WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості самооцінки учнів молодших класів міської та сільської шкіл - Дипломна робота

Особливості самооцінки учнів молодших класів міської та сільської шкіл - Дипломна робота

використовували Дембо-Рубінштейн. Кожному школяреві пропонувався бланк, який містив інструкцію і завдання.
Інструкція: кожна людина оцінює свої здібності, можливості, характер, порівнюючи себе з іншими людьми. Рівеь кожноїякості людської особистості можна умовно зобразити вертикальною лінією, нижня позначка якої буде означати найнижчий розвиток, а верхня - найвищий. Кожна з нижчезображених ліній позначає: розум, уважність, працьовитість, доброту, дисциплінованість, акуратність, чесність, скромність, слухняність, задоволення собою.
На кожній лінії рискою ( - ) відзначте, як ви оцінюєте розвиток у собі цієї якості в даний момент. Верхня лінія умовно позначає розвиток певної якості від найнижчого її вияву (нижня позначка) до найвищого (верхня позначка). На лінії "слухняність" нижня позначка вказує на "неслухняного" учня, а верхня на дуже слухняного.
Висота вертикальної лінії дорівнює 100мм. Дослідження проводились у груповий спосіб окремо з учнями 2, 3, 4 класів. Заповнювання бланку тривало 10 -12 хвилин.
Обробці підлягають відповідні позначки на десяти лініях-шкалах. Відповідно до розміру шкали (100мм), відповіді піддослідних одержують кількісну характеристику - коефіцієнт рівня самооцінки якостей та міри задоволення собою. Якщо позначка зроблена на висоті 85мм, К=0,85 і т.д.
При оцінці та інтерпритації даних слід орієнтуватися на шкалу оцінок, яка подається в таблиці 5.
Таблиця 5.
Рівнева репрезинтація самооцінок молодших школярів.
Висота самооцінок (коефіцієнт) /
Рівень самооцінок 0,0 - 0,45 0,46 - 0,75 0,76 - 1,0
Одержані дані заносимо в таблицю та визначаємо загальні самооцінні коефіцієнти. Середній коефіцієнт самооцінки учнів сільської школи - К=0,65, коефіцієнт самооцінки учнів міської школи - К=0,67.
Таблиця 6.
Кількісні показники часткових самооцінок учнів 1-3 класів
сільської школи.
Класи Коефіцієнти самооцінок
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 К, сер.
1 0,53 0,65 0,72 0,69 0,63 0,70 0,68 0,67 0,66 0,62 0,66
2 0,58 0,68 0,74 0,73 0,72 0,65 0,64 0,73 0,68 0,61 0,68
3 0,58 0,63 0,75 0,67 0,58 0,62 0,63 0,58 0,62 0,61 0,63
К, сер. 0,56 0,65 0,74 0,70 0,64 0,66 0,65 0,66 0,65 0,62 0,65
Таблиця 7.
Кількісні показники часткових самооцінок учнів 1-3 класів міської школи.
Класи Коефіцієнти самооцінок
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 К, сер.
1 0,54 0,57 0,61 0,79 0,60 0,65 0,76 0,64 0,70 0,80 0,67
2 0,54 0,59 0,73 0,76 0,71 0,69 0,77 0,72 0,75 0,67 0,69
3 0,51 0,51 0,69 0,73 0,66 0,65 0,65 0,70 0,62 0,80 0,65
К, сер. 0,53 0,55 0,67 0,76 0,65 0,66 0,72 0,68 0,69 0,75 0,67
" Примітка:1,2,3-10 - порядкові номери самохарактеристик.
Конкретні дані по класах - в додатках.
Як видно з таблиці, учні молодшого шкільного віку мають досить високий рівень самооцінки за всіма визначальними параметрами. Чесність, скромність, доброта, працьовитість - це ті параметри, які одержали найвищі коефіцієнти учнів молодшого шкільного віку. А найнижчі коефіцієнти отримали параметри - розум та уважність. Це підтверджує припущення про те, що молодший школяр набагато впевненіше почуває себе в сфері спілкування, володіючи такими якостями, які допомагають йому досягти успіхів саме в цій сфері. В категоріях розум та уважність молодший школяр оцінює себе значно нижче. Це пов'язано з тим, що саме навчальна сфера піддається найчастішим оцінкам з боку значущого іншого (вчителя). Тому учень починає опиратися на педагогічну оцінку. Порівнюючись з оцінкою вчителя самооцінка власного розуму піддається критичному осмисленню і дещо знижується.
Якщо проаналізувати дані по всіх класах, то побачимо, що в кожному класі як міської так і сільської шкіл є учні, що мають завищену або занижену самооцінку. З такими учнями треба проводити відповідну методичну роботу.
Психолог разом з вчителем (класним керівником) розробляє програму роботи: розробляють і проводять психотренінги, створюють ігрові ситуації для підвищення статусу дитини, залучають до роботи батьків. Для підвищення самооцінки дитини треба підвищувати статус дитини. Похвала чи засудження, критика учня з боку вчителя, батьків впливає на впливає на статус дитини і тим самим регулюється самооцінка учня. Цей зв'язок досліджується в нашій роботі. Тому вчитель повинен знати статус кожного учня в класі і регулювати його своїми діями, оцінюванням, поведінкою.
Оцінка впливає на самооцінку учня, тому вчитель має регулювати рівень самооцінки.
До цієї роботи обов'язково залучати батьків. Адже батьки відіграють чималу роль у становленні Я-концепції дитини і впливають на самооцінку дитини. Не менш важливу роль уданій роботі відіграє батьківська оцінка та батьківське ставлення до дитини. На жаль в нашій роботі експериментально не досліджувався зв'язок особливостей самооцінки з соціальним статусом дитини, батьківським ставленням та батьківською оцінкою. Над дослідженням цієї та інших проблем ми плануємо працювати в перспективі.
Наступним етапом дослідження було вивчення міри задоволеності собою. Ми розглянули і проаналізували окремо результати з методики Дембо-Рубінштейн за графою "задоволеність собою". Визначили середній коефіцієнт задоволеності собою, він вивився досить високим в усіх досліджуваних групах. Так в молодших учнів сільської школи - К=0,62, а в молодших учнів міської школи - К=0,75.
Загалом, високі показники задоволеності собою підтверджують припущення про те, що самооцінка молодших школярів характеризується порівняно низьким рівнем самокритичності та автономності.
Самооцінка молодшого школяра характеризується такими особливостями:
" молодший школяр оцінює себе, як правило, вище ніж заслуговує;
" формується під впливом оцінок значущих інших, насамперед вчителя;
" найбільш значущий параметр самооцінки - навчальна успішність;
" низька самокритичність: тенденція помічати і переоцінювати свої досягнення, а негативні сторони власної діяльності та поведінки не визнавати;
" високий рівень задоволеності собою.
2.2. Зв'язок самооцінки з навчальною успішністю.
Важливим етапом дослідження було встановлення зв'язків між самооцінкою та навчальною успішністю. Навчальна успішність, оцінка вчителя в початкових класах є вагомим фактором становлення Я-концепції особистості. На основі навчальної успішності з різних предметів ми обчислюємо середні бали. Для визначення коефіцієнту кореляції (зв'язку) між самооцінкою і навчальною успішністю молодшого школяра одержані дані заносимо в таблицю. По горизонталі - рівень самооцінки, а по вертикалі - рівень успішності. На перетині цих параметрів позначаємо кількість учнів з відповідним рівнем самооцінки та навчальної успішності.
Таблиця 8.
Зв'язок самооцінки з навчальною успішністю
учнів 2-го класу сільської школи.
Рівень самооцінки /
Рівень успішності Високий Середній Низький
Високий 3 1 -
Середній 1 4 -
Низький - 2 1
Таблиця 9.
Зв'язок самооцінки з навчальною успішністю
учнів 2-го класу сільської школи.
Рівень самооцінки /
Рівень успішності Високий Середній Низький
Високий 5 9 -
Середній 2 5 1
Низький - 3 -
Аналогічні додатки складені для учнів 1-х та 3-х класів (див.
Loading...

 
 

Цікаве