WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості самооцінки учнів молодших класів міської та сільської шкіл - Дипломна робота

Особливості самооцінки учнів молодших класів міської та сільської шкіл - Дипломна робота

від біхевіоризму та фрейдизму; людську поведінку гуманісти розглядали як зовнішній вплив їх внутрішнього світу, основні причини поведінки - у властивих людям емоціях, ставленнях, переконаннях, цінностях, надіях, сприйняттях і прагненнях. Але ця теорія не була підкріплена фактами, які визначають суспільне життя людини.
Теорія формування Я-концепції, запропонована Е.Еріксоном, розкриває процес становлення самосвідомості в індивідуально-психологічному, але не в особистісному плані.
В літературі, присвяченій Я-концепції, є два розгорнуті визначення:
К.Роджерс (1951): Я-концепція складається з уявлень про власні характеристики і здібності індивіда, уявлень про можливості його взаємодії з іншими людьми та з оточуючим світом, ціннісних уявлень, пов'язаних з об'єктами чи діями і уявлень про мету чи ідеї, які можуть мати позитивну чи негативну спрямованість.
Р.Стейнс (1954): Я-концепція - система уявлень образів і оцінок, що відносяться до самого індивіда. Вона включає оцінні судження, які виникають в результаті реакції індивіда на самого себе, а також уявлення про те, як він виглядає в очах інших людей; на основі останніх і формуються уявлення про те, яким хотів би бути і як повинен поводитись індивід.
В процесі розвитку психологічної науки було проведено ряд досліджень , пов'язаних з вивченням Я-концепції, і визначено такі основні підходи:
"Постулат Джемса": наша самооцінка залежить від того, якими ми хотіли б стати, яке положення зайняти в цьому
світі. Це положення розглядається як перша і найбільш глибока концепція особистісного Я.
Символічний інтеракціонізм в роботах Ч.Кулі і Д.Міда, які розглядали індивіда в рамках соціальної взаємодії: головним орієнтиром для Я-концепції індивіда єЯ іншої людини.
Уявлення про ідентичність, розроблене Е.Еріксоном: розглядається соціокультурний аспект становлення свідомого Я індивіда - еgо. Самооцінка, образ Я - статичні, ідентичність ніколи не завершується, не є змінною.
Феноменолістична психологія в роботах К.Роджерса: особистісне Я являє собою внутрішній механізм, який формується внутрішньою думкою на основі стимульної дії. Вже на початку стадії формування особистісного Я навколо нього групуються оцінні та афективні установки, надаючи йому характеристку "хорошого" або "поганого". Інтеріоризація цих оцінних моментів здійснюється під дією культури, інших людей і самого себе.
Викликає інтерес концепція Р.Бернса, заснована на установочній природі самосвідомості особистості. Розглянемо її детальніше.
Структура Я - концепції [2, с.62].
Глобальна Я-концепція
Я - усвідомлююче Я - як об'єкт
Самооцінка Образ Я
Я-концепція як сукупність установок на себе
реальне Я ідеальне Я дзеркальне Я
який я є яким я хотів би бути як мене сприймають інші
Я - концепція - сукупність всіх уявлень індивіда про себе, поєднана з їх оцінкою. Описовий компонент Я - концепції Бернса називається образом Я або картиною Я. Компонент, пов'язаний із ставленням до себе, або до окремих своїх якостей - самооцінкою, або прийняттям себе.
Я - концепція як сукупність установок на себе поєднує в собі реальне Я, ідеальне Я та дзеркальне Я.
Отже, Я - концепція - це:
1.Образ Я - уявлення індивіда про самого себе.
2. Самооцінка - афективна оцінка цього уявлення, яка може мати різну інтенсивність, тому що конкретні якості образу Я
3. Можуть викликати більш чи менш сильні емоції, пов'язані з їх прийняттям.
4. Поведінкова реакція - конкретні дії, які можуть бути викликані образом Я і самооцінкою.
Позитивну Я - концепцію можна прирівняти до позитивного ставлення до себе, відчуття власної цінності. Синонімами негативної Я - концепції є негативне ставлення до себе, відчуття своєї неповноцінності.
Я - концепція особистості відіграє трояку роль: вона сприяє досягненню внутрішньої згоди особистості, визначає інтерпретацію здобутого досвіду і є джерелом власних очікувань. Людина прагне досягнення максимальної внутрішньої узгодженості. Уявлення , почуття та ідеї, які вступають у протиріччя з іншими її уявленнями, почуттями та ідеями, ведуть до дисгармонії особистості, психологічного дискомфорту.
Я - концепція визначає очікування люлини, тобто її уявлення про те, що має відбутися. Діти, які переживають за успіхи в школі, часто говорять: "Я знаю, що погано напишу цю роботу".Інколи за допомогою таких суджень дитина намагається себе підбадьорити, а інколи вони відображають її реальну невпевненість.Очікування дитини і відповідна їх поведінка визначають в кінцевому рахунку реальне уявлення про себе. Самосвідомість працює шляхом постійного порівняння реальної поведінки з Я - концепцією, здійснюючи регуляцію поведінки. Розбіжність між Я - концепцією і реальною поведінкою породжує дискомфорт. Чим більш значуща якість, запрограмована в Я
- концепції, тим сильніша реакція. Неузгодженість між Я - концепцією та реальною поведінкою є тією силою, яка породжує людські
страждання і тією платою, яку людина вносить за могутність самосвідомості.
Образ Я - не статичне, а динамічне утворення особистості. Уявлення про себе багатопланові. Дослідники У.Джемс, К.Роджерс, М.Розенберг, Е.Еріксон та інші визначили різні форми уявлень про себе, диференційовані або за сферою проявів людини (соціальне Я, духовне Я, фізичне Я, інтимне Я, публічне Я та інше), або як реальність та ідеал (реальне Я, ідеальне Я ), або за часовим проявом ( Я в минулому, Я в теперішньому, Я в майбутньому), або за іншими ознаками.
Структуризація феноменального Я.
Я реальне та Я ідеальне (У.Джемс, З.Фрейд, К.Левін, К.Роджерс).
Матеріальне Я та соціальне Я (У.Джемс).
Справжнє Я, динамічне Я, фактичне Я, можливе Я, ідеалізоване Я (М.Розенберг).
Образ тіла, соціальне Я, когнітивне Я (Ш.Самюель) [21, c.216].
Практично, будь-який образ Я має складну будову. Вітчизняний дослідник А.Петровський розглядає такі структурні компоненти образу Я:
реальне Я - уявлення про себе в момент переживання, воно не повинно сприйматися як стабільна характеристика;
ідеальне Я - уявлення про те, яким Я повинен стати, щоб відповідати соціальним нормам та очікуванням навколишніх; це орієнтир у самовихованні особистості;
фантастичне Я - уявлення про те, яким Я бажаю стати, якби це було для мене можливим [21, c.216].
Як реальне, так і ідеальне Я впливають на поведінку і самопочуття особистості. Мозок чутливий до будь-якої суперечливості, і при її виявленні виникаютьпозитивні або негативні емоції. Наше Я постійно порівнює: який я первинний, внутрішній, з тим, який я тут і тепер.
Ступінь адекватності Я образу визначається при вивченні самооцінки особистості. Самооцінка - оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. "Наші самооцінки - своєрідні когнітивні схеми", які узагальнюють минулий досвід особистості та організовують нову інформацію відносно даного аспекту Я [32, c.18].
За допомогою самооцінки здійснюється саморегуляція поведінки особистості. Людина в процесі спілкування постійно звіряє себе з еталоном і в залежності від результатів перевірки,
Loading...

 
 

Цікаве