WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості самооцінки учнів молодших класів міської та сільської шкіл - Дипломна робота

Особливості самооцінки учнів молодших класів міської та сільської шкіл - Дипломна робота

Додатки 11, 12, 13, 14).
За формулою визначаємо коефіцієнт кореляції між зазначеними показниками. Із зведених даних бачимо, що в молодших учнів сільської школи к=0.5, а в молодших учнів міської школи к=0.4. Це
44
досить високі коефіцієнти кореляції, які підтверджують думку про те, що самооцінка молодшого школяра грунтується на оцінці оточуючих, перш за все - оцінці вчителя. Але на кінець початкової школи (це видно з таблиці) самооцінка учня починає зазнавати визначального впливу з боку інших чинників, що загалом відповідає встановленим віковим закономірностям: поступовій автономізації Я дитини від Я дорослого, прогресуючій з віком стабілізації ціннісних орієнтацій і здатності до самотворення.
Узагальнені дані, які показують залежність між самооцінкою та навчальною успішністю школярів сільської школи, представлені в таблиці №10.
Таблиця №10.
Зв'язок самооцінки з навчальною успішністю учнів 1-3-х класів
сільської школи (%).
Рівень самооцінки / Рівень успішності Високий Середній Низький
Високий 23,5 18 3
Середній 5 23 7
Низький 2 12 6
Щодо розбіжностей між рівнем успішності та самооцінкою, помітні такі тенденції:
-18% учнів мають середній рівень самооцінки та високу успішність;
-5% учнів мають середню успішність і високу самооцінку;
-12% учнів з низьким рівнем успішності мають середню самооцінку;
-7% учнів мають низький рівень самооцінки та середній рівень успішності.
Узагальнені дані, які показують залежність між самооцінкою та навчальною успішністю школярів міської школи, представлені в таблиці №11.
Таблиця №11.
Зв'язок самооцінки з навчальною успішністю учнів 1-3-х класів
міської школи (%).
Рівень самооцінки /
Рівень успішності Високий Середній Низький
Високий 10 26 4
Середній 9 25 8
Низький 2 10 1
Щодо розбіжностей між рівнем успішності та самооцінкою, помітні такі тенденції:
-26% учнів мають середній рівень самооцінки та високу успішність;
-9% учнів мають середню успішність і високу самооцінку;
-10% учнів з низьким рівнем успішності мають середню самооцінку;
-8% учнів мають низький рівень самооцінки та середній рівень успішності.
Все це простежується в таблицях та підтверджується припущення про те, що самооцінка молодшого школяра є малокритичною та схильною до завищення.
2.3. Зв'язок самооцінки молодших школярів та
їх соціометричного статусу.
Аналогічно визначався зв'язок між самооцінкою школярів та їх соціометричним статусом. Останній ми виявляли за допомогою соціометричного дослідження. Учням була запропонована анкета, яка містила такі питання:
1. З ким би ти хотів сидіти за одною партою ?
2. З ким би ти хотів займатися математикою ?
3. З ким би ти хотів піти в туристичний похід ?
Результати опитування попередньо фіксувалися в соціометриці, яка забезпечила компактний збір первинної інформації та полегшила її математичну обробку. Матриця являла собою таблицю, в якій у відповідних графах визначені вибори учнів класу.
Соціометричний статус обчислювався за формулою:
кількість отриманих і-членом виборів
Si = ----------------------------------------------------- ,
N - 1
де N - чисельність учнів класу.
Одержані дані заносимо в таблицю, щоб отримані кількісні результати перетворити на якісні. При цьому орієнтуємося на нормативну шкалу оцінок.
47
Таблиця №12.
Шкала перетворення кількісних значень
соціометричного статусу в якісні.
Кількісна характеристика (Si) менше -0,1 -0,1; 0,25 більше 0,25
Рівень соціометричного статусу низький середній високий
Визначивши рівні соціометричного статусу учня, результат заносимо в таблицю, для визначення коефіцієнту кореляції між самооцінкою та соціометричним статусом учня. По горизонталі - рівень самооцінки, по вертикалі - рівень соціометричного статусу. На перетині цих параметрів визначаємо кількість учнів з відповідними рівнями самооцінки та соціометричним статусом. За відомою формулою визначаємо коефіцієнт кореляції. В середньому він становить:
-в сільській школі - к=0.48 (таблиця 13);
-в міській школі - к=0.49 (таблиця 14).
Конкретні дані в додатках 15-20.
Таблиця 13.
Зв'язок самооцінки молодшого школяра міської школи
з соціометричним статусом (%)
Рівень самооцінки /
Рівень соціометричногостатусу Високий Середній Низький
Високий 5 16 1
Середній 10 32 -
Низький 1 9 1
Таблиця 13.
Зв'язок самооцінки молодшого школяра
сільської школи з соціометричним статусом (%)
Рівень самооцінки /
Рівень соціометричного статусу Високий Середній Низький
Високий 3 14 -
Середній 4 13 1
Низький - 2 3
Дослідження кількісно-якісних залежностей між самооцінкою та особливостями соціальної ситуації учнів початкових класів показало, що визначальним фактором тут є навчальна успішність та оцінка вчителя. Тому і найбільшою популярністю серед однокласників користуються ті діти, які добре вчаться. А якщо дитина відчуває свою популярність у групі, відповідно підвищується її самооцінка та успішність.
У зведеній таблиці простежуються розбіжності у рівнях самооцінки та соціометричного статусу. Так, 10% учнів міської школи з середнім соціометричним статусом мають високий рівень самооцінки, та 16% учнів міської школи з високим соціометричним статусом мають середній рівень самооцінки. 9% учнів з низьким соціометричним статусом мають середній рівень самооцінки і лише 1% учнів з низьким соціометричним статусом мають низьку самооцінку. А от в учнів сільської школи лише 4% школярів з середнім соціометричним статусом мають високий рівень самооцінки, 14% учнів з високим
соціометричним статусом мають середній рівень самооцінки і 1% учнів з середнім соціометричним статусом мають низьку самооцінку.
Ці дані підтверджують припущення про високу самооцінку молодших школярів та їх зв'язок з соціометричним статусом.
Отже, самооцінка учня, його навчальна успішність та статус у групі ровесників взаємопов'язані і здатні взаємовпливати одні на других.
Діти, які добре вчаться, мають здебільшого високу самооцінку та велику кількість виборів у класі. Діти з середнім рівнем успішності мають, в основному, середній рівень самооцінки з помітною тенденцією до її підвищення. Щодо кількості виборів серед однокласників, то вона невелика. Діти з низьким рівнем навчальної успішності мають інколи низьку самооцінку, але очевидна тенденція до її підвищення. Це свідчить про некритичність самооцінки в молодшому шкільному віці та підтверджує припущення про те, що існує значна залежність самооцінки від педагогічних оцінок, показників навчальної успішності й соціометричного статусу учня.
ВИСНОВКИ
У процесі формування самосвідомості формується Я - концепція індивіда. Формується уявлення про власне Я, яке може бути правильним або неправильним, викривленим. Це уявлення про Я - образ Я є динамічним утворенням самосвідомості, яке має різні форми, диференційовану або за сферою проявів людини (соціальне Я, духовне Я, фізичне Я, інтимне Я, публічнеЯ та інші); або як реальність та ідеал (реальне Я, ідеальне Я ); або за часовими проявами (Я в минулому, Я в теперішньому, Я в майбутньому) та за іншими ознаками.
При вивченні самооцінки особистості визначається
Loading...

 
 

Цікаве