система управління є формою реалізації управлінських взаємозв'язків. За її умов управління набуває конкретного змісту, конкретних форм прояву та практичну реалізацію. В реальній дійсності управлінська діяльність - це функціонування системи управління.
Розвиток управління організацією є частиною загального поступального руху суспільства. Тому незалежно від того, яку роль відводять управлінню в тих чи інших соціально-економічних умовах, його зміни завжди визначаються загальним розвитком суспільства. І хоча розвиток управління є об'єктивно зумовленим процесом, він здійснюється переважно шляхом свідомих та цілеспрямованих перетворень в системі управління організацією.
Суть і зміст процесу управління проявляється в його функціях, тому його можна розглядати як процес впливу на діяльність окремого працівника, групи чи організації в цілому з метою отримання максимальних результатів. Цей вплив здійснює відповідна категорія людей - менеджери. Не випадково в теорії та практиці управлінської діяльності менеджмент часто ідентифікується з менеджером, з органами або апаратом управління. Процес управління забезпечується професійно підготовленими фахівцями в галузі управління, котрі створюють організації та управляють ними.
Функції управління:
1. Планування. Починається з постановки цілі. Виконання її - свого роду "розфасовка" усіх часток роботи. Для здійснення визначаються початкові умови, а також набір можливих засобів досягнення мети. Самим важливим підсумком функції планування є прийняття управлінського рішення, від якого суттево залежить використання усіх послідуючих функцій управління.
Основні етапи:
" Постановка мети;
" Визначення висхідних передумов;
" Виявлення можливих альтернатив;
" Вибір найкращої альтернативи;
" Висновки та виконання плану.
2. Організація - це процес налагодження роботи. Організувати підприємство - значить забезпечити його усім тим, що необхідно для його нормального функціонування: сировиною, обладнанням, грошима, персоналом.
На відміну від організації як структури, організація як етап управлінської діяльності являє собою процес налагодження всієї роботи. Його мета - упорядкування роботи як самого менеджера, так і його підлеглих.
Якщо зрівнювати укправління та організацію, то можна відмітити, що управління як сукупність скоординованних заходів, що направлені на досягнення певної мети організації, є динамічним, тобто змінюваним процесом. Що стосується організації, то це є статика справи, або "автономія" підприємства. При чому, управління та організація не їснують окремо одне від одного.
3. Мотивація - це система факторів, що сприяють виконанню певної мети, задачі.Вона використовується для забезпечення послідовності
Loading...

 
 

Цікаве