WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічна профілактика та арт-терапія в школі. - Курсова робота

Психолого-педагогічна профілактика та арт-терапія в школі. - Курсова робота

книг, прослуховуванням музики, вивченням історії мистецтва, а також продуктивними видами художньої діяльності - живо-писом, віршотворчістю.
Продукти творчості відбивають підсвідомі бажання, настрої і думки людини, що дозволяє використовувати їх для динамічної оцінки її стану і розвитку (С. Рибакова, 2001).
Терапія засобами мистецтва - арт-терапія - це синтез декількох галузей наукового знання (мистецтва,медицини і психології). У лікувальній і психокорекційній практиці вона - сукупність методик, видів мистецтва у своєрідній символічній формі, що дозволяють за допомогою стимулювання художньо-творчих (креативних) проявів людини здійснити корекцію порушень психосоматичних, психоемоційних процесів (І.Ю. Левченко).
Крім психоаналітичного підходу існує ще безліч інших, наприклад, феноменологічний (Е. Гуссерль, М. Хайдеггер, М. Гейгер, М. Бетенські й ін.). Засновником феноменології був Едмунд Гуссерль.
"Чиста свідомість" - предмет дослідження феноменології. Головною його характеристикою є інтенціальність - спрямованість потоку свідомості на предмет. Згідно з феноменолізмом "арт-терапія конструює внутрішній світ переживань, пропонуючи спочатку малювати картини або ліпити з глини, а потім проектувати це на повсякденне життя".
Феноменологічний підхід, на відміну від психоаналітичного, припускає навчання різним художнім технікам. На наш погляд, він є найбільш прийнятним у роботі з дітьми, тому що забезпечує формування емоційної сфери в цілому.
Безперечним є факт поєднання використання арт-педагогіки (художньої педагогіки) і арт-терапії (І.Ю. Левченко). Художня творчість зв'язана із поєднанням дії трьох факторів: експресії, комунікації і символізації (А.І. Копитін). Запропоновані види діяльності доступні в тому або іншому варіанті дітям, підліткам і дорослим, у тому числі особам з обмеженими можливостями здоров'я, і спрямовані на:
< навчання роботі з матеріалами;
< тренування когнітивних навичок;
< вираження широкого спектра переживань;
< коригування взаємин з оточуючими;
< рефлексію індивідуальних потре б;
< розвиток комунікативних навичок.
Завдання і вправи в системі занять сприяють розвитку образного мислення і творчої уяви; формуванню зони життєвого комфорту; навчають діагностиці і корекції емоційного стану засобами мистецтва і рефлексії індивідуальних потреб, а також культурі взаємин із близькими людьми і з навколишнім світом.
А.І. Копитін вважає, що поєднання різних форм терапії творчістю дозволяє:
< найбільшою мірою мобілізувати творчий потенціал людини і знайти способи, що найбільшою мірою відповідають її емоційному стану, потребам у самовираженні і можливостям;
< надати людині можливість виражати свої переживання через створення нею художніх образів;
< активізувати і зробити більш різнобічним емоційне спілкування людини;
< створити умови для міжособистісної комунікації, зміцнення особистісних границь і розвитку механізмів активної емоційної само-регуляції.
Гуманістичний підхід в психології мав вплив на поширення групових форм арт-терапїї. З методу переважно тривалої аналітичної роботи, що спирається на дослідження різних відрізків життя клієнта, зв'язаних зі стадіями психосексуального розвитку, арт-терапія (використовувана в роботі з групами) перетворилася на метод короткочасної роботи, що орієнтується на досвід "тут і зараз" і актуальну феноменологію групових відносин.
Гуманістичний підхід пропонує різні форми роботи з клієнтом, що наближають його до ідеалу актуалізації (самоактуалізаші), яким є "повноцінно функціонуюча, цілісна, творча людина". При цьому широко використовуються різні форми терапії творчістю, включаючи арт-, драма-, каз-ко-, музикотерапію, терагшорухом і танцем, голосо-терапію, терапію літературною творчістю та інші.
Одним із варіантів гуманістичної арт-терапії є арт-терапія, центрована на клієнті, що є арттерапев-тичною адаптацією психотерапії за К. Роджерсом. Інший варіант асимілює досягнення гештальт-терапії Ф. Перлза. Він, зокрема, наголошує на постановці ігрового психологічного "експерименту" засобами образотворчої й іншої творчої роботи, дослідженні альтернатив поведінки в моделюючій ситуації, вивченні власних реакцій на нові форми досвіду, актуалізації субособистостей і їхньої наступної інтеграції невербальними засобами.
Поряд із вирішальною роллю психодинамічного і гуманістичного підходів у теоретичному обгрунтуванні прийомів арттерапевтичної роботи, можна говорити і про певний вплив трансперсональної методології: розширенні діапазону тих станів, що визнаються в якості "нормальних" чи "припустимих". Це зв'язано з використанням інших критеріїв норми і патології, заснованих на розширених картографіях свідомості, що включають не тільки різновиди "повсякденної" свідомості, але і так звані особливі чи змінені стани свідомості, зв'язані з містичними, релігійними чи іншими специфічними переживаннями.
З прийомів практичної роботи, що мають певне трансперсональне навантаження і досить широко використовуваних на даний час, можна назвати:
Різні медитативні образотворчі прийоми.
Деякі інтенсивні техніки спрямованої візуалізації, проведеної в стані глибокої релаксації, з наступною образотворчою діяльністю.
Прийоми активного музичного впливу при певній підготовці сприйняття слухачів (наприклад, у формі глибокої релаксації, дихальних вправ тощо). також у сполученні з наступною образотворчою роботою.
Деякі варіанти "гри з пісочницею".
Образотворча робота в сполученні з деякими формами тілесно-орієнтованої терапії й інші прийоми.
На думку М. Лібмана (1987), групова арт-терапія:
* дозволяє розвивати цінні соціальні навички;
* зв'язана з наданням взаємної підтримки членами групи і дозволяє вирішувати загальні проблеми;
* дає можливість спостерігати результати своїх дій і їхній вплив на оточуючих;
* дозволяє засвоювати нові ролі і виявляти латентні якості особистості, а також спостерігати, як модифікація рольової поведінки впливає на взаємини з оточуючими;
* підвищує самооцінку і веде до зміцнення особистої ідентичності;
* розвиває навички прийняття рішень;
* припускає особливу "демократичну" атмосферу, зв'язану з рівністю прав і відповідальністю учасників групи, а також менший ступінь їхньої залежності від артте-рапевта;
* у багатьох випадках вимагає певних комунікативних навичок і здатності адаптуватися до групових "норм".
3 Особливості арт-терапії як методу психопрофілактики
Мистецтво саме по собі володіє цілющою дією.
Искусство само по себе обладает целительным действием.
(Э.Крамер).
Говорячи про арт-терапію, варто звернути більшу вагу на особливості арт-терапії, як методу психопрофілактики та її переважне порівняно з іншими формами психотерапечтиної роботи.
Арт-терапія - метод зцілення за допомогою творчості, що застосовується у психотерапії,
Loading...

 
 

Цікаве