WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічна профілактика та арт-терапія в школі. - Курсова робота

Психолого-педагогічна профілактика та арт-терапія в школі. - Курсова робота

процесі виховання в дитячому садку й загальноосвітній школі. В арт-терапевтичних підходах ще недостатньо враховується соціокультурний контекст виникнення будь-яких форм творчості, зокрема художньої.
Значний інтерес у цьому плані викликає бурхливий розвиток казкотерапії, яка попри значні теоретичні та методичні напрацювання, все ж залишається казково насамперед авторською, "читано", недостатньо зверненою до реального фольклорного середовища, в якому народжується казка, в якому вона не "читається" і не "оповідається", тобто до народної творчості.
Коротко охарактеризуємо профілактичний потенціалказкотерапії.
Важливою проблемою у сучасній практичній психотерапії є впровадження казкоовоорієнтованих психотерапевтичних методів, переконання людей в тому, що вплив на них казки, зокрема народної, сприяє особистісному зростанню, має лікувальні властивості. Сучасні психотерапевти переконуються самі і допомагають зрозуміти іншим, що застосування казки в робот з окремими клієнтами і терапевтичною групою має позитивний вплив.
Казка - записаний (або озвучений) на словах цілісний багатогранний світ, загалом є невичерпним. Дивитися на нього можна по-різному, вихоплюючи певні сторони як головні. Утім, не намагаючись структурувати неосяжне, зосередимося на специфіці арт-терапевтичного підходу до застосування казки.
З якою метою арт-терапія звертається до казки? Звертання до казки в контексті арт-терапії; дає змогу встановити глибинний, символічний значеннєвий рівень проблем, які розробляє група під час образотворчої діяльності.
Оскільки терапевтичне опрацювання й трансформація емоційного, енергетичного аспекту проблем ефективніші під час застосування тра-диційних арт-терапевтичних засобів (візуальної експресії), доцільно починати роботу з казкотерапевтичних процедур, що дають подальшому
процесові глибинні орієнтири, а закінчувати - арт-терапевтичними.
Звертання до казки найбільш виправдане в контексті арт-терапевтичної роботи, спрямованої на особистісне зростання, а не на опрацювання деякої вузької проблематики. Казка може бути швидше інструментом усвідомлення клієнтом проблемного матеріалу й формування клієнтського запиту, ніж засобом роботи зі сформованим заздалегідь запитом (хоча можливо й таке). Робота з казкою може увійти до контексту індивідуальної арт-терапії, але групова відкриває більший спектр можливостей.
Загальна стратегія дій терапевтичної групи спирається на вербальний рівень (робота з казкою), продовжується на невербальному рівні (ма-лювання, ліплення, колаж, психодрама) і завершується на вербальному (проговорювання нового досвіду надання йому вербалізованого змісту).
Цю стратегію можна метафорично зрозуміти як "занурення" у сферу колективного несвідомого, що починається з цілеспрямованого розбігу твердим грунтом дискурсивного мислення, продовжується у підводних течіях ірраціонального рівня пізнання й наприкінці припускає вихід на поверхню з морськими дарунками.
В Україні багато психологів почали використовувати у своїй роботі казкотерапію.
Серед них Олександр Враусенко-Кузнеов, який у сфері казкотерапії є автором оригінальних технік "Створення чарівної казки" і "Спільне створення казки", призначених для індивідуальної та групової казкарство з експресією живопису. О.Браусенко-Кузнєцов у своїй статті в одному з журналів "Психолог" охарактеризував форми роботи з казкою у груповому арт-терапевтичному процесі.
Форми роботи з казкою у груповому арт-терапевтичному процесі. [Пс.№39 (183) 2005, ст.17]
Група - це стійка структура, що складається з індивідів, які вступають між собою в соціал відносини, що є рівнем реалізації основних (онтологічних) відносин. Група - не тільки соціальна, а й екзистенціальна одиниця, і зводиться не до загального існування її членів, їй, так само, як і індивіду, доступні глибинні (сутнісні) архетипічні переживання, їй також притаманна свобода екзистенційного вибору (я не підміняє собою свободу вибору, який роблять індивіди). Вона, як і індивід, здатна до деструктивної динаміки, що провокує і її членів на зміну в їхній життєдіяльності людського буття). Вона здатна і до конструктивної динаміки - і в цьому випадку, навіть не будучи позначена офіційно як терапевтична група (а будучи, скажімо, командою, що професійно діє в деякій сфері), вона матиме на своїх членів терапевтичний -вплив.
На час роботи в такій, групі людина виходить зі звичного причинно-наслідкового взаємозв'язку свого лінійного біографічного часу, що зовні зумовлює її соціальну життєдіяльність. У часі та просторі групи вона поводиться інакше, дозволяє собі зазвичай недозволені (але екзістенціально важливі) вияви. Часовому і просторовому "виокремленню" тренінгової та терапевтичної групи сприяють ритуали (знайомства, входження до групи, завершення роботи тощо - кожна тренінгова вправа і багато терапевтичних технік мають ритуальний аспект). Особливістю ритуальної дії є магічне долучення до якоїсь вихідної ситуації через символічне відтворення дії, що її стосуються.
Ритуали, виконувані спільно, допомагають згуртувати групу (що характерно не тільки для терапевтичної групи, а й для малої групи загалом). Відомо, що згуртованість будь-якої малої групи визначається ціннісно-орієнтаційною єдністю, визначеністю групової мети, стилем лідерства, престижем групи, її розміром - стандартний перелік факторів групової згуртованості не передбачає міфічної причетності, але він не є закритим переліком. Безсумнівно, згуртована група ефективніша у розв'язанні групових завдань. Завдання групи можуть бути екзистенціальними, стосуватися базових конфліктів людського існування (групові дії мають символічне значення, виражаючи глибинні, сутнісні рівні людської реальності). Згуртована група має краще вирішувати і такі завдання - так само, як такі завдання краще вирішує індивід, який не зазнав особистісної дисоціації.
Форми роботи з казкою у груповому арт-терапевтичному процесі
1. Пригадування відомої казки (улюбленої, тієї, яка найбільше вразила, або першої, яка спала на думку) як привід для арт-терапевтичної роботи. Згадування про казку терапевтом являє собою порівняно легку терапевтичну інтервенцію. Завдання згадати казку (як символічний текст) означає лише значеннєву глибину, на якій клієнтам пропонують працювати. Задувши казку, що спривла в пам'яті, клієнти самі вирішують, що малювати.
Як "посилений" варіант цієї форми долучення казки до арт-терапевтичної роботи можлива також візуалізація клієнтом обраного ним моменту (етапу розвитку) казки. При цьому діагностичним є і вибір казки (вказує на загальний характер глибинної проблематики особистісного зростання клієнта), і вибір героя для ідентифікації, і обраний момент казки (звичайно, що відповідає сучасній ситуації особистісного розвитку), і акценти, розставлені в малюнку, і проказування образу. Ця
Loading...

 
 

Цікаве